Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.05.2025 року у справі №453/732/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

м. Київ

справа № 453/732/22

провадження № 61-4594св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги:

ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року і додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року в складі судді Ясінського Ю. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3 , на постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3 , на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що він є Сколівським міським головою та членом політичної партії «Європейська Солідарність», понад п`ятнадцять років займається політичною діяльністю, що включає в тому числі і службу в органах місцевого самоврядування. Крім того, він також здійснює громадську діяльність, спрямовану на популяризацію вітчизняної культурної та історичної спадщини.

Протягом 2021-2022 років ОСОБА_2 неодноразово публікував на своїй особистій сторінці у соціальній мережі Facebook дописи, в котрих висвітлював, начебто, протиправні дії, вчинені ним як Сколівським міським головою. Окремі дописи супроводжувалися ілюстрацією звернень відповідача до правоохоронних органів щодо, начебто, вчинення ним корупційних злочинів та інших владних зловживань.

В п`ятнадцяти публікаціях відповідача містяться висловлювання та фактичні судження, що не відповідають дійсності, які є необґрунтованими, і такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, а відтак підлягають спростуванню.

Особиста сторінка відповідача у соціальній мережі Facebook є відкритою для публічного доступу, а тому розміщена ОСОБА_2 недостовірна інформація негативного характеру щодо нього поширена невизначеному колу осіб, оскільки будь-який користувач мережі інтернет може з нею ознайомитися.

Висловлювання ОСОБА_2 мають стверджувальний характер та змальовують його негативний образ щодо, начебто, порушення ним у своїй діяльності норм етики та моралі, участі у незаконних діях, неналежного виконання ним посадових обов`язків, неспівмірності доходів та майна, умисної невиплати заробітної плати медикам Сколівської центральної лікарні, причетності до тендерних зловживань під час будівництва сцени на Співочому полі біля річки Опір у місті Сколе, вчиненні корупційних правопорушень, пов`язаних з будівництвом загальноосвітньої школи в селі Коростів, та рейдерських захопленнях земель та підприємств.

Відповідач принизив його честь, гідність та ділову репутацію, розповсюдивши недостовірну інформацію, адже після її оприлюднення кожна особа з великою ймовірністю асоціюватиме його із особою, яка недобросовісно виконує свої обов`язки на посаді міського голови, начебто, причетною до певних незаконних чи корупційних діянь, що впливатиме на загальну на загальну соціальну оцінку та його ділову репутацію.

Поширення щодо нього зазначеної недостовірної інформації завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 150 000,00 грн.

З наведених підстав позивач просив:

визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 інформацію, опубліковану ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook (

ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_31», опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_29 в 08:34 годині, автор - ОСОБА_2 , за вебадресою:

ІНФОРМАЦІЯ_32: - «Сколівський міський голова [по контексту - ОСОБА_1 ] в місяць получає в середньому 150 000 гривень»;

- «…тому, що два дані не бідні голови [по контексту, зокрема, і ОСОБА_1 ] на мій інформаційний запит проігнорували, і не надали довідку про доходи, за це в подальшому ми будем звертатись у відповідні органи, щоб притягнули їх до відповідальності»;

- «Сьогодні схема проста, Голови ОТГ [по контексту, зокрема, і ОСОБА_1 ] по всій Україні піднімають собі великі зарплати, а саме 3-7 тисяч доларів в місяць і жити можна, а ви барани здихайте»;

2. у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_4 в 11:45 годині, автор - ОСОБА_2 , за вебадресою:

ІНФОРМАЦІЯ_3 » (заголовок);

- «У межах досудового розслідування у кримінальному провадженні вже повідомлено про підозру двом народним депутатам, у тому числі п`ятому Президенту України ОСОБА_4 , у якого є близькі друзі, чиновники, можновладці Сколівщини вiд партії Європейської ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Можливо в цих осіб на мою думку зберігаються речі чи документи, що мають значення кримінального провадження»;

- «На мою думку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тiсно спiвпрацюють з начальником Сколівського відділення поліції № 3, керiвництвом підприємства Славський «Галсільліс», місцевими суддями та прокурорами Сколівщини, заможними підприємцями Сколівщини, колишніми начальниками поліції тощо. Збитки державі по неофіційній інформації можливо сягають на загальну суму 3,7 мільярда гривень»;

3. у публікації під заголовком # ІНФОРМАЦІЯ_5 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_6 в 09:12 годині, автор - ОСОБА_2 , за вебадресою:

ІНФОРМАЦІЯ_5 » (заголовок);

- «Я в грудні 2021р. залишив скаргу про те, що голова Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11 три місяці не виплачує заробітну плату медикам Сколівська Центральна Лікарня »;

- «Я залишив скаргу на начальника # ОСОБА_10 , про те, що по моїй скарзі про невиплату головою # ОСОБА_11 заробітної платні медикам Сколівської лікарні прийшла відписка, яка не відповідає дійсності. # ОСОБА_10 мав порушити кримінальну справу на # ОСОБА_11 , яка передбачена статтею 175 КК України, безпідставна невиплата заробітної плати»;

4. у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_33», опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_7 о 13:26 годині, автор - ОСОБА_2 , за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_34:

- «ІНФОРМАЦІЯ_57» (заголовок)»;

- «Я написав скаргу на гарячу урядову лінію 1545, про те, що статки голови Сколівська міська рада Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11 в десятки, в сотні разів перевищують його доходи, теж саме повідомив у НАЗК»;

- «Я, ОСОБА_2 , журналіст, проводжу своє журналістське розслідування, і виявив, що в голови Сколівського міської ради #ОСОБА_11, сьогоденні реальні статки, активи перевищують в десятки, сотні разів його реальні офіційні доходи. Цьому є доказ, на офіційному сайті НАЗК»;

- «Прошу залучити всі можливі перевіряючі органи влади до даної перевірки, чому держслужбовець з тридцятирічним стажем на держслужбі, на сьогодні має мільйонні доларові статки за мізерну зарплату держслужбовця»;

5. у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_9 о 06:51 годині, автор - ОСОБА_2 , за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_10

- «ІНФОРМАЦІЯ_35» (заголовок);

- «Я вкотре звернувся на гарячу Урядовий контактний центр 1545 з скаргою, відкрити кримінальне провадження на голову Сколівська міська рада #ОСОБА_11»;

- «Я, ОСОБА_2 , провів своє журналістське розслідування, і прошу Генеральна прокуратура України і Національна поліція України відкрити кримінальне провадження на голову Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11 за те, що медикам СКОЛІВСЬКОЇ ЦРЛ безпідставно не виплачував заробітної плати більше як за один місяць згідно ч. 1 ст. 175 КК України, а саме: з вересня 2021р. по грудень 2021р»;

- « Сколівська Центральна Лікарня власником, якого являється #СКОЛІВСЬКА_МІСЬКА_РАДА на чолі голови #ОСОБА_11 »;

- «Я неодноразово, як журналіст, звертався до голови Сколівської міської ради #ОСОБА_11, про те, щоб виплатив своєму робочому персоналу, заробітню платню, а саме, медикам Сколівської центральної лікарні…»;

- «Я, ОСОБА_2 , як журналіст, вимагаю Львівська обласна прокуратура та Відділення поліції N 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (Сколе) відкрити кримінальне провадження на голову Сколівської міської ради #ОСОБА_11 по ч. 1 ст. 175 КК України, я є заявником даного кримінального провадження, а потерпілими являються медики СКОЛІВСЬКОЇ ЦРЛ, які нададуть свідчення в якості потерпілих. В мене уже є готова заява про злочин згідно ч. 1 ст. 175 КК України на голову Сколівської міської ради #ОСОБА_11»;

- «Прошу посадових осіб правоохоронних органів поліції та прокуратури зі мною зв`язатись (НОМЕР_2), щоб я надав повний пакет документів, доказів скоєння злочину голови Сколівської міської ради ОСОБА_11»;

6. у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_36», опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_11 о 15:34 годині, автор - ОСОБА_2 за веб адресою:

ІНФОРМАЦІЯ_12 » (заголовок);

- «До мене телефонують з різних служб України і запевняють, що беруться за діяння голови Сколівська міська рада Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11, тому, що я попередньо дав десятки запитів на гарячу урядову лінію 1545 (в письмовому варіанті), всі корупційні діяння на мою думку голови # ОСОБА_11 , а саме:

- Сцена за річкою «Опір» збудована меценатами у липні 2021р., а # ОСОБА_11 виділяє до пів мільйона у вересні 2021р.;

- Проект міст через річку Опір на сімсот тисяч, кошторис завишений, проект недороблений;

- Проект бруківка вул. Гірка 1 700 000грн. мали завершити до 31.12.21р. роботи не завершені, кошторис завишений;

- Десятки мільйонні проектів #ОСОБА_11 в кінці 2021р., школа № 1, школа № 2, школа села Корчин 1,5 млн грн., садок село Гребені до п`яти мільйонів, цікавий проект Сколівська Центральна Лікарня незрозумілий будівельник #ОСОБА_40, ще є багато проектів, які я не можу зараз відкрити бо проводиться перевірка певними органами»;

- «# ОСОБА_11 за 2021р. списав на незрозумілі проекти десятки мільйонів гривень, і тому наші журналісти з Києва #Багнет_Нації сувмісно з відповідними перевіряючими органами влади працюють над мільйонними проектами # ОСОБА_11 і його спільників»;

- «# ОСОБА_11 разом з спільниками посадовцями розікрали мільйонні б`ютжетні кошти СКОЛІВСЬКОЇ громади разом з депутатами Сколівської міської ради і роздеребанили сотні, тисячі гектарів землі на Сколівщині »;

7. у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_13 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_11 о 15:56 годині, автор - ОСОБА_2 за веб адресою:

ІНФОРМАЦІЯ_13 » (заголовок);

- «Нами журналістами було виявлено, що сцену збудували меценати, підприємці Сколівщини , будували майстри-лісники Національний природний парк « Сколівські Бескиди » червень-липень 2021р., а Сколівська міська рада голова #ОСОБА_41 через сайт прозоро проводить тендерні закупівлі у вересні 2021р.»;

8. у публікації під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_14 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_6 о 00:22 годині, автор - ОСОБА_2 , за веб адресою:

ІНФОРМАЦІЯ_37: - «ІНФОРМАЦІЯ_38» (заголовок);

- «Це злочин проти свого народу на Сколівщині і злочин в масштабах всієї Львівської області. Я думаю владі Сколівського ОТГ запропонували десятки мільйонів гривень, а можливо і доларів, і гроші ОСОБА_11 затьмарили розум»;

- « ОСОБА_11 із продажними ДУПУтатами немали права ставити дане злочинне питання на голосування, а мали винести це на загал, тобто організувати громадське слухання»;

- «Я в свою чергу не буду просто тут писати, а заявлю про цей злочин відповідним органам державної влади, які за злочинне рішення сесії, що голова [за контекстом ОСОБА_1 ], що продажні дупутати будуть притягнуті до кримінальної відповідальності;

- «Ще в цій ситуації я бачу, що повилазили і піаряться старі політичні трупи, і жваво це обговорюють, таке, якби за рік часу # ОСОБА_11 все робив добре, а сьогодні вперше ОСОБА_11 зробив, щось неправильно, де ці політичні трупи в минулому були вчора, позор вам і ганьба, а це, кандидати в голови, кандидати в депутати, і політичні партії, позор вам і ганьба»;

- «В чому є екологічна катастрофа: 1.В даному кар`єрі де # ОСОБА_11 планує збудувати стихійне сміттєзвалище є велике озеро, яке заповнюється грунтовими джерелами і витікає в річку «Опір», а це зразу кажу вода в кирницях і у Сколе буде отруйною, і вся Львівська область на грані екологічної катастрофи»;

- «Але в цьому є позитив, це сміттєзвалище буде початком кінця ОСОБА_11 і продажних нинішніх дупутатів Сколівської міської ради. «Поіменне голосування даного рішення»;

- «ОСОБА_42 (міський голова ЄС ) - ЗА...»;

- «По деякій інформації сміттєзвалище ОСОБА_11 готує під ОККО (галнафтогаз) для курорту, які йому обіцяли 200 тис $ за вирішення даного питання» [коментар ОСОБА_2 до зазначеної публікації];

9. у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_15 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_6 о 18.29 годині, автор - ОСОБА_2 , за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16 :

- «# ОСОБА_11 штучно під тиском домовляється з Стрийська міська рада, щоб Стрий не приймав сміття з Сколівська міська рада. Сьогодні тиск був на всіх хто висвітлив дану проблему з сторони # ОСОБА_11 . І в кінцевій # ОСОБА_11 хоче створити штучний сміттєвий колапс на Сколівщині і у всьому звинуватити громадськість»;

10. у публікації під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_39», опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_40 о 19.17 годині, автор - ОСОБА_2 , за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17 :

- «ІНФОРМАЦІЯ_39»(заголовок);

- « Депутат ОСОБА_43 разом з головою [за контекстом ОСОБА_1 ] і депутатами роздеребанили все село Кам`янка разом із людьми»;

11. у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_18 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_19 о 22:36 годині, автор ОСОБА_2 , за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_20

- «По даному резонансному корупційному питанню, буде серйозний в нас прямий ефір. Можливо цього тижня, на місці скоєння злочину міським головою ОСОБА_44»;

- «Я вам говорив, що початок кінця # ОСОБА_11 уже запущений, але # ОСОБА_11 за собою, ще потягнув, працівників Сколівської міської ради, друзів, знайомих і бідну свою родину. І навіщо було # ОСОБА_11 в такий поважний вік сісти за грати, а це у всьому винні гроші, жага до грошей погубила # ОСОБА_11 »;

12. у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_21 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_19 о 21:24 годині, автор ОСОБА_2 , за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_22 »:

- «ІНФОРМАЦІЯ_53» (заголовок до публікації);

- « Сколівщина недавно оговталась від можливого сміттєвого колапсу #ОСОБА_11, як на вихідних я доніс громаді Сколівщини , що наші гори, а зокрема гектари гір села Кам`янки всі продані # ОСОБА_11 в одні руки»;

- «Сколівська міська рада Львівської області має доходу в місяць в середньому 10 000 000 грн., то невже з цієї суми не можна знайти кошти на оплату вуличного освітлення ?.. Чому голова # ОСОБА_11 тримає в заручниках все місто?»;

- «ПОЗОР І ГАНЬБА директору ЖКГ ОСОБА_46 і голові ОСОБА_11»;

13. у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_23 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_24 о 22:26 годині, автор ОСОБА_2 , за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_25 :

- «При проведенні тендеру досягається додаткова економія бюджетних коштів. Натомість, в порушення норм Закону, відділ освіти Сколівської міської ради уклав додаткову угоду номер 3 від 20.09.2021р. із попереднім підрядником- ТзОВ Домус Еліт на суму 9,8 мільйонів гривень та оплатив підряднику ТзОВ Домус Еліт авансовий платіж у розмірі 2,9 млн грн. 18.10.2021р. В цьому вбачається корупційна складова між головою Сколівської міської ради ОСОБА_1 , начальником відділу освіти та Підрядником ОСОБА_20 »;

- «Таким чином у Сколівській ТГ діє організоване злочинне угрупування під проводом голови ОСОБА_21 »;

14. у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_41», опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_24 о 19:58 годині, автор ОСОБА_2 , за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_42:

- «Корупційна справа по голові Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_39 та депутата Сколівська міська рада ОСОБА_47 порухалалась»;

- «Я повідомив про корупцію яка відбувається у Сколівській міській раді на чолі із головою ОСОБА_48 та депутатом Сколівська міської ради ОСОБА_49»;

- «ОСОБА_50 та ОСОБА_51 мають намір збудувати гірськолижний курорт у с. Кам`янка Стрийська районна рада Львівської області. Для цього вони у незаконний спосіб отримали велику кількість земельних ділянок у с. Кам`янка. Однак цього їм було недостатньо і # ОСОБА_22 і ОСОБА_44 вирішили зробити за бюджетні кошти берегоукріплення своїх приватних земельних ділянок # ОСОБА_22 і # ОСОБА_23 »;

- «Однак Сколівська міська рада за дорученням голови ОСОБА_11 дискваліфіковує першого учасника з незаконних підстав, а саме вказує що у складі пропозиції учасника не міститься лист-згода на обробку персональних даних засновника ТОВ «Гідробуд М» ОСОБА_24 »;

- «При цьому учасник ТОВ «Будпроект Ів» подає вимогу на усунення порушення, а саме на скасування протоколу № 40 відповідальної особи Сколівської міської ради. Дана вимога згідно законодавства повинна бути розглянута відповідальною особою протягом 24 годин у межах спрощеної закупівлі. Однак замовник - Сколівська міська рада на чолі з ОСОБА_1 грубо нехтує принципами та основними положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» і дана вимога учасника ТОВ «Будпроект Ів» залишається без розгляду»;

- «Тут проглядається явна змова між виконавцем робіт та Сколівською міською радою - зацікавленість обох сторін у незаконному заволодінні бюджетними коштами. ОСОБА_11 та ОСОБА_22 було недостатнім просто виконати берегоукріплення для ОСОБА_25 , а ще й на тому необхідно було заробити немалі кошти»;

15. у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_26 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_27 о 09:40 годині, автор ОСОБА_2 , за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_28

- «ІНФОРМАЦІЯ_26 » (заголовок);

- «Було створено злочинну організацію, на чолі з організаторами #ОСОБА_41, староста ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54. Членами злочинної організації 25-ма депутатами та учасниками злочинної організації яких повинно встановити слідство Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура України»;

- «Свідомо, цілеспрямовано, обдумано, створили злочинну організацію метою якої було заволодівання землями, що і було зроблено, привласнення, розтрата майна, легалізація (відмивання) грошей, зловживання владою чи посадовими повноваженнями»;

- «Організатори, учасники злочинної організації у змові з іншими особами розробили механізм незаконного заволодівання землями з подальшою метою для її продажі, таким чином вони хотіли легалізувати та перевести землю у готівку тобто гроші»;

- «Через такі дії влади # ОСОБА_11 , громада тільки одного села Кам`янка по нашим підрахункам втратила 500 га землі, а це понад 240 мільйонів гривень».

зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію та таку, що принижує честь, гідність, ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 у той же спосіб, в який її було поширено, а саме розмістити на свої сторінці у соціальній мережі Facebook (Фейсбук) ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду, резолютивну частину судового рішення в цій справі із зазначенням, що розповсюджена інформація є недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 інформацію, опубліковану ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook (Фейсбук) - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію та таку, що принижує честь, гідність, ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 у той же спосіб, в який її було поширено, а саме розмістити на свої сторінці у соціальній мережі Facebook (Фейсбук) ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду, резолютивну частину судового рішення в цій справі із зазначенням, що розповсюджена інформація є недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 .

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 465,00 грн сплаченого судового збору та 47 000,00 грн витрат за проведення експертизи.

Суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні справ про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, спростуванню підлягає тільки поширена недостовірна інформація і саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач не перевірив достовірність інформації перед її поширенням, а тому наявні правові підстави щодо визнання оспорюваної інформації недостовірною.

Факт поширення зазначеної інформації відповідачем підтверджується наданими позивачами письмовими доказами, які суд вважав належними і допустимими. Даних та доказів, які б спростували факт поширення зазначеної інформації суду відповідачем не надано. При цьому спірна інформація доведена до відома необмеженого кола осіб - користувачів мережі Інтернет і така спірна інформація, з огляду на її зміст, ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивача, адже в ній містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності.

Твердження відповідача не носять характеру оціночного судження, а містять фактичні твердження, що було підтверджено висновком експерта. Крім цього, на противагу твердженням позивача, відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була розповсюджена ним в мережі інтернет щодо позивача. В свою чергу, позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем.

За таких обставин суд вважав необхідним зобов`язати ОСОБА_2 протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію та таку, що принижує честь, гідність, ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 у той же спосіб, в який її було поширено.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн, мотивуючи тим, що поширення недостовірної інформації про нього завдало істотної моральної шкоди, негативно вплинуло на його ділову репутацію.

У цій справі поширення відповідачем інформації відносно позивача здійснено із застосуванням образливих слів, розповсюджених в соціальній Інтернет-мережі, що могло бути доведено до необмеженого кола осіб, зміст образливих тверджень викликав певний негативний суспільний резонанс, тобто образа набула суспільного характеру.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд врахував у сукупності негативні наслідки, які настали для позивача, внаслідок чого порушений його нормальний уклад життя, характер та обсяг його страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких він зазнав, і те що, негативні (образливі) публікації побачили особи, які є родичами, близькими, знайомими позивача. Тому, враховуючи ступінь вини відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважав можливим позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити та для стягнути із відповідача на користь позивача на відшкодування завданої моральної шкоди 150 000,00 грн. Зокрема, суд виходив з розміру 10 000,00 грн відшкодування моральної шкоди за кожну публікацію (15 публікацій).

Крім того, суд вважав, що витрати зі сплати за проведення експертизи слід покласти на відповідача та стягнути з нього на користь позивача 47 000,00 грн, а також суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4 465,00 грн.

Додатковим рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 127 500,00 грн.

При ухваленні додаткового судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішення по суті спору ухвалено судом 19 червня 2023 року. Заява про ухвалення додаткового рішення у справі представником позивача подана 23 червня 2023 року та надійшла до суду 27 червня 2023 року, тобто у межах строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України. У судових дебатах представник позивача повідомляв суд про те, що, після прийняття судом рішення, має намір подати додатково заяву з приводу прийняття додаткового рішення про стягнення судових витрат за надання правової допомоги. 04 липня 2023 року від відповідача надійшло клопотання спростування позиції опонента про ухвалення додаткового рішення, в якому просив у задоволені вимог про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити у повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач, крім самого договору, надав: протокол погодження гонорару від 03 травня 2022 року (додаток № 1 до договору № 41/22 про надання правової допомоги від 03 травня 2022 року); копію додаткової угоди від 01 травня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 03 травня 2022 року № 41/22; копію акта приймання-передачі послуг від 02 вересня 2022 року № 76-1/22-4 на суму 82 500,00 грн; копію акта приймання-передачі послуг від 23 грудня 2022 року № 122/22-4 на суму 15 000,00 грн; копію акта приймання-передачі послуг від 13 квітня 2023 року № 45/23-4 на суму 15 000,00 грн; копію акта приймання-передачі послуг від 20 червня 2023 року № 64/23-4 на суму 15 000,00 грн; меморіальний ордер від 03 травня 2022 року № 4912243814 на суму 25 000,00 грн; меморіальний ордер від 04 травня 2022 року № 5370963714 на суму 25 000,00 грн; платіжну інструкцію від 23 вересня 2022 року № 9430632214 на суму 32 500,00 грн; платіжну інструкцію від 25 січня 2023 року № 2287592114 на суму 15000 грн; платіжну інструкцію від 03 травня 2023 року № 1260709441 на суму 15 000,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг) у справі № 742/3711/21.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте відповідачем не спростовано жодного доказу, на який посилається представник позивача, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу.

За таких обставин суд вважав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 127 500,00 грн, які є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року задоволено частково.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги.

В іншій частині рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року задоволено.

Додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року скасовано, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що матеріалами справи безспірно підтверджується, а сторонами визнається те, що сторінка у соціальній мережі Facebook за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 належить ОСОБА_2 . Враховуючи встановлення належності сторінки у соціальній мережі Facebook за вказаною вебадресою саме ОСОБА_2 , надані позивачем скріншоти матеріалів у соціальній мережі є належним доказом їх опублікування.

Наявними у матеріалах справи доказами спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що поширена відповідачем інформація щодо позивача є оціночними судженнями з приводу його публічної діяльності.

Позивач є публічною особою, у зв`язку з чим його діяльність і вчинки є об`єктом ретельного громадського контролю, а межа їх допустимої критики є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи, що узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини.

Інформація, повідомлена ОСОБА_2 , є фактичними твердженнями про вчинення позивачем злочинних дій, а не оцінкою його діяльності при виконанні посадових обов`язків, тому правдивість такої інформація могла бути предметом перевірки судами.

Поширена відповідачем інформація стосувалася особисто ОСОБА_1 та, крім негативної оцінки його діяльності, містить посилання як на такі, що реально існують, факти вчинення ОСОБА_1 корупційних кримінальних правопорушень, отримання ним неправомірної вигоди за здійснення дій на користь третіх осіб, зловживання своїм службовим становищем з метою набуття нерухомого майна та незаконного збагачення, невиплату заробітної плати працівникам, а також інших дій, відповідальність за які передбачена КК України. Однак повідомлені ОСОБА_2 відомості спростовуються наданими позивачем доказами, зокрема, листами з правоохоронних органів про відсутність кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 , листами з контролюючих органів про відсутність підстав для проведення перевірок за зверненнями ОСОБА_2 .

Оцінивши зміст публікацій, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що відповідні висловлювання мали стверджувальну форму, при цьому автор не використовував мовні засоби, характерні для припущень, повідомлення суб`єктивних думок або власних поглядів, а тому поширена інформація, враховуючи її зміст, загальний контекст, не може вважатись оціночними судженнями, а є констатацією фактів з використанням різкої лексики, що є надмірним, з огляду на ситуацію та обставини, за яких відбувалось поширення такої інформації. За своїм змістом поширена інформація порушує немайнові права позивача, а також шкодить діловій репутації, так як фактично є прямим обвинуваченням у злочинних діях.

Враховуючи обставини справи, зважаючи на баланс прав на свободу слова, вираження поглядів та на повагу до честі та гідності, недоторканність ділової репутації, презумпцію невинуватості, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , інформації, поширеної щодо нього ОСОБА_2 у своїх публікаціях на сторінці Facebook. Тому така інформація підлягає спростуванню у той же спосіб, в який її було поширено протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду у цій справі резолютивної частини судового рішення із зазначенням, що розповсюджена інформація є недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 .

В той же час оскільки позивач є міським головою міста Сколе Львівської області, поширена відповідачем шляхом опублікування на своїй сторінці у Facebook інформація стосувалась значною мірою діяльності ОСОБА_1 як міського голови, а підставою для відшкодування моральної шкоди позивач вказував наявність негативних наслідків поширення ОСОБА_2 відносно нього необмеженому колу осіб недостовірної негативної інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем завданої позивачу моральної шкоди. Апеляційний суд вважав, що поширена відповідачем інформація стосується діяльності позивача як посадової особи органу місцевого самоврядування, а тому визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування у спірних правовідносинах є достатньою сатисфакцією. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн.

Задовольняючи заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги задоволено повністю, позивач надав докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 127 500,00 грн, а відповідач не довів неспівмірності таких витрат зі складністю справи, ціною позовних вимог, та з обсягом наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги. Проте апеляційний суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції.

Апеляційний суд зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, проте не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування. За загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині позовної заяви узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами розгляду справи не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

У позовній заяві позивач зазначив загальне прохання про необхідність стягнення судових витрат, визначивши орієнтовний розмір витрат, включаючи витрати зі сплати судового збору, в сумі не менше 150000 грн. Проте до ухвалення рішення у справі позивач не надав доказів на підтвердження наявності обов`язку з понесення таких витрат, як і не вказав жодних причин, які унеможливлюють подання ним відповідних доказів до ухвалення рішення, та не повідомив про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, незважаючи на те, що позивач мав можливість подати такі докази до ухвалення рішення суду, адже станом на 19 червня 2023 року, тобто на день ухвалення рішення судом першої інстанції, були підписані акти приймання-передачі послуг та фактично сплачені кошти клієнтом за надання правничої допомоги. Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що у позовній заяві зазначено лише суму очікуваних судових витрат в розмірі не менше 150 000,00 грн, але не наведено жодного розрахунку таких витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі відсутні.

Крім того, у матеріалах справи наявний договір про проведення експертизи від 24 травня 2022 року № 036/05-22, укладений між Адвокатським об`єднанням «Марусяк та партнери» в інтересах ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз», а також квитанції про оплату експертизи, які підтверджують розмір понесених позивачем витрат на проведення експертизи, висновок за результатами якої був поданий ним як доказ на підтвердження задоволених судом позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену відповідачем, та зобов`язання її спростувати, в сумі 47 000,00 грн.

За таких обставин апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 47 000,00 грн витрат за проведення експертизи.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 7 650,00 грн витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що 19 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Марусяк В. Я. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, а також витрати, пов`язані із залученням експертів, спеціалістів та проведенням експертизи в розмірі 7 650,00 грн.

Заперечуючи щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_2 посилався на те, що позивач не скористався своїм правом на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів, таку заяву подано після ухвалення постанови Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року. Стверджував, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, не відповідає принципам співмірності судових витрат, а доказів сплати податків з адвокатського гонорару не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу, отриманому Львівським апеляційним судом 11 вересня 2023 року, який є першою процесуальною заявою позивача в суді апеляційної інстанції, зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції становить 50 000,00 грн, а докази на підтвердження розміру судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вважав необґрунтованим розмір витрат, пов`язаних з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року та ознайомленням із заявами та клопотаннями, підготовкою заперечення на клопотання ОСОБА_2 , адже відзив та заперечення, подані представником позивача не є об`ємними за змістом, їх підготовка не вимагала аналізу та вивчення значного обсягу інформації, а тому і значних затрат часу адвоката. Водночас підготовка відеоматеріалів/дописів ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook здійснювалася представником позивача для надання їх експертам Дочірнього підприємства «Центр документації адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» для проведення ними дослідження, отже підготовка тих самих матеріалів для долучення до матеріалів справи не потребувала додаткових зусиль та витрати часу адвоката. Крім того, адвокат не витрачав часу на очікування судових засідань 31 січня 2024 року та 13 березня 2024 року, оскільки судові засідання почалися вчасно, що підтверджується протоколами судових засідань.

Враховуючи наведене, складність справи, принцип співмірності судових витрат, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, беручи до уваги обсяг наданої правничої допомоги, час, затрачений адвокатом на її надання, а також заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважав, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони, їх стягнення становить для відповідача надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Тому заява представника ОСОБА_1 - адвоката Марусяка В. Я. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. У зв`язку із вказаним із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 7 500,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Крім стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивач просив стягнути на його користь витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи в розмірі 7 650,00 грн.

Згідно з рахунком на оплату від 23 листопада 2023 року № 1-3319 вартість надання послуги зі складення звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінки (-ок) у мережі Інтернет (комплексна послуга) становить 7 650,00 грн.

У матеріалах справи наявний акт наданих послуг від 08 грудня 2023 року № 2-86/2023, складений Дочірним підприємством «Центр документації адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» та ОСОБА_27 , яким підтверджується надання послуги зі складення звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки (-ок) у мережі Інтернет (комплексна послуга).

Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінок у мережі Інтернет від 08 грудня 2023 року № 298/2023-3В, складеним Дочірним підприємством «Центр документації адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» підтверджується вміст вебсторінки відповідача з наявними в ній дописами, що містять інформацію, яку позивач просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Необхідність подання позивачем звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінок у мережі Інтернет від 08 грудня 2023 року № 298/2023-3В зумовлено тим, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 повністю заперечив щодо публікації ним на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, мотивуючи тим, що така інформація на його сторінці відсутня. Тому витрати позивача, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, в розмірі 7 650,00 грн є обґрунтованими, оскільки понесені на отримання доказів, що підтверджують позовні вимоги, а необхідність подання таких доказів виникла саме у зв`язку зі зміною позиції відповідача доводами його заперечень, висловлених в суді апеляційної інстанції.

За таким апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 650,00 грн витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

29 березня 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що:

позов, пред`явлений до відповідача, є незаконним. Позивач разом із судом першої інстанції порушив норми Конституції України. Таким діями відносно відповідача вчинено кримінальні правопорушення, передбачені статтями 171 212 355 384 368 КК України;

суд першої інстанції та позивач ігнорують той факт, що відповідач є журналістом;

позивачем є фізична особа, а суб`єктом, права якого можливо порушено, є голова Сколівської міської ради міської ради, проте суди цього не врахували;

суди не дослідили докази стосовно того, чи існують спірні публікації на час розгляду справи та ухвалення рішення по суті, а також інші докази, які надавались відповідачем;

позивач жодного разу особисто не з`являвся у судове засідання суду першої інстанції, а клопотання про зобов`язання позивача особисто з`явитись у судове засідання суд безпідставно відхилив. Позивач прибув до апеляційного суду як міський голова, що суперечить інформації зазначеній у позовній заяві. Тому особа позивача належним чином не встановлена (він діє як фізична особа чи як голова Сколівської міської ради);

суди не встановили належність відповідача, зокрема те, до кого пред`явлено позов: до фізичної особи чи до журналіста ОСОБА_2 ;

суди не звернули уваги на те, що відповідач як журналіст подавав до компетентного органу заяву від 12 квітня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення, зокрема і ОСОБА_1 . Відповідні дані внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань;

у ході розгляду справи було призначено судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу усного та писемного мовлення. Узагальнивши тези експерта, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна інформація містить у собі негативний зміст, який принижує честь і гідність позивача, а також спотворює їх професійний та особистісний імідж, та причиняє моральну шкоду. Проте, на переконання відповідача, висновок експерта є незаконним, а інших належних доказів позивач не надав;

під час розгляду цієї справи судово-психологічна експертиза, для визначення розміру відшкодування моральної шкоди та встановлення інших обставин, не проводилась;

спірна інформація є оціночним судженням та надає можливість проаналізувати, сприйняти зміст інформації щодо вказаних обставин, згідно з власними суб`єктивними переконаннями, правдивість якої, доведенню не підлягає;

спірне неіснуючі висловлювання, яке подав позивач, не може бути визнано таким, що містить фактичне твердження про винуватість відповідача у вчиненні кримінального правопорушення та спрямоване на приниження честі, гідності і ділової репутації позивача. Вислови відповідача не мають фактичної основи, є абстрактним, неконкретним;

суди не врахували положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, і рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також практику Європейського суду з прав людини;

журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства»;

Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики. Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати;

суди також не врахували, що зазначена в спірних публікаціях інформація становить значний суспільний інтерес, адже стосується позивача як публічної особи. Жодного відношення до приватного та сімейного життя позивача оспорювані дописи не мали. При цьому позивач не довів, що розповсюджена неіснуюча інформація дискредитує його, перешкоджає здійсненню особистих немайнових прав або призвела до негативних наслідків;

суди не встановили сукупності усіх обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог, а тому підстави для визнання вказаної позивачем неіснуючої інформації такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, а також принижує честь та гідність, ділову репутацію, відсутні. У такому випадку не підлягають задоволенню і вимоги про зобов`язання відповідача спростувати неіснуючу інформацію, зазначену у прохальній частині позовної заяви, та стягнення моральної шкоди;

розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн є безпідставним та позивачем належним чином не мотивований.

24 квітня 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн і залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн; скасувати постанову апеляційного суду в частині скасування додаткового рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції; в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що:

суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив позивачу у відшкодуванні моральної шкоди, обґрунтувавши таку відмову тим, що позивач є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування є у цьому випадку достатньою сатисфакцією;

апеляційний суд неправомірно відмовив у задоволенні заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та неправомірно скасував додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року. Норми ЦПК України не встановлюють імперативного обов`язку сторони обґрунтовувати суду причини, які унеможливлюють подання нею відповідних доказів до ухвалення рішення, так само і не встановлюють обов`язку щодо повідомлення про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

25 квітня 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.

Касаційна скарга ОСОБА_2 на додаткову постанову апеляційного суду мотивована тим, що:

така постанова є незаконною, необґрунтованою і не відповідає обставинам справи, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права;

апеляційний суд не взяв до уваги клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення без участі сторін, чим порушив норми процесуального законодавства;

суд апеляційної інстанції проігнорував заперечення та клопотання про долучення доказів.

21 травня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу через представника ОСОБА_3 , в якій просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення 7 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 333,33 грн; в іншій частині додаткову постанову апеляційного суду залишити без змін.

Касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову апеляційного суду обґрунтована тим, що:

суд апеляційної інстанції неправомірно зменшив суму судових витрат позивача на професійну правничу допомогу за відсутності належним чином обґрунтованого клопотання іншої сторони (відповідача). Саме лише формальне подання до суду заперечень, без належного обґрунтування не може вважатися клопотанням іншої сторони про зменшення розміру витрат у розумінні частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України;

у позовній заяві містилися одна вимога майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру. Враховуючи, що постановою апеляційного суду частково скасовано рішення суду першої інстанції, а саме в частині вимоги майнового характеру, то витрати на професійну правничу допомогу позивача підлягають стягненню з відповідача у розмірі 33 333,33 грн (пропорційно до розміру задоволених двох позовних вимог немайнового характеру).

02 вересня 2024 року від ОСОБА_1 за підписом його представника ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення.

Короткий зміст відзивів на касаційні скарги

13 травня 2024 року від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року залишити без задоволення; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відзив ОСОБА_2 , крім іншого, обґрунтований тим, що суди:

безпідставно не взяли до уваги те, що він є журналістом;

не врахували, що ОСОБА_2 ініціював декілька кримінальних проваджень, до яких, на його переконання, має відношення позивач і його представник. Так, позивач та його представник вчинили відносно ОСОБА_2 ряд злочинів, зокрема: ухилення від сплати податків, вимагання, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань, перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, тощо;

не дослідили те, що факт поширення спірних публікацій (15 постів у соціальній мережі), про які зазначав ОСОБА_1 у позовній заяві, здійснені саме ним та належать йому - ОСОБА_2 ;

позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами розмір моральної шкоди в сумі 150 000,00 грн;

як публічна особа, позивач повинен бути готовим до критики громадськості та підвищеного інтересу з боку суспільства до його діяльності.

01 та 22 травня 2024 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційні скарги ОСОБА_1

28 травня 2024 року від ОСОБА_1 за підписом його представника ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу. Представник позивача просив касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року залишити без задоволення, а відповідні судові рішення - без змін; касаційну скаргу ОСОБА_2 в частині скасування постанови апеляційного суду в цій справі задовольнити частково, скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн і залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій частині; в частині скасування додаткового рішення суду першої інстанції і відмови у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції; в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що:

касаційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою, містить формальні цитування законодавства та судової практики, а суд першої інстанції та апеляційний суд в частині визнання поширеної інформації недостовірною ухвалили обґрунтовані рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права;

ОСОБА_2 не має статусу професійного журналіста;

ініційовані ОСОБА_2 необґрунтовані кримінальні провадження не мають жодного значення для правильного вирішення цієї справи;

вимога про відшкодування моральної шкоди є законним правом позивача та є похідною від основної вимоги про визнання інформації, опублікованої відповідачем, недостовірною;

поширення недостовірної інформації щодо публічної чи політичної особи також вважається перевищенням допустимих меж свободи слова, а позиція ОСОБА_2 про протилежне є помилковою.

28 травня 2024 року від ОСОБА_1 за підписом його представника ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу. Представник позивача просить касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову апеляційного суду задовольнити частково, скасувати додаткову постанову апеляційного суду в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення 7 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 333,33 грн; в іншій частині додаткову постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відзив обґрунтований тим, що:

касаційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою та містить недостовірну інформацію про ігнорування судом клопотань та доказів, які наявні у матеріалах справи;

додаткова постанова апеляційного суду ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

апеляційний суд при ухваленні оскаржуваної постанови в частині часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не врахував релевантну судову практику у подібних справах, незаконно відмовивши у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу за відсутності клопотання іншої сторони про недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

03 червня 2024 року від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, в якому він просить у задоволенні вказаної касаційної скарги відмовити; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Цей відзив містить доводи та аргументи, які є аналогічними тим, що викладені у відзиві відповідача від 13 травня 2024 року.

02 вересня 2024 року від ОСОБА_1 за підписом його представника ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення щодо касаційних скарг.

03 лютого 2025 року ОСОБА_2 подав до суду інформацію, яку, на його переконання, суду слід взяти до уваги при ухваленні рішення у цій справі.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року в справі № 453/732/22 і витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.

У травні 2024 року матеріали справи № 453/732/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року в задоволенні клопотань ОСОБА_2 про долучення доказів до матеріалів справи відмовлено, справу призначено до судового розгляду у складі колегії суддів у кількості п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2024 року вказано, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 зі справи № 904/4494/18, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 12 липня 2023 року у справі № 490/7546/19, від 23 березня 2023 року у справі № 824/118/22, від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, від 08 квітня 2021 року у справі № 161/20630/18, від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19, від 31 січня 2019 року справі № 19/64/2012/5003; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц, від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 380/951/17, від 21 березня 2019 року у справі № 727/5418/17, від 10 червня 2019 року у справі № 310/5745/16-Ц, від 02 вересня 2020 року у справі № 554/10962/16-ц; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 28 травня 2024 року вказано, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 369/3817/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що впродовж 2021-2022 років, на своїй особистій сторінці Facebook (Фейсбук), за вебпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 неодноразово публікував дописи, в котрих висвітлював, на його думку, протиправні дії ОСОБА_1 , вчинені ним як Сколівським міським головою. Окремі дописи супроводжувались ілюстрацією звернень ОСОБА_2 до правоохоронних органів щодо вчинення позивачем корупційних злочинів та зловживань службовим становищем.

На особистій сторінці Facebook за вебпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 опублікував публікації, що містять згадку про ОСОБА_1 , а саме публікації під заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_43», « ІНФОРМАЦІЯ_44 », «ІНФОРМАЦІЯ_45 », « ІНФОРМАЦІЯ_46 », « ІНФОРМАЦІЯ_47», « ІНФОРМАЦІЯ_48 », « ІНФОРМАЦІЯ_49 », « ІНФОРМАЦІЯ_50 », «ІНФОРМАЦІЯ_51», «ІНФОРМАЦІЯ_39», «ІНФОРМАЦІЯ_52», « ІНФОРМАЦІЯ_53 », « ІНФОРМАЦІЯ_54», «ІНФОРМАЦІЯ_41», «ІНФОРМАЦІЯ_55 ».

Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_29 в 08:34 год за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_32 ОСОБА_2 опубліковано публікація під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_31», в якій зазначено:

«Сколівський міський голова [по контексту - ОСОБА_1 ] в місяць получає в середньому 150 000 гривень»;

«…тому, що два дані не бідні голови [по контексту, зокрема, і ОСОБА_1 ] на мій інформаційний запит проігнорували, і не надали довідку про доходи, за це в подальшому ми будем звертатись у відповідні органи, щоб притягнули їх до відповідальності»;

«Сьогодні схема проста, Голови ОТГ [по контексту, зокрема, і ОСОБА_1 ] по всій Україні піднімають собі великі зарплати, а саме 3-7 тисяч доларів в місяць і жити можна, а ви барани здихайте».

01 серпня 2021 року ОСОБА_2 звертався до Сколівської міської ради Львівської області із запитами про надання довідки про доходи міського голови та старост за 2021 рік, на які отримав відповідь, що поточний 2021 рік ще не закінчився, а тому надати такі довідки про доходи за 2021 рік неможливо.

Тому ОСОБА_2 отримав відповідь щодо його інформаційного запиту відносно доходів Сколівського міського голови ОСОБА_1 , а його незгода зі змістом наданої йому відповіді не свідчить про те, що його запит був проігнорований.

Згідно з листом Сколівської міської ради Львівської області від 25 травня 2022 року №507/02-07 заробітна плата Сколівського міського голови за 2020 рік становила 36 068,14 грн (за листопад - 9472,34 грн та за грудень 26 595,80 грн), за 2021 рік - 604 990,19 грн (за січень - 53 191,60 грн, в тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 26 595,80 грн., за лютий - 26 595,80 грн, за березень - 49 552,61 грн, за квітень - 37 243,81 грн, за травень - 37 243,81 грн, за червень - 37 323,26 грн, за липень - 37 331,76 грн, за серпень - 45 605,04 грн., за вересень - 81 164,86 грн, в тому числі матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 41 468,34 грн, за жовтень - 38 399,89 грн, за листопад - 79 647,75 грн, за грудень - 81 690,00 грн).

ІНФОРМАЦІЯ_7 в 13:26 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_56 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_57» (заголовок)»;

- «Я написав скаргу на гарячу урядову лінію 1545, про те, що статки голови Сколівська міська рада Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11 в десятки, в сотні разів перевищують його доходи, теж саме повідомив у НАЗК»;

- «Я, ОСОБА_2 , журналіст, проводжу своє журналістське розслідування, і виявив, що в голови Сколівського міської ради ОСОБА_55, сьогоденні реальні статки, активи перевищують в десятки, сотні разів його реальні офіційні доходи. Цьому є доказ, на офіційному сайті НАЗК»;

- «Прошу залучити всі можливі перевіряючі органи влади до даної перевірки, чому держслужбовець з тридцятирічним стажем на держслужбі, на сьогодні має мільйонні доларові статки за мізерну зарплату держслужбовця».

За результатами розгляду звернення ОСОБА_2 щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», заявника повідомлено про те, що згідно з наданою інформацією та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, не встановлено відображення у деклараціях ОСОБА_1 недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних, на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день подання декларації, що підтверджується листом Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 січня 2022 року № 461-01/2215-22.

ІНФОРМАЦІЯ_9 в 06:51 год за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_58 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_47» (заголовок);

- «Я вкотре звернувся на гарячу Урядовий контактний центр 1545 з скаргою, відкрити кримінальне провадження на голову Сколівська міська рада #ОСОБА_11»;

- «Я, ОСОБА_2 , провів своє журналістське розслідування, і прошу Генеральна прокуратура України і Національна поліція України відкрити кримінальне провадження на голову Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11 за те, що медикам СКОЛІВСЬКОЇ ЦРЛ безпідставно не виплачував заробітної плати більше як за один місяць згідно ч. 1 ст. 175 КК України, а саме: з вересня 2021р. по грудень 2021р»;

- « Сколівська Центральна Лікарня власником, якого являється #СКОЛІВСЬКА_МІСЬКА_РАДА на чолі голови ОСОБА_56»;

- «Я неодноразово, як журналіст, звертався до голови Сколівської міської ради #ОСОБА_11, про те, щоб виплатив своєму робочому персоналу, заробітню платню, а саме, медикам Сколівської центральної лікарні…»;

- «Я, ОСОБА_2 , як журналіст, вимагаю Львівська обласна прокуратура та Відділення поліції N 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (Сколе) відкрити кримінальне провадження на голову Сколівської міської ради #ОСОБА_11 по ч. 1 ст. 175 КК України, я є заявником даного кримінального провадження, а потерпілими являються медики СКОЛІВСЬКОЇ ЦРЛ, які нададуть свідчення в якості потерпілих. В мене уже є готова заява про злочин згідно ч. 1 ст. 175 КК України на голову Сколівської міської ради #ОСОБА_11»;

- «Прошу посадових осіб правоохоронних органів поліції та прокуратури зі мною зв`язатись (НОМЕР_2), щоб я надав повний пакет документів, доказів скоєння злочину голови Сколівської міської ради ОСОБА_11».

ІНФОРМАЦІЯ_4 в 11:45 год за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_59 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

«ІНФОРМАЦІЯ_44 » (заголовок);

«У межах досудового розслідування у кримінальному провадженні вже повідомлено про підозру двом народним депутатам, у тому числі п`ятому Президенту України Петру Порошенку, у якого є близькі друзі, чиновники, можновладці Сколівщини вiд партії Європейської ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Можливо в цих осіб на мою думку зберігаються речі чи документи, що мають значення кримінального провадження»;

«На мою думку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тiсно спiвпрацюють з начальником Сколівського відділення поліції № 3, керiвництвом підприємства Славський «Галсільліс», місцевими суддями та прокурорами Сколівщини, заможними підприємцями Сколівщини, колишніми начальниками поліції тощо. Збитки державі по неофіційній інформації можливо сягають на загальну суму 3,7 мільярда гривень».

ІНФОРМАЦІЯ_6 в 09:12 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_60 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_61» (заголовок);

- «Я в грудні 2021р. залишив скаргу про те, що голова Сколівська міська рада Львівської області ОСОБА_44 три місяці не виплачує заробітну плату медикам Сколівська Центральна Лікарня »;

- «Я залишив скаргу на начальника ОСОБА_57, про те, що по моїй скарзі про невиплату головою # ОСОБА_11 заробітної платні медикам Сколівської лікарні прийшла відписка, яка не відповідає дійсності. # ОСОБА_10 мав порушити кримінальну справу на # ОСОБА_11 , яка передбачена статтею 175 КК України, безпідставна невиплата заробітної плати».

Листом Комунального некомерційного підприємства «Сколівська центральна лікарня» Сколівської міської ради від 26 травня 2022 року № 01-14/526 у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що з 01 квітня 2020 року фінансування закладів охорони здоров`я України, в тому числі і Комунального некомерційного підприємства «Сколівська центральна лікарня» Сколівської міської ради здійснюється Національною службою охорони здоров`я.

Листом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 27 травня 2022 року № 62/5/-М/103/14 у відповідь на адвокатський запит повідомило, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_1 слідчим управлінням Управління Служби безпеки України у Львівській області станом 27 травня 2022 року не здійснюється.

Згідно з листом відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24 травня 2021 року № 2785а/01/51-28 кримінальних проваджень у відділенні поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області відносно громадянина ОСОБА_1 немає.

Обставин, які б свідчили про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань будь-яких відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, оголошення йому підозри про вчинення кримінального правопорушення або ухвалення щодо нього обвинувального вироку у будь-якій кримінальній справі, судом не встановлено, а відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин не надав.

ІНФОРМАЦІЯ_11 в 15:34 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_62 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_36» (заголовок);

- «До мене телефонують з різних служб України і запевняють, що беруться за діяння голови Сколівська міська рада Сколівська міська рада Львівської області #ОСОБА_11, тому, що я попередньо дав десятки запитів на гарячу урядову лінію 1545 (в письмовому варіанті), всі корупційні діяння на мою думку голови ОСОБА_58, а саме:

- Сцена за річкою «Опір» збудована меценатами у липні 2021р., а # ОСОБА_11 виділяє до пів мільйона у вересні 2021р.;

- Проект міст через річку Опір на сімсот тисяч, кошторис завишений, проект недороблений;

- Проект бруківка вул. Гірка 1 700 000грн. мали завершити до 31.12.21р. роботи не завершені, кошторис завишений;

- Десятки мільйонні проектів ОСОБА_58 в кінці 2021р., школа № 1, школа № 2, школа села Корчин 1,5 млн грн., садок село Гребені до п`яти мільйонів, цікавий проект Сколівська Центральна Лікарня незрозумілий будівельник #Калинів, ще є багато проектів, які я не можу зараз відкрити бо проводиться перевірка певними органами»;

- «ОСОБА_44 за 2021р. списав на незрозумілі проекти десятки мільйонів гривень, і тому наші журналісти з Києва #Багнет_Нації сувмісно з відповідними перевіряючими органами влади працюють над мільйонними проектами # ОСОБА_11 і його спільників»;

- «# ОСОБА_11 разом з спільниками посадовцями розікрали мільйонні б`ютжетні кошти СКОЛІВСЬКОЇ громади разом з депутатами Сколівської міської ради і роздеребанили сотні, тисячі гектарів землі на Сколівщині ».

ІНФОРМАЦІЯ_11 в 15:56 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_63 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_49» (заголовок);

- «Нами журналістами було виявлено, що сцену збудували меценати, підприємці Сколівщини , будували майстри-лісники Національний природний парк « Сколівські Бескиди » червень-липень 2021р., а Сколівська міська рада голова #ОСОБА_41 через сайт прозоро проводить тендерні закупівлі у вересні 2021р.»;

ІНФОРМАЦІЯ_19 в 22:36 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_64 ОСОБА_2 опублікована публікація під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_18 », в якій зазначено:

- «По даному резонансному корупційному питанню, буде серйозний в нас прямий ефір. Можливо цього тижня, на місці скоєння злочину міським головою ОСОБА_44»;

- «Я вам говорив, що початок кінця # ОСОБА_11 уже запущений, але # ОСОБА_11 за собою, ще потягнув, працівників Сколівської міської ради, друзів, знайомих і бідну свою родину. І навіщо було # ОСОБА_11 в такий поважний вік сісти за грати, а це у всьому винні гроші, жага до грошей погубила # ОСОБА_11 ».

ОСОБА_2 звертався до Західного офісу Державної аудиторської служби України з приводу проведення закупівель Сколівською міською радою.

Згідно з листом Західного офісу Державної аудиторської служби України усі звернення ОСОБА_2 стосовно можливих порушень Сколівською міською радою Львівської області розглянуті та заявнику надані відповіді, у яких повідомлено про відсутність підстав для проведення контрольних заходів за інформацією, вказаною в зверненнях. Крім того, більшість наведених закупівель, проведених Сколівською міською радою Львівською міською радою, є спрощеними, що передбачає публікацію замовником звіту про виконання договору про закупівлю, тому в Західного офісу Державної аудиторської служби України відсутні законні підстави для проведення моніторингу таких закупівель.

ІНФОРМАЦІЯ_6 в 00:22 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_65 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_14 » (заголовок);

- «Це злочин проти свого народу на Сколівщині і злочин в масштабах всієї Львівської області. Я думаю владі Сколівського ОТГ запропонували десятки мільйонів гривень, а можливо і доларів, і гроші ОСОБА_11 затьмарили розум»;

- « ОСОБА_11 із продажними ДУПУтатами немали права ставити дане злочинне питання на голосування, а мали винести це на загал, тобто організувати громадське слухання»;

- «Я в свою чергу не буду просто тут писати, а заявлю про цей злочин відповідним органам державної влади, які за злочинне рішення сесії, що голова [за контекстом ОСОБА_1 ], що продажні дупутати будуть притягнуті до кримінальної відповідальності;

- «Ще в цій ситуації я бачу, що повилазили і піаряться старі політичні трупи, і жваво це обговорюють, таке, якби за рік часу # ОСОБА_11 все робив добре, а сьогодні вперше ОСОБА_11 зробив, щось неправильно, де ці політичні трупи в минулому були вчора, позор вам і ганьба, а це, кандидати в голови, кандидати в депутати, і політичні партії, позор вам і ганьба»;

- «В чому є екологічна катастрофа: 1.В даному кар`єрі де # ОСОБА_11 планує збудувати стихійне сміттєзвалище є велике озеро, яке заповнюється грунтовими джерелами і витікає в річку «Опір», а це зразу кажу вода в кирницях і у Сколе буде отруйною, і вся Львівська область на грані екологічної катастрофи»;

- «Але в цьому є позитив, це сміттєзвалище буде початком кінця ОСОБА_11 і продажних нинішніх дупутатів Сколівської міської ради. «Поіменне голосування даного рішення»;

- «ОСОБА_42 (міський голова ЄС ) - ЗА...»;

- «По деякій інформації сміттєзвалище ОСОБА_11 готує під ОККО (галнафтогаз) для курорту, які йому обіцяли 200 тис $ за вирішення даного питання» [коментар ОСОБА_2 до зазначеної публікації].

ІНФОРМАЦІЯ_6 в 18:29 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_66 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_51. Сьогодні тиск був на всіх хто висвітлив дану проблему з сторони ОСОБА_58. І в кінцевій # ОСОБА_11 хоче створити штучний сміттєвий колапс на Сколівщині і у всьому звинуватити громадськість».

Разом з тим, в листі Сколівської міської ради Львівської області від 25 травня 2022 року № 507/02-07 зазначено, що рішення XVIII сесії Сколівської міської ради від 20 січня 2022 року «Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва полігону твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 » скасоване рішенням XIX позачергової сесії Сколівської міської ради від 27 січня 2022 року № 2737 «Про скасування рішення сесії Сколівської міської ради від 20 січня 2022 року № 2713 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва полігону твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 ».

Крім того, рішення сесії Сколівської міської ради від 20 січня 2022 року «Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва полігону твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 » приймалося колегіальним органом, яким є Сколівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, а не одноособово Сколівським міським головою ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_40 в 19:17 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_67 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_39»(заголовок);

- «Депутат ОСОБА_43 разом з головою [за контекстом ОСОБА_1 ] і депутатами роздеребанили все село Кам`янка разом із людьми».

ІНФОРМАЦІЯ_19 в 21:24 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_68 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_53» (заголовок до публікації);

- « Сколівщина недавно оговталась від можливого сміттєвого колапсу ОСОБА_58, як на вихідних я доніс громаді Сколівщини , що наші гори, а зокрема гектари гір села Кам`янки всі продані # ОСОБА_11 в одні руки»;

- «Сколівська міська рада Львівської області має доходу в місяць в середньому 10 000 000 грн., то невже з цієї суми не можна знайти кошти на оплату вуличного освітлення ?.. Чому голова # ОСОБА_11 тримає в заручниках все місто?»;

- «ПОЗОР І ГАНЬБА директору ЖКГ ОСОБА_46 і голові # ОСОБА_11 ».

ІНФОРМАЦІЯ_24 в 22:26 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_2 опублікована публікація під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_23 », в якій зазначено:

- «При проведенні тендеру досягається додаткова економія бюджетних коштів. Натомість, в порушення норм Закону, відділ освіти Сколівської міської ради уклав додаткову угоду номер 3 від 20.09.2021р. із попереднім підрядником- ТзОВ Домус Еліт на суму 9,8 мільйонів гривень та оплатив підряднику ТзОВ Домус Еліт авансовий платіж у розмірі 2,9 млн грн. 18.10.2021р. В цьому вбачається корупційна складова між головою Сколівської міської ради ОСОБА_1 , начальником відділу освіти та Підрядником ОСОБА_20 »;

- «Таким чином у Сколівській ТГ діє організоване злочинне угрупування під проводом голови ОСОБА_21 ».

Згідно з листом відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради Львівської області від 25 травня 2022 року № 196 незавершене будівництво об`єкту «Неповна середня школа на 150 учнів в с. Коростів Сколівського району Львівської області в 2021 році передано на баланс відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради Львівської області відповідно до акту прийому-передачі основних засобів між Сколівською міською радою Львівської області та відділом освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_24 в 19:58 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_42 ОСОБА_2 опублікована публікація під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_41», в якій зазначено:

- «Корупційна справа по голові Сколівська міська рада Львівської області ОСОБА_58 та депутата Сколівська міська рада ОСОБА_47 порухалалась»;

- «Я повідомив про корупцію яка відбувається у Сколівській міській раді на чолі із головою ОСОБА_48 та депутатом Сколівська міської ради ОСОБА_49»;

- «ОСОБА_50 та ОСОБА_51 мають намір збудувати гірськолижний курорт у с. Кам`янка Стрийська районна рада Львівської області. Для цього вони у незаконний спосіб отримали велику кількість земельних ділянок у с. Кам`янка. Однак цього їм було недостатньо і # ОСОБА_22 і ОСОБА_44 вирішили зробити за бюджетні кошти берегоукріплення своїх приватних земельних ділянок ОСОБА_47 і # ОСОБА_23 »;

- «Однак Сколівська міська рада за дорученням голови ОСОБА_11 дискваліфіковує першого учасника з незаконних підстав, а саме вказує що у складі пропозиції учасника не міститься лист-згода на обробку персональних даних засновника ТОВ «Гідробуд М» ОСОБА_24 »;

- «При цьому учасник ТОВ «Будпроект Ів» подає вимогу на усунення порушення, а саме на скасування протоколу № 40 відповідальної особи Сколівської міської ради. Дана вимога згідно законодавства повинна бути розглянута відповідальною особою протягом 24 годин у межах спрощеної закупівлі. Однак замовник - Сколівська міська рада на чолі з ОСОБА_1 грубо нехтує принципами та основними положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» і дана вимога учасника ТОВ «Будпроект Ів» залишається без розгляду»;

- «Тут проглядається явна змова між виконавцем робіт та Сколівською міською радою - зацікавленість обох сторін у незаконному заволодінні бюджетними коштами. ОСОБА_11 та ОСОБА_22 було недостатнім просто виконати берегоукріплення для ОСОБА_25 , а ще й на тому необхідно було заробити немалі кошти».

ІНФОРМАЦІЯ_27 в 09:40 год за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_69 ОСОБА_2 опублікована публікація, в якій зазначено:

- «ІНФОРМАЦІЯ_26 » (заголовок);

- «Було створено злочинну організацію, на чолі з організаторами #ОСОБА_41, староста ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54. Членами злочинної організації 25-ма депутатами та учасниками злочинної організації яких повинно встановити слідство Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура України»;

- «Свідомо, цілеспрямовано, обдумано, створили злочинну організацію метою якої було заволодівання землями, що і було зроблено, привласнення, розтрата майна, легалізація (відмивання) грошей, зловживання владою чи посадовими повноваженнями»;

- «Організатори, учасники злочинної організації у змові з іншими особами розробили механізм незаконного заволодівання землями з подальшою метою для її продажі, таким чином вони хотіли легалізувати та перевести землю у готівку тобто гроші»;

- «Через такі дії влади ОСОБА_58, громада тільки одного села Кам`янка по нашим підрахункам втратила 500 га землі, а це понад 240 мільйонів гривень».

22 травня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «Марусяк і партнери» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» укладено договір про проведення експертизи № 036/05-22, за умовами якого виконавець зобов`язується провести семантико-текстуальну експертизу, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, оплатити виконання вищезазначеної експертизи.

Відповідно до пункту 2.1 договору про проведення експертизи від 24 травня 2022 року № 036/05-22 вартість проведення семантико-текстуальної експертизи, що передбачена цим договором становить 47 000,00 грн.

На виконання умов договору про проведення експертизи від 24 травня 2022 року № 036/05-22 ОСОБА_1 сплатив 47 000,00 грн за проведення семантико-текстуальної експертизи, що підтверджується квитанціями від 24 травня 2022 року № 1 та від 24 травня 2022 року № 56.

Згідно з висновком семантико-текстуальної експертизи № 9966, складеним 30 червня 2022 року Незалежним інститутом судових експертиз, із загального змісту тексту публікацій, його стилістичних особливостей, значень лексичних єдностей, за допомогою яких характеризується особистість ОСОБА_1 та його дії, у загальному контексті висловлювань вжиті словосполучення та фразові єдності мають виражену негативну інтонацію, тобто є носіями негативної інформації, а зміст вказаних у публікаціях елементів текстового матеріалу полягає у змалюванні негативного образу ОСОБА_1 , який очолюючи громаду, у своїй діяльності нехтує нормами права та моралі, зловживає своїм службовим становищем, не виконує своїх посадових обов`язків, бере участь у незаконних діях та має надвисокі статки, які не відповідають його заробітній платі.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві (стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2023 року у справі № 761/14615/21 (провадження № 61-4435св23)).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Негативною потрібно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справа № 536/911/21 (провадження № 61-4812св23)).

Верховний Суд вже звертав увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій також залишено поза увагою те, що зміст самих позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену в зазначених вище публікаціях, в тому числі в мережі Інтернет слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були уточнені позивачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції (див. постанову Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17-ц (провадження № 61-17367св18)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року в справі № 453/582/21 (провадження № 61-8555св23) вказано, що

«згідно із статтею 175 ЦПК України позивачі, зокрема, ОСОБА_1 мав зазначити відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відповідну інформацію, зважаючи на джерело, яким та від імені якого вона поширена, і мету, яку переслідували відповідачі (повідомлення про певні події, вчинки, акти тощо, які стали відомими відповідачу у зв`язку із їх діяльністю; інформування громадськості про свою діяльність та своє бачення таких подій, фактів; формування певної думки з приводу конкретної події, фактів, про які йдеться, тощо), у цілому не можна вважати оціночним судженням.

Проте позивачі, зокрема і ОСОБА_1, просили визнати, що вся інформація, поширена відповідачами у соціальній мережі «Фейсбук» про події, які відбулися ІНФОРМАЦІЯ_30 в с. Лавочне Сколівського району Львівської області за участю працівників ДП «Галсільліс» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , НОМЕР_1 , є недостовірною.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачі, зокрема ОСОБА_1 , не диференціюють, яка саме із поширеної відповідачами інформації про події 23 грудня 2020 року є недостовірною та має бути спростована».

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина перша, друга статті 264 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при зверненні до суду з вимогами про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію ОСОБА_1 посилався на те, що у п`ятнадцяти публікаціях відповідача містяться висловлювання та фактичні твердження, що не відповідають дійсності, є необґрунтованими, і такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, а тому, на його думку, такі підлягають спростуванню.Особиста сторінка відповідача у соціальній мережі Facebook є відкритою для публічного доступу, а тому розміщена ОСОБА_2 недостовірна інформація негативного характеру щодо нього поширена невизначеному колу осіб, оскільки будь-який користувач мережі інтернет може з нею ознайомитися. При цьому висловлювання ОСОБА_2 мають стверджувальний характер. Позивач також наголошував, що відповідач принизив його честь, гідність та ділову репутацію, розповсюдивши недостовірну інформацію, адже після її оприлюднення кожна особа з великою ймовірністю асоціюватиме його із особою, яка недобросовісно виконує свої обов`язки на посаді міського голови, начебто, причетною до певних незаконних чи корупційних діянь, що впливатиме на загальну на загальну соціальну оцінку та його ділову репутацію;

позивач просив визнати недостовірною інформацію, яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_29, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_40, ІНФОРМАЦІЯ_19, ІНФОРМАЦІЯ_19, ІНФОРМАЦІЯ_24, ІНФОРМАЦІЯ_24, ІНФОРМАЦІЯ_27 у соціальній мережі Facebook на належній відповідачу сторінці за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

заперечуючи щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву зазначав, що в поширених ним публікаціях висвітлював власні журналістські погляди, критичні припущення та висловлювання, які є оціночними судженнями;

суди відхилили доводи відповідача про те, що поширена відповідачем інформація щодо позивача є оціночними судженнями з приводу його публічної діяльності. Суди врахували, що позивач є публічною особою, у зв`язку з чим його діяльність і вчинки є об`єктом ретельного громадського контролю, а межа їх допустимої критики є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи, що узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини.Проте вважали, що інформація, повідомлена ОСОБА_2 , є фактичними твердженнями про вчинення позивачем злочинних дій, а не оцінкою його діяльності при виконанні посадових обов`язків, тому правдивість такої інформація могла бути предметом перевірки судами;

крім того, суди зробили висновок, що поширена відповідачем інформація стосувалася особисто ОСОБА_1 та крім негативної оцінки його діяльності містить посилання як на такі, що реально існують, факти вчинення ОСОБА_1 корупційних кримінальних правопорушень, отримання ним неправомірної вигоди за здійснення дій на користь третіх осіб, зловживання своїм службовим становищем з метою набуття нерухомого майна та незаконного збагачення, невиплату заробітної плати працівникам, а також інших дій, відповідальність за які передбачена КК України. Водночас повідомлені ОСОБА_2 відомості спростовуються наданими позивачем доказами, зокрема, листами з правоохоронних органів про відсутність кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 , листами з контролюючих органів про відсутність підстав для проведення перевірок за зверненнями ОСОБА_2 ;

проте суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що зміст самих позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену в спірних публікаціях, слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були уточнені позивачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Зміст позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, стосувався публікацій в цілому (чи значних їх частин) і не містив жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену в спірних публікаціях слід визнати недостовірною;

необхідно врахувати, що повна публікація (чи значна її частина) може містити як фактичні твердження, так і оціночні судження. Крім того, у справах про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності необхідно, зокрема, довести, що неправдиві відомості поширені про конкретну особу, яка звернулася до суду за захистом порушеного права;

позивач заявляючи позовні вимоги не диференціював, яка саме із поширеної відповідачем інформації є недостовірною та має бути спростована, на чому наголошував у своїй практиці Верховний Суд (див. постанову Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 453/582/21 (провадження № 61-8555св23));

у зв`язку із викладеним позовні вимоги про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутаціюв заявленому вигляді не могли бути задоволені, оскільки не містять конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену в зазначених вище публікаціях слід визнати недостовірною.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Враховуючи, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, вимога про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію також не підлягає задоволенню.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. (частини перша - друга статті 23 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала цю шкоду; наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральну шкоду, та результатом цієї поведінки - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала таку шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між нею та протиправною поведінкою; (б) відповідач має довести відсутність протиправності та вини. Завдання такої шкоди - завжди негативне явище. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує обов`язок її відшкодувати. Покласти його можна лише за умови, коли шкода була зумовлена протиправною поведінкою відповідальної за її завдання особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20).

Оскільки за результатом касаційного оскарження підстави для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію відсутні, відповідно відсутні й умови для відшкодування моральної шкоди.

Щодо оскарження додаткових судових рішень судів попередніх інстанцій

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що «додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Сколівського районного суду Львівської області від 1 червня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року, то додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року, яке скасоване постановою апеляційного суду, та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року також слід скасувати.

У зв`язку з цим доводи касаційних скарг щодо їх перегляду по суті касаційний суд не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду по суті спору та додаткова постанова апеляційного суду ухвалені без дотримання норм матеріального і процесуального права.

Водночас аргументи касаційних скарг ОСОБА_2 дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції по суті спору та додаткове рішення суду першої інстанції, постанова апеляційного суду по суті спору та додаткова постанова апеляційного суду ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що:

касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного по суті та на додаткову постанову апеляційного суду слід залишити без задоволення;

касаційні скарги ОСОБА_2 на рішення і додаткове рішення суду першої інстанції, постанову і додаткову постанову апеляційного суду задовольнити;

рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та додаткову постанову апеляційного суду скасувати;

ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив 6 698,70 грн, а за подання касаційних скарг - 3 969,60 грн, хоча відповідно до ухвали Верховного Суду від 11 квітня 2024 року повинен був сплатити 3 175,68 грн.

З огляду на результат касаційного розгляду справи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної та касаційних скарг у загальному розмірі 9 874,38 грн (6 698,70 грн + 3 175,68 грн).

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , на постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року задовольнити.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 9 874,38 грн.

З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 04 липня 2023 року, постанова Львівського апеляційного суду від 13 березня 2024 року та додаткова постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко