Історія справи

Постанова

Іменем України

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 944/5191/19

провадження № 61-8647св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Служба у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 січня 2023 року у складі судді Колтуна Ю. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Позов мотивований тим, що 08 листопада 2016 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 . У 2018 році сторони розлучилися та почали проживати окремо. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування позивача в пологовому будинку після народженням сина ОСОБА_5 , відповідач забрав доньку до себе додому без погодження з позивачем. Відповідач не приїжджає до сина та не надає позивачу можливості бачитися з донькою. Такими діями відповідач розлучив брата із сестрою, які повинні виховуватись разом. Вказала, що ОСОБА_2 їздить до Республіки Польща та залишає доньку з бабою та прабабою. Вважала, що ОСОБА_3 повинна виховуватися батьками, а не бабусями. Врегулювати конфлікт мирно неможливо. Позивач проживає у будинку своїх батьків, де їй відведена простора житлова кімната, будинок відповідає усім вимогам, облаштований всіма зручностями та меблями. Умови проживання є належними і допустимими для виховання дітей, створені всі умови для проживання дитини разом з матір`ю та братом.

Позивач просила:

визначити місце проживання малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання її матері в АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 18 січня 2023 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, позов задоволено повністю.

Визначено місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що доказів жорстокого поводження матері з дитиною, а також підстав, передбачених частиною другою статті 161 СК України, які роблять неможливим передачу дитини для проживання з матір`ю, а також, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю буде суперечити інтересам дитини, суду не надано. Встановлені судом обставини справи свідчать про наявність однакових належних матеріально-побутових умов і у матері, і у батька для проживання дитини. Обставин, які б могли достовірно свідчити, що зміна місця проживання малолітньої дочки сторін загрожує дитині психологічно або фізично чи призведе до негативних для дитини наслідків, створить для неї нестерпні умови, судом не встановлено. Таким чином, з урахуванням інтересів дитини та її малолітнього віку, необхідності підтримки постійних родинних стосунків малолітньої дитини ОСОБА_3 із своїми рідними братами, висновку органу опіки та піклування, який вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з її матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання, а також того, що матір має належні житлові умови, створила належні умови для проживання, виховання та забезпечення дитини, суд вважав, що наявні підстави для визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Суди вказали, що визначення місця проживання дитини з одним із батьків не є перешкодою для іншого щодо виконання як обов`язків так і здійснення прав, оскільки батьки мають рівні права і обов`язки щодо виховання та розвитку дитини незалежно від того, що проживають окремо один від одного. Крім цього, кожний із батьків не позбавлений права піднімати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дитини з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У червні 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, що залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, неналежно оцінив докази та всі обставини справи, не дав відповідну правову оцінку доводам та запереченням сторін, суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду. Вказує, що суди не взяли до уваги, що дитина ОСОБА_6 з народження проживає разом з відповідачем, мати дитини - ОСОБА_1 самоусунулася від виховання доньки, склала заяву, в якій сама визначила місце проживання дитини з батьком. ОСОБА_1 не має доходу, не має власного житла, за її місцем проживання неможливо створити комфортні умови для проживання дочки, немає можливості виділити дочці окрему кімнату. Суди не врахували матеріально-побутові умови батьків, наявність кола соціальних зв`язків дитини переважно за місцем проживання батька, відносини, які існують між кожним з батьків та дитиною, приділення батьком більше уваги та свого часу дитині, проявлення більшої емоційної близькості та прихильності саме до батька, а також права батьків на виховання дітей і обов`язки батьків діяти в їх інтересах.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 944/5191/19, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.

У серпні 2023 року справа № 944/5191/19 надійшла до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 червня 2023 року зазначено, що в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім цього, ОСОБА_2 зазначив, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 08 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб. Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22872257 від 29 травня 2009 року кв. АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 .

Відповідно до заяви від 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 добровільно визначила місце проживання доньки ОСОБА_3 з батьком.

Розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації № 464/02-06 від 03 червня 2019 року «Про встановлення порядку побачень з малолітньою дитиною ОСОБА_3 » ОСОБА_1 встановлено порядок побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 за місцем проживання позивача ( АДРЕСА_1 ), а саме: перша, третя субота місяця з 10:00 год по 12:00 год; друга, четверта неділя місця з 10:00 год по 17:00 год; кожен вівторок і четвер з 16:00 год по 19:00 год.

Комісією Смолинської сільської ради 22 січня 2020 року проведено обстеження житлових умов проживання малолітньої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 . Встановлено, що сім`я проживає у дерев`яному одноповерховому будинку, який складається із трьох кімнат. На час обстеження у будинку прибрано, санітарні умови задовільні. Дитина забезпечена їжею, одягом, іграшками. Має місце для відпочинку та гри. За цією адресою проживають: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . На момент обстеження дитина йшла на контакт, із слів присутніх членів сім`ї визначено, що стосунки у них дружні. Вихованням дитини займається батько та його родина. Мати, ОСОБА_1 , із двома іншими дітьми проживають окремо. Відомі випадки сімейних конфліктів.

Відповідно до висновку Яворівської районної державної адміністрації від 05 серпня 2020 року № 1790/15 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , сім`я протягом деякого часу після одруження сторін проживала у смт. Немирів Яворівського району Львівської області. Стосунки між подружжям не склалися і протягом останніх 2,5 років вони проживають окремо. Малолітня ОСОБА_3 залишилась проживати разом із батьком, дядьком та бабусею у буд. АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 з двома молодшими синами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , 2019 року народження, а також своїми сестрами та батьками - у буд. АДРЕСА_1 . Питання зустрічей матері з дочкою розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Яворівській райдержадміністрації влітку 2019 року. Мати тоді бажала брати участь у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , проте, батько дитини та його сім`я чинили їй у цьому перешкоди. Комісією запропоновано встановити погодинний порядок побачень матері і доньки, щоб дитина поступово звикала до спілкування з мамою і між ними налагодився психологічний зв`язок. Зустрічі мали проходити за місцем проживання ОСОБА_1 . Сторони висловили взаємну згоду на таку пропозицію. Проте протягом 9 місяців мати не бачила дочку жодного разу. ОСОБА_1 аргументує це тим, що чоловік не привозить їй доньку, а до нього додому вона йти боїться.

За результатами обстеження житлових умов проживання малолітньої ОСОБА_3 комісією встановлено, що у сім`ї виникають конфліктні ситуації стосовно виховання дитини.

Рішенням виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області № 289 від 12 жовтня 2022 року затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 . Згідно цього висновку, 09 вересня 2022 року працівники служби у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області та фахівець із соціальної роботи провели обстеження житлових умов за місцем проживання відповідача. Встановлено, що ОСОБА_3 - дитина замкнута, важко йде на контакт, не відвідує дошкільний навчальний заклад. ОСОБА_2 разом із дочкою проживає у дерев`яному будинку, загальною площею 55 кв. м, який складається з трьох кімнат. Умови проживання задовільні, в сім`ї дотримуються санітарно-гігієнічних норм, дитина з батьком мають свою кімнату, де є все необхідне для повноцінного проживання, виховання та розвитку.

Також цією комісією обстежено умови проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 разом із двома малолітніми синами проживає у будинку, загальною площею 59 кв. м, який складається з чотирьох житлових кімнат. Для ОСОБА_1 відведена окрема кімната з необхідними для проживання меблями. Діти забезпечені їжею, одягом, іграшками. Мають місце для відпочинку та занять іграми. Умови проживання задовільні.

Позиція Верховного Суду

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини (стаття 141 СК України).

У частині четвертій статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п`ята статті 19 СК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються. Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і гарантує, що інтереси дітей захищені. Належна увага повинна приділятися поглядам та думці дитини згідно з її віком і зрілістю. Закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом із тим згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією».

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20 (провадження № 61-3587св22), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «Тлумачення частини першої статті 161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що переглядається, суди врахувавши наявність однакових належних матеріально-побутових умов і у матері, і у батька для проживання дитини, малолітній вік дитини та необхідність підтримки постійних родинних стосунків малолітньої дитини ОСОБА_3 із своїми рідними братами, права батьків на виховання дітей і обов`язки батьків діяти в їх інтересах та інтереси дитини,відсутність доказів жорстокого поводження матері з дитиною, а також доказів того, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю буде суперечити інтересам дитини, зробили правильний висновок про задоволення позову та визначили місце проживання дитини з матір`ю.

Визначення місця проживання дитини з матір`ю не впливатиме на взаємовідносини дитини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з однім із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю через відсутність у неї власного житла необґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 на час розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції мала постійне місце проживання за адресою: в АДРЕСА_1 . Діюче законодавство не містить вимог щодо необхідності того з батьків, з ким визначено місце проживання дитини для визначення місця проживання дитини мати у власності нерухоме майно.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не має самостійного доходу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Як свідчить аналіз оскарженої постанови висновки, викладені у ній, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України) та не спростовують мотиви та висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які зробили обґрунтований висновок про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційним судом не встановлено.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, що визначено частиною другою статті 410 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного перегляду не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 січня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук