Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.06.2023 року у справі №362/5437/19
Постанова КЦС ВП від 28.06.2023 року у справі №362/5437/19
Постанова КЦС ВП від 28.06.2023 року у справі №362/5437/19

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 362/5437/19

провадження № 61-4201св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 .

Як на обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що спірний будинок належить йому на праві власності. ОСОБА_2 приїхала в м. Васильків у пошуках роботи і доглядала за своїм батьком, який був пенсіонером та тимчасово проживав у його будинку. Позивач жодного разу не пропонував і не надавав відповідачу дозволу на проживання у його будинку. У 2019 році батько відповідача та брат позивача помер. Однак доступу до своєї власності позивач не має та не може розпорядитися своїм майном.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 09 листопада 2021 року позов задовольнив. Виселив ОСОБА_2 з будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених позовних вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд ухвалою від 21 лютого 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском річного строку на подання апеляційної скарги, водночас ОСОБА_2 була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи судом першої інстанції та у грудні 2021 року отримала копію рішення суду першої інстанції. Будь-яких належних і беззаперечних доказів наявності обставин непереборної сили, що позбавили б заявника можливості вчасно звернутися до суду із апеляційною скаргою, вона не надала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 20 березня 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року і направити справу на новий розгляд з відкриттям апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

18 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У цій справі 09 листопада 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року. Дати складання повного тексту рішення не зазначено.

ОСОБА_2 була повідомлена судом першої інстанції про хід розгляду цієї справи, брала участь у судових засіданнях, подавала до суду заяви та клопотання, зверталась із заявою про відкладення судового засідання, призначеного на 09 листопада 2021 року.

Відповідно до інформації з ЄДРСР повний текст оскаржуваного рішення виготовлено та надіслано до реєстру 06 грудня 2021 року.

Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію оскаржуваного рішення ОСОБА_2 отримала 22 грудня 2021 року, що вона підтвердила і в апеляційній скарзі.

Встановивши, що ОСОБА_2 , яка була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції та копію оскаржуваного рішення отримала 22 грудня 2021 року, подала апеляційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції з додержанням норм частини другої статті 358 ЦПК України правильно відмовив у відкритті апеляційного оскарження.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 301/2320/15-ц.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, зводяться до відсутності у відповідача іншого місця для проживання, тобто питань розгляду справи по суті вимог.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов