Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.04.2021 року у справі №2-2073/10

Постанова

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа № 2-2073/10

провадження № 61-24085св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

учасники справи:

заявник - Центрально-Міський відділ Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції,

боржник - ОСОБА_4,

стягувачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року у складі судді Бутенко М. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року позов ОСОБА_7 задоволений частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 борг у сумі 110 000,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року залучено до участі у справі ОСОБА_8 як правонаступника після смерті ОСОБА_7

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2012 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року залишено без змін.

У лютому 2016 року начальник Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (далі ? відділ ДВС Криворізького МУЮ) звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на виконанні Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького МУЮ перебуває виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 17 лютого 2012 року № 2-2073/10, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, про стягнення боргу із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, у зв'язку із чим представник правонаступників стягувача ОСОБА_9 звернувся до Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького МУЮ із клопотанням про заміну сторони у виконавчому проваджені на правонаступників померлої ? ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у якості стягувачів із метою подальшого виконання рішення суду.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2016 року задоволено заяву начальника відділу ДВС Криворізького МУЮ про заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено стягувача ОСОБА_8, померлу ІНФОРМАЦІЯ_1, на її правонаступників - синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у якості стягувачів із метою подальшого виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як спадкоємці кредитора, мають право бути залученими до виконавчого провадження у якості правонаступників сторони виконавчого провадження.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд відповідно до вимог статті 378 ЦПК України 2004 року законно замінив стягувача у виконавчому провадженні на його правонаступників, оскільки виниклі правовідносини допускають правонаступництво.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У березні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що до суду із заявою про заміни сторони виконавчого провадження звернувся начальник відділ ДВС Криворізького МУЮ, тоді як статтею 378 ЦПК України передбачено, що із такою заявою до суду звертається державний виконавець. Згідно з інформацією про виконавче провадження № 31565740, що міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, виконавче провадження завершене, виконавчий документ повернутий стягувачу.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, щорішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року позов ОСОБА_7 задоволений частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 борг у сумі 110 000,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року залучено до участі у справі ОСОБА_8 в якості правонаступника після смерті ОСОБА_7

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2012 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року залишено без змін.

На підставі виконавчого листа від 17 лютого 2012 року № 2-2073/10, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, про стягнення із ОСОБА_4 на користь стягувача ОСОБА_8 боргу у розмірі 110 000,00 грн та судових витрат відкрито виконавче провадження № 31565740.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Рисіної С. В. у встановлений строк звернулись її сини: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як спадкоємці першої черги.

У лютому 2016 року представник стягувача ОСОБА_9 звернувся до Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького МУЮ із клопотанням про заміну сторони у виконавчому проваджені, на правонаступників померлої ОСОБА_8 ? ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у якості стягувачів із метою подальшого виконання рішення суду, у зв'язку із чим начальник Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького МУЮ звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України 2004 року судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ? і за її межами.

Статтею 378 ЦПК України 2004 року визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участь у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України).

Частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Висновки Верховного Суду

Встановивши, що стягувач ОСОБА_8 померла, її спадкоємцями за законом є сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, тобто є правонаступниками померлої, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 78 ЦПК України 2004 року, статтю 8 Закону України «Про виконавче провадження» та дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК Українивиходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак В. О. Кузнєцов С. О. Погрібний