Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.05.2020 року у справі №274/369/20

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 274/369/20

провадження № 61-6816св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Управління житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради,

третя особа: ОСОБА_2,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року в складі судді Вдовиченко Т. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2020 року в складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради та просив зобов'язати відповідача видати будівельний паспорт щодо реконструкції із влаштуванням мансардного поверху в межах належної йому частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, без нотаріально засвідченої згоди співвласників житлового будинку.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він є співвласником 25/100 частин вищезазначеного житлового будинку. Зазначав, що будинок знаходиться в аварійному стані, в зв'язку з чим він планує свою частину реконструювати і облаштувати мансардний поверх.

З метою отримання будівельного паспорта він звернувся до Управління житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради, але отримав відмову, яка мотивована відсутністю засвідченої в установленому порядку згоди всіх співвласників будинку.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, в відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що даний спір є публічно-правовим, а тому має розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що він звернувся до суду не з метою оскарження дій чи рішень Управління житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради, а за захистом об'єкта права власності, протесуди неправильно застосували положення статті 19 КАС України і дійшли помилкового висновку про те, що даний спір належить до компетенції адміністративних судів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

25 травня 2020 року справа № 274/369/20 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Пунктом 1 частини 1 статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За приписами частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовим є спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Таким чином, основними ознаками публічно-правового спору є наявність сторони - особи, що здійснює публічно владні функції, та особливого предмета спору, що виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою особою передбачених законом функцій.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року (далі - Порядок), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входить, у тому числі, засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (пункт 2.3 Порядку).

Пунктом 2.4 Порядку передбачено право уповноваженого органу містобудування та архітектури повертати замовнику пакет документів для видачі будівельного паспорта, зокрема, з підстав неподання повного пакета документів.

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради із вимогами про зобов'язання видати йому будівельний паспорт.

У позові посилається на те, що з метою проведення робіт по реконструкції житлового будинку, в листопаді 2019 року, він звернувся до відповідача з заявою про видачу будівельного паспорта, однак листом управління йому повернуто пакет документів у зв'язку із ненаданням засвідченої в установленому законом порядку згоди всіх співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Неможливість надати цей документ обґрунтовує тим, що один із співвласників будинку ОСОБА_3 помер та спадкоємці не вступають у спадщину, а з третьою особою ОСОБА_2 у нього склалися неприязні відносини, в зв'язку з чим надати згоду на проведення реконструкції вона відмовляється.

Разом з тим, до співвласників домоволодіння або їх спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3, з вимогами, зокрема, про надання згоди на виконання переобладнання та перепланування тощо, позивач у даній справі не звертається та вони не є відповідачами.

При цьому в позові не зазначено, в який спосіб Управлінням житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради порушені речові права позивача.

Таким чином, відмовляючи в відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2020 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

В. О. Кузнєцов

В. А. Стрільчук