Історія справи

Постанова

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа №736/265/19

провадження №61-20823св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Холминська селищна рада Корюківського району Чернігівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2019 року у складі судді Кутового Ю. С. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів Харченко Л. К., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт, який має юридичне значення, а саме встановити перелік осіб, які прийняли спадщину ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перелік осіб, які мають право на прийняття спадщини

ОСОБА_2 , перелік осіб, які мають право на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що заявник повторно та без поважних причин у призначений день і час до суду не з`явилась, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення поданої нею заяви без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не дотримано положень Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 2 82 210 ЦПК України, оскільки безпідставно залишено заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, чим порушено право заявника на судовий захист.

Суди залишили поза увагою приписи пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України, яка передбачає, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду лише у випадку, коли їх явка визнана судом обов`язковою. В даному випадку суд не визнавав явку заявника до суду обов`язковою, а тому, безпідставно залишив без розгляду заяву у зв`язку з її повторною неявкою без поважних причин.

Відповідно до положень, викладених в частині четвертій статті 223 ЦПК України суд першої інстанцій повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених положень цивільного процесуального закону повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Установивши, що заявник, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судове засідання (29 травня 2019 року, 08 серпня 2019 року), про причини неявки суду не повідомила та не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України для залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - без розгляду.

Доводи касаційної скарги заявника, що залишаючи її заяву без розгляду суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України, суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, є безпідставними, оскільки вказаною нормою передбачено розгляд справи за наявними у справі даних і доказів у випадку повторної неявки відповідача, а не позивача (в даному випадку заявника), наслідки ж повторної неявки якого, в свою чергу, передбачено частиною п`ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки досліджених судами доказів, які суди вважали достатніми для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, а також до необхідності переоцінки цих доказів в контексті обставин, які заявник вважає такими, що виключають можливість залишення поданої ним заяви без розгляду, що в силу приписів статті 400 ЦПК Українизнаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська