Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.12.2018 року у справі №366/1924/15ц

Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 366/1924/15-ц

провадження № 61-9342св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Багіра-Д»,

представник позивач - Куколевський Дмитро Михайлович,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра-Д» на рішення Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2016 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Багіра-Д» (далі - ТОВ «Багіра-Д») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3,

ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 2014 року до ТОВ «Багіра-Д» звернувся ОСОБА_4 з наміром придбати приблизно 2,5 т риби. Між сторонами була досягнута домовленість, що продаж та відвантаження риби відбудеться 22 жовтня 2014 року. На виконання домовленостей 22 жовтня

2014 року позивач через відповідача ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_4, відпустив 2013 кг коропа по ціні 20,00 грн за 1 кг, 305 кг товстолоба по ціні 10,00 грн за 1 кг, а всього на суму 43 310,00 грн, що підтверджено накладною від 22 жовтня 2014 року. Відповідно до домовленостей між позивачем та ОСОБА_4, останній мав перерахувати кошти на рахунок позивача протягом двох днів після отримання риби, але цю умову він не виконав у повній мірі, розрахувався за рибу частково, у розмірі 14 400,00 грн. Решту коштів не перераховано позивачу і ОСОБА_4 уникає будь-яких контактів з позивачем.

Уточнивши позовні вимоги, ТОВ «Багіра-Д» просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 42 972,63 грн, з яких: 28 910,00 грн розмір основного боргу, 13 269,00 грн інфляція, 793,63 грн 3 % річних, а також

1 507,00 грн сплаченого судового збору.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 25 листопада

2015 року позов ТОВ «Багіра-Д» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Багіра-Д»

42 972,63 грн у рахунок оплати за придбану рибу, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі мають заборгованість перед позивачем, тому підлягають стягненню суми у рахунок оплати вартості риби, а також інфляційні витрати та 3 % річних від простроченої суми.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2016 року рішення Іванківського районного суду Київської області від 25 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «Багіра-Д» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Багіра-Д» 28 910,00 грн у рахунок оплати за придбану рибу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції помилково посилався на статті 509, 611, 625 ЦК України та стягнув з відповідачів інфляційні витрати та 3 % річних від простроченої суми, оскільки позивач не пред'являв відповідачу вимоги про повернення коштів та про стягнення коштів за недоплачену рибу, тому його вимоги про стягнення боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних не ґрунтуються на вимогах закону.

У липні 2016 рокуТОВ «Багіра-Д» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних і ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що сторони домовилися, що сплата коштів за придбаний товар має відбутися протягом двох днів після отримання риби, тобто ОСОБА_4 взяв на себе обов'язок виконати грошове зобов'язання не пізніше 24 жовтня 2014 року, тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині інфляційних втрат та

3 % річних.

Оскільки рішення апеляційного суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, тому в іншій частині у касаційному порядку не переглядається (стаття 400 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з накладною № 350 ОСОБА_3 отримав рибу від ТОВ «Багіра-Д» для ОСОБА_4

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Саме ОСОБА_4 домовився про купівлю риби у ТОВ «Багіра-Д».

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 10, 60 ЦПК України 2004 року), встановивши, що позивач до звернення до суду з даним позовом не пред'являв відповідачу вимоги про повернення коштів та про стягнення коштів за недоплачену рибу, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що вимоги частини другої статті 625 ЦК України до даних правовідносин застосуванню не підлягають, а тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за час прострочення виконання зобов'язання.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки.

Враховуючи те, що спір по суті апеляційним судом вирішено правильно і законно, а рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України), колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра-Д» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2016 року в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І.Журавель

В. М.Коротун

В. П.Курило