Історія справи

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 346/862/17

провадження № 61-20231св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., КратаВ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2017 року у складі судді Калинюка О. П. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Горблянського Я. Д., Фединяка В. Д., Матківського Р. Й.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн, завданої внаслідок вчинення відповідачем злочину.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вироком суду від 04 листопада 2016 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, за завдання їй легких тілесних ушкоджень, у результаті яких вона з 30 травня по 10 червня 2016 року знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні неврології Коломийської ЦРЛ.

Злочинними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в переживаннях щодо своєї соціальної репутації, відчутті приниженої гідності, образи, стражданнях від жахливих снів, пов'язані з тією подією. Через неправомірні дії відповідача в неї виникла необхідність додатково докладати зусиль для підтримання в належному стані свого здоров'я.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на її користь 7 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач зазнала фізичних та моральних страждань внаслідок злочинних дій відповідача, які призвели до порушення її звичного ритму життя. Вирішуючи питання про розмір відшкодування за спричинену шкоду, суд урахував обставини завдання тілесних ушкоджень, характер та обсяг страждань і переживань позивача, виходячи з засад розумності та справедливості, визначив, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 тис. грн буде достатньою компенсацією позивачу за завдані їй страждання.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року і залишити позов без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди вірно застосували, встановили та обґрунтували нормами матеріального права судові рішення, однак необґрунтовано визначили розмір моральної шкоди в 7 тис. грн., оскільки причинно-наслідкового зв'язку між лікуванням позивача в стаціонарі та амбулаторно та злочином, передбаченим частиною першою статті 125 КК України, немає.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

20 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

На час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтями 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суди встановили, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2016 року винесеним у справі № 346/4257/16-к, який набрав законної сили 05 грудня 2016 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 спричинено легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Встановивши, що ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, внаслідок якого позивач отримала тілесні ушкодження, беручи до уваги їх характер та обставини спричинення, фізичні та моральні страждання від цього, лікування та наслідки ушкоджень, суди зробили правильний висновок про доведеність факту заподіяння позивачу моральної шкоди і, виходячи з засад розумності та справедливості, обґрунтовано визначили розмір грошової компенсації моральної шкоди в сумі 7 тис. грн.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, ґрунтуються на переоцінці доказів, що знаходиться за межами компетенції Верховного Суду.

Посилаючись на порушення норм процесуального права при встановленні фактичних обставин справи, відповідач не зазначає у чому саме такі порушення полягають і які саме норми процесуального закону порушено.

В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат