Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.06.2019 року у справі №520/9873/16ц

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 520/9873/16-ц

провадження № 61-13060св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І, В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року у складі судді Бескровного Я. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Громіка Р. Д., Драгомарецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

17 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого провадження, яке було втрачено внаслідок фальсифікації та крадіжок судових документів.

Заява мотивована тим, що відновлення втраченого провадження заявнику необхідно для виконання постанови Президії Одеського обласного суду від 26 квітня 1989 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2006 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2006 року.

ОСОБА_1 просив: 1) призначити досудове слідство за ознаками злочинів передбачених статтями 357, 358, 366, 375, 376-1 та 382 КК України; 2) на підставі наданих копій та матеріалів справи № 2-390/07 відновити постанову Президії Одеського обласного суду від 26 квітня 1989 року; 3) на підставі наданих копій та матеріалів справи № 2-390/07 відновити ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2006 року; 4) відновити журнал судового засідання від 14 грудня 2006 року, який знаходиться на аркуші 156; 5) виключити зі справи № 2-2298/06 підроблену ухвалу про об`єднання в одне провадження справи № 2-390/06 у справі Билаша та Гачковської про поділ майна та справи № 2-4804/06 за заявою про поновлення втраченого провадження за позовом від 21 травня 1988 року; 6) роз`єднати в окремі провадження справу № 2-4804/06 та справу № 2-3837/04.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження в частині вимоги про призначення досудового слідства, також відмовлено у відкритті провадження в порядку відновлення втраченого провадження за заявою ОСОБА_1 вимог щодо роз`єднання цивільних проваджень у справах №2-4804/06 (2-390/07) та 2-3837/04 (2-2298/06) та виключення з справи №2-2298/06 ухвали про об`єднання цивільних справ в одне провадження, роз`яснивши що він має право подати такі заяви у порядку, встановленим Розділом V Главою 4 ЦПК України ЦПК України. В іншій частині заява ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження, була залишена без руху та запропоновано заявнику протягом п`яти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

14 вересня 2016 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження повернуто заявнику.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області 05 грудня 2016 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2016 року в частині відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про призначення досудового слідства, виключення підробленої ухвали про об`єднання справ, роз`єднання справ залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2016 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2016 року про повернення заяви про відновлення втраченого провадження скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси 16 січня 2017 року на підставі пункту 3 частини другої статті 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2017 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, для вирішення питання про відкриття провадження.

Оскаржуваною ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження відмовлено на підставі статті 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій).

Роз`яснено заявнику, що відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню до суду з даною заявою.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 04 січня 2017 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси було прийнято до провадження цивільну справу № 520/4533/14-ц, тобто, заявлена вимога заявника щодо відновлення журналу судових засідань від 14 грудня 2006 року вже розглядається Київським районним судом м. Одеси.

Також, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року у справі № 520/9869/16-ц було задоволено частково заяву ОСОБА_1 та вирішено заявлену вимогу заявника щодо поновлення постанови Президії Одеського обласного суду, якою зобов`язано вирішити питання про прийняття до провадження позову до Іллічівського морського торговельного порту (далі - ІМТП) від 21 травня 1988 року про визнання ОСОБА_1 в стані вимушеного прогулу, оплату вимушеного прогулу та стягнення заробітної плати та заявлену вимогу щодо поновлення ухвали Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2006 року про прийняття до провадження вимог позову до ІМТП від 20 червня 2006 року, пред`явленого відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України та їх об`єднання для спільного розгляду з вимогами позову від 21 травня 1988 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2017 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що оскільки в провадженні Київського районного суду м. Одеси є справи із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) не передбачено відмови у відкритті провадження у справах за заявами про відновлення втраченого провадження на підставі пункту 3 частини 2 статті 122 вказаного Кодексу (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій).

Також зазначив, що суд не взяв до уваги висновки, наведені в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року, якою скасовано попередню ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року справу за заявою

ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 17 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження в частині вимоги про призначення досудового слідства, також відмовлено у відкритті провадження в порядку відновлення втраченого провадження за заявою ОСОБА_1 вимог щодо роз`єднання цивільних проваджень у справах №2-4804/06 (2-390/07) та 2-3837/04 (2-2298/06) та виключення з справи №2-2298/06 ухвали про об`єднання цивільних справ в одне провадження, роз`яснивши що він має право подати такі заяви у порядку, встановленим Розділом V Главою 4 ЦПК України ЦПК України. В іншій частині заява ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження, була залишена без руху та запропоновано заявнику протягом п`яти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

14 вересня 2016 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження повернуто заявнику.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області 05 грудня 2016 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2016 року в частині відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про призначення досудового слідства, виключення підробленої ухвали про об`єднання справ, роз`єднання справ залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2016 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2016 року про повернення заяви про відновлення втраченого провадження скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси 16 січня 2017 року на підставі пункту 3 частини другої статті 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2017 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження відмовлено на підставі 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій). Роз`яснено заявнику, що відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню до суду з даною заявою.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що 04 січня 2017 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси було прийнято до провадження цивільну справу № 520/4533/14-ц тобто, заявлена вимога заявника щодо відновлення журналу судових засідань від 14 грудня 2006 року вже розглядається Київським районним судом м. Одеси.

Також суд зазначив, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року у справі № 520/9869/16-ц було задоволено частково заяву ОСОБА_1 та вирішено заявлену вимогу заявника щодо поновлення постанови Президії Одеського обласного суду, якою зобов`язано вирішити питання про прийняття до провадження позову до ІМТП від 21 травня 1988 року про визнання ОСОБА_1 в стані вимушеного прогулу, оплату вимушеного прогулу та стягнення заробітної плати та заявлену вимогу щодо поновлення ухвали Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2006 року про прийняття до провадження вимог позову до ІМТП від 20 червня 2006 року, пред`явленого відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України та їх об`єднання для спільного розгляду з вимогами позову від 21 травня 1988 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Процедура відновлення втраченого судового провадження визначена Розділом ІХ ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій).

Відповідно до статей 402 - 404 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Метою втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо.

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Звертаючись із вказаною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що відновлення втраченого провадження йому необхідне для виконання постанови Президії Одеського обласного суду від 26 квітня 1989 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2006 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2006 року.

Відповідно до частини першої статті 403 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Згідно з частиною другою статті 406 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій), якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов`язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Крім того, в пункті 38 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 судам роз`яснено, що суд відмовляє також у відкритті провадження, якщо воно не було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження у справі, оскільки ця обставина не виключає можливості пред`явлення нового позову (заяви) і це має бути зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі.

Отже норма частини другої статті 406 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) не передбачає можливості відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення провадження у випадку наявності в провадженні суду справи із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 3 частини другої статті 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій).

За таких обставин, суди обох інстанцій не врахували визначений Розділом ІХ ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій) порядок розгляду заяв про відновлення втраченого судового провадження та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження. Разом з тим, чинний на час розгляду заяви про відновлення втраченого провадження процесуальний закон не передбачав підстав для вчинення вказаної процесуальної дії за встановлених обставин справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвали суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача та відповідачів, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.

Частиною третьою статті 400 визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська