Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №585/815/19

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 585/815/19

провадження № 61-13463св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області,

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Волошнівська сільська рада Роменського району, Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Роменський агролісгосп",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області, у складі судді Євтюшенкова В. І., від 05 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Хвостик С. Г., Кононенко О. Ю., Собини О. І., від 03 червня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року керівник Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Волошнівська сільська рада Роменського району, Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Роменський агролісгосп", про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2019 року позовну заяву керівника Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку із невиконанням вимог ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2019 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який має намір і бажає захищати інтереси держави. Самого лише посилання у позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо. Прокурор повинен був надати належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості підстав звернення до суду в інтересах позивача, що передбачено вимогами процесуального закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 03 червня 2019 року апеляційну скаргу керівника Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області залишено без задоволення, а ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильно висновку про повернення позовної заяви прокурору, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 20 вересня 2018 по справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 у справі № 910/18770/17, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Вказані прокурором підстави щодо фінансової неспроможності Державної екологічної інспекції у Сумській області сплатити судовий збір не відповідають положенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 56 ЦПК України. Державна екологічна інспекція у Сумській області при подачі позову не позбавлена права звернутись до суду із заявою про розстрочку, відстрочку або звільнення від сплати судового збору відповідно до положень Закону України "Про судовий збір".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заступник прокурора Сумської області просить ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 червня 2019 року скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що аналіз положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор має право представляти інтереси держави у суді у певних виключних випадках. Зокрема прокурор набуває право на представництво, якщо орган, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, не здійснює такого захисту або здійснює його неналежно.

Виключними випадками, у яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтерес держави" охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора із позовом. Нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу за позовом керівника Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Волошнівська сільська рада Роменського району, Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Роменський агролісгосп", про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2019 року керівник Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Волошнівська сільська рада Роменського району, Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Роменський агролісгосп", про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 25 березня 2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Позивачу був наданий строк для усунення недоліків (обґрунтування підстав представництва інтересів держави) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду і роз'яснено, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

04 квітня 2019 року до суду від прокурора надійшли додаткові пояснення до позовної заяви, в яких заначено, що невжиття посадовцями Державної екологічної інспекції у Сумській області тривалий час заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми заподіяної шкоди до ОСОБА_1 свідчить про невиконання уповноваженим органом, суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. А тому прокурор вважає, що вказане є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень та є підставою для реалізації представницьких повноважень прокурором.

Постановляючи ухвалу 05 квітня 2019 року про повернення позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вказані в ухвалі суду від 25 березня 2019 року недоліки прокуром не усунуті, оскільки прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який має відповідні повноваження і бажає захищати інтереси держави. Самого лише посилання у позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 4 статті 42 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах
6.21,6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19,4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

В судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених Конституцією України (частина 4 статті 56 ЦПК України).

Системне тлумачення абзацу другого частини 2 статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з абзацом третім частини 2 статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених частини 2 статті 56 ЦПК України про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Постановляючи ухвалу від 05 квітня 2019 року про повернення позовної заяви, судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не враховано, що прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, і на виконання частини 3 статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини 3 , абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у тексті позовної заяви та додаткових поясненнях прокурор обґрунтував наявність інтересу держави у відшкодуванні завданих збитків, а також вказав, що органи Держекоінспекції неналежним чином здійснюють захист інтересів держави, зокрема не проводять необхідних дій, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев.

З урахуванням обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави, зокрема порушення інтересів держави та неналежне здійснення компетентних органом захисту інтересів держави.

Вказана позиція відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України)

Із урахуванням зазначеного, висновок судів попередніх інстанцій щодо не наведення прокурором підстав для звернення до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області є необґрунтованим.

Частиною 4 статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду винесені без додержання норм процесуального права. У зв'язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржені ухвала місцевого суду та постанова апеляційного скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 червня 2019 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович