Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.04.2020 року у справі №760/26376/19

Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 760/26376/19

провадження № 61-5037 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2,

відповідачі: приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2", публічне акціонерне товариство "Київгаз", приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго",

третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року у складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (далі - ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2"), публічного акціонерного товариства "Київгаз" (далі - ПАТ "Київгаз"), приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі"), комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

У позові позивач просила суд: зобов'язати ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", як власника житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, поновити теплопостачання, газопостачання, та здійснити відновлення електропостачання до житлового будинку (гуртожитку), розташованого за указаною адресою, замовити та оплатити виконання додаткового комплексного детального обстеження належного на праві власності товариству об'єкту нерухомості, висновки якого мають бути вихідними даними для подальшого проведення капітального ремонту без виселення мешканців будинку; здійснити капітальний ремонт належного на праві приватної власності товариству будинку, розташованого за указаною адресою за власний рахунок (як власника об'єкта нерухомості) без виселення мешканців будинку в обсязі робіт, необхідних для нормальної та безпечної експлуатації будинку; зобов'язати ПАТ "Київгаз" здійснити підключення житлового будинку, розташованого за вказаною адресою до систем газопостачання з метою відновлення та забезпечення гарантованих Конституцією України та ратифікованих нею міжнародних договорів прав та охоронюваних законом інтересів громадян, які на законних підставах знаходяться на території житлового будинку; зобов'язати ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" здійснити підключення житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, до систем електропостачання з метою відновлення та забезпечення гарантованих Конституцією України та ратифікованих нею міжнародних договорів прав та охоронюваних законом інтересів громадян, які на законних підставах знаходяться на території житлового будинку; зобов'язати комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" здійснити підключення житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, до системи теплопостачання у опалювальний період відповідно до чинного законодавства України; зобов'язати відповідачів укласти прямі договори про надання житлово-комунальних послуг у межах їх компетенції та відповідно до законодавства України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не виконала вимог ухвали районного суду про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі та у визначений строк не подала до суду уточнену позовну заяву. ОСОБА_1 не вказала, з яких правових підстав вона просить здійснити підключення всього гуртожитку по АДРЕСА_1 до систем теплопостачання, газопостачання, електропостачання. У порушення вимог частини 4 статті 177 ЦПК України позивач не сплатила судовий збір за подання позовної заяви.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви, оскільки позивачем виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не в повному обсязі, а саме не вказано відповідних підстав для підключення всього гуртожитку до систем теплопостачання, газопостачання, електропостачання, не зазначено про порушення прав та законних інтересів неповнолітньої дитини відповідачами, не сплачено судовий збір, так як Закон України "Про судовий збір" звільняє від сплати судового збору за подання заяви про захист неповнолітніх осіб, а не позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 березня 2020 року згідно відбитку штампу "Прийом громадян" ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення, передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті та зобов'язати суд першої інстанції відкрити провадження у цій справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/26376/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року. Витребувано із Солом'янського районного суду м. Києва вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.

21 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2 ", ПАТ "Київгаз ", ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", КП виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії, надання додаткового строку для підготовки висновку призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зокрема, відмовляючи у звільненні від сплати судового збору за подання позову на підставі пункту 14 частини 2 статті 3 та пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", суд першої інстанції помилково зазначив, що пункту 14 частини 2 статті 3 та пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" розмежовуються поняття "заява" та "позовна заява", а також те, що ОСОБА_1, діючи в інтересах неповнолітньої доньки, не є позивачем у цій справі.

При цьому, ураховуючи роз'яснення надані судам у ~law34~ від сплати судового збору звільняються особи не лише за подання заяв, а і за подання позовних заяв, зокрема зі спорів, що виникають із сімейних та житлових правовідносин, які стосуються прав і законних інтересів малолітніх дітей.

Також заявник посилається на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, зокрема, щодо визначеного у встановленому законом порядку права користування неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 кімнатою АДРЕСА_1.

Зазначається, що судами порушено вимоги Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо доступу до правосуддя.

Доводи осіб, яка подали відзиви на касаційну скаргу

У червні 2020 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що судові рішення є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги безпідставними. ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі, не вказала з яких правових підстав вона просить здійснити підключення всього гуртожитку розташованого по АДРЕСА_1 до систем теплопостачання, газопостачання, електропостачання, та не сплатила судовий збір за подання позовної заяви.

У червні 2020 року ПАТ "Київгаз" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними й зазначено аналогічні мотиви.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2019 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду із вищенаведеним позовом до ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2 ", ПАТ "Київгаз ", ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі", комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (а. с.1-11).

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2017 року зазначену позовну заяву ОСОБА_1, залишено без руху й надано строк на усунення недоліків. Зазначено, що позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України. Позивач не зазначила, якою частиною, а саме якою кімнатою та на підставі яких документів вона користується у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, не зазначено, з яких правових підстав вона просить здійснити підключення всього гуртожитку до систем газопостачання, теплостачання електропостачання. Не сплачено судовий збір в належному розмірі за відсутності підстав для звільнення від їх сплати (а. с. 113-114).

04 листопада 2019 року на виконання ухвали районного суду ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 подала до суду заяву про усунення недоліків з додатками (а. с. 120-141).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положенням абзацу 6 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно із частинами 1 -3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частинами 1 -3 статті 185 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частинами 1 -3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених статті 1 Закону України "Про судовий збір". Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з положеннями статті 133, частини 4 статті 177 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (Законом України "Про судовий збір").

Згідно з пунктом 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

У даному випадку законодавцем використовується узагальнений термін "заява", як наприклад у статті 185 ЦПК України, де йдеться про повернення заяви, маючи на увазі позовної заяви.

Суди не звернули уваги, що позивачка звернулася до суду, у тому числі за захистом прав неповнолітньої дитини.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі "Bellet v. France" від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Крім того, визнаючи позовну заяву неподаною, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, так як позивач не зазначила, з яких правових підстав вона просить здійснити підключення всього гуртожитку до систем газопостачання, теплопостачання та електропостачання.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, ненадання відповідних доказів, які вимагає суд на стадії відкриття провадження у справі, не може бути підставою для повернення позовної заяви позивачу, оскільки остання звернувся до суду за захистом прав та надала відповідні докази, які вважала за потрібне для підтвердження своїх вимог та які вважала достатніми, указане повинно вирішуватися при ухваленні судового рішення по суті.

При цьому відсутність правового обґрунтування у позові, як того вимагає суд, є помилковим, так як позивачка мотивувала позов із посиланням на норми права, які вважала вірними. Інше тлумачення цієї правової ситуації з боку суду не є підставою для повернення позовної заяви.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавило позивачку права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, рішення "Мірагаль Ecкoлaнo та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року, рішення у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" (Заява № 24003/07)).

Тому оскаржувані судові рішення є незаконними, та прийнятими у порушення норм процесуального права.

У частині 6 статті 411 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення незаконних судових рішень, оскаржувані судові рішення відповідно до статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк