Історія справи

Постанова КЦС ВП від 30.05.2018 року у справі №187/1626/15ц

Постанова

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

справа № 187/1626/15-ц

провадження № 61-4546св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року у складі судді Караул О. А. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року у складі колегії суддів: Міхеєвої В. Ю., Свистунової О. В., Ремези В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (далі - ТОВ «Суффле Агро Україна») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 02 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» (далі - ТОВ «Сингента») та

ТОВ «Суффле Агро Україна» укладено договір № 202015020 на поставку засобів захисту рослин та/або насіння.

27 квітня 2015 ТОВ «Суффле Агро Україна» видало довіреність № 1 ОСОБА_2, відповідно до якої йому доручено в якості законного представника ТОВ «Суффле Агро Україна» від його імені та в його інтересах отримати від ТОВ «Сингента» на складі, наступні засоби захисту рослин: Максим ХL 035 FS, т.к.с. 4x5 л., SSР5А1501С в кількості 200 л.; Карате Зеон 050 СS мк.с, 4x5 л., ВSN5С2571 в кількості 100 л.; Пріма с.е., 4x5 л., F469F2І001, в кількості 500 л., та передати вказані засоби захисту рослин уповноваженому представнику ТОВ «Суффле Агро Україна» за місцем розташування вказаного складу.

Для цього ОСОБА_2 ТОВ «Суффле Агро Україна» надало, як повіреному, право: отримувати засоби захисту рослин, підписувати від імені товариства видаткові накладні та інші складські документи ТОВ «Сингента», необхідні для отримання засобів захисту рослин, за потреби організовувати транспортування вказаних засобів захисту рослин до ТОВ «Суффле Агро Україна» чи відповідно до його інструкцій, для чого сплачувати необхідні платежі, а також здійснювати всі інші дії, пов'язані з виконанням довіреності.

Згідно видаткової накладної від 28 квітня 2015 року № 8870436144 ОСОБА_2 прийнято від імені ТОВ «Суффле Агро Україна» на складі ТОВ «Сингета» вантаж загальною вартістю 55 067,40 грн, а саме: Максим ХL 035 FS, т.к.с. 4x5 л., SSР5А1501С в кількості 50 л.

Згідно видаткової накладної від 28 квітня 2015 року № 8870436146, ОСОБА_2 прийнято від імені ТОВ «Суффле Агро Україна» на складі ТОВ «Сингета» вантаж загальною вартістю 425 001,00 грн, а саме: Максим ХL 035 FS, т.к.с. 4x5 л., SSР5А1501С в кількості 150 л.; Карате Зеон 050 СS мк.с, 4x5 л., ВSN5С2571 в кількості 100 л.; Пріма с.е., 4x5 л., F469F2І001, в кількості 500 л.

28 травня 2015 року ТОВ «Суффле Агро Україна» звернулась до

ОСОБА_2 із вимогою № 2417 про передачу вантажу або відшкодування його вартості.

У відповідь на вимогу ОСОБА_2 письмово повідомив ТОВ «Суффле Агро Україна» про викрадення отриманого товару.

Платіжним дорученням від 17 вересня 2015 року № 2626 ТОВ «Суффле Агро Україна» оплатило ТОВ «Сингента» 420 750,98 грн за засоби захисту рослин згідно видаткової накладної від 26 червня 2015 року № 8870436144 та платіжним дорученням від 19 вересня 2015 року № 2625 оплатило на користь ТОВ «Сингента» 54 516,72 грн за засоби захисту рослин згідно видаткової накладної від 26 червня 2015 року № 887043144.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь

480 068,40 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від

13 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Суффле Агро Україна» до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю між сторонами правовідносин, що випливають з договору доручення та підстав для застосування спеціальної відповідальності згідно пункту 3 частини першої статті 1006, статті 530 ЦК України, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня

2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Суффле Агро Україна» задоволено частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від

13 травня 2016 року змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання на статті 1166, 1192 ЦК України.

В іншій частині рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом першої інстанції не правильно зроблено посилання на норми статей 1166, 1192 ЦК України, оскільки вимоги позивачем з цих правовідносин не заявлялися.

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність між сторонами правовідносин, що випливають з договору доручення та підстав для застосування спеціальної відповідальності згідно пункту 3 частини першої статті 1006, статті 530 ЦК України.

08 серпня 2016 року ТОВ «Суффле Агро Україна» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня

2016 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що вчинення сторонами таких дій як: оформлення довіреності, видача товару продавцем особі, що вказана в такій довіреності, безпосереднє, самостійне прибуття довіреної особи до місця отримання товару, та власне отримання товару такою довіреною особою - відповідачем по справі безпосередньо свідчать про досягнення сторонами згоди щодо погодження всіх істотних умов договору доручення, а оскільки зміст такого договору був зафіксований в документах, якими обмінялися сторони (довіреність та накладні) підстав стверджувати про не укладення договору доручення в письмовій формі - не має.

Відповідач, отримавши майно позивача та не повернувши його останньому, що встановлено в оскаржуваному рішенні суду, зобов'язаний відшкодувати товариству вартість такого безпідставно набутого майна. А тому, якщо навіть суд і вважає, що договір не було укладено це не змінює обов'язку відповідача відшкодувати позивачу вартість такого майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Суффле Агро Україна» на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від

13 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року.

Витребувано із Петриківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 187/1626/15-ц.

Надіслано копії касаційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі.

Встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подачі заперечень на касаційну скаргу до 12 грудня 2016 року.

У жовтні 2016 року цивільна справа № 187/1626/15-ц надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року справу за позовом ТОВ «Суффле Агро Україна» до ОСОБА_2 про стягнення коштів призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надійшли.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частин першої - пʼятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що 02 грудня 2014 року між ТОВ «Сингента» та

ТОВ «Суффле Агро Україна» укладено договір № 202015020 на поставку засобів захисту рослин та/або насіння.

Згідно довіреності від 27 квітня 2015 року № 1, складеної у місті Славута Хмельницької області, ТОВ «Суффле Агро Україна» уповноважило

ОСОБА_2, в якості законного представника товариства та від імені та в інтересах товариства і для товариства отримати від ТОВ «Сингента» на складі ТОВ «Сингента» наступні засоби захисту рослин: Максим ХL 035 FS, т.к.с. 4x5 л., SSР5А1501С в кількості 200 л; Карате Зеон 050 СS мк.с, 4x5 л, ВSN5С2571 в кількості 100 л; Пріма с.е., 4x5 л, F469F2І001, в кількості 500 л, та передати вказані засоби захисту рослин уповноваженому представнику товариства за місцем розташування вказаного складу.

Для цього ОСОБА_2 товариство надало як повіреному право: отримувати засоби захисту рослин, підписувати від імені товариства видаткові накладні та інші складські документи ТОВ «Сингента», необхідні для отримання засобів захисту рослин, за потреби - організовувати транспортування вказаних засобів захисту рослин до ТОВ «Суффле Агро Україна» чи відповідно до його інструкцій, для чого сплачувати необхідні платежі, а також здійснювати всі інші дії, пов'язані з виконанням довіреності.

ТОВ «Сингента» листом від 13 липня 2015 року повідомило позивача, що представник ТОВ «Суффле Агро Україна» ОСОБА_2 отримав товар на складі ТОВ «Сингента» за видатковими накладними від 28 квітня 2015 року № 8870436144 та від 28 квітня 2015 року № 8870436146.

Відповідно до копій видаткових накладних від 28 квітня 2015 року

№ 8870436144 та № 8870436146, ОСОБА_2 прийнято від імені

ТОВ «Суффле Агро Україна» на складі ТОВ «Сингета» вантаж: Максим ХL 035 FS, т.к.с. 4x5 л., SSР5А1501С в кількості 50 л та вантаж Максим ХL 035 FS, т.к.с. 4x5 л., SSР5А1501С в кількості 150 л.; Карате Зеон 050 СS мк.с, 4x5 л, ВSN5С2571 в кількості 100 л; Пріма с.е., 4x5 л, F469F2І001, в кількості 500 л.

У зазначених накладних є підписи ОСОБА_2 як особи, яка отримала вантаж, при цьому а ні вартості отриманого вантажу, а ні реквізитів доручення, на підставі якого вантаж було отримано в накладних, не зазначено.

Також матеріали справи містять копії видаткових накладних з аналогічними номерами та датами, у яких зазначено загальну вартість прийнятого вантажу, яка відповідно становить 425 001,00 грн та 55 067,40 грн, але у них не зазначено особу, яка отримала вантаж та відсутні реквізити доручення, на підставі якого вантаж було отримано.

Згідно копії платіжного доручення від 17 вересня 2015 року № 2626

ТОВ «Суффле Агро Україна» оплатило ТОВ «Сингента» 54 516,72 грн за засоби захисту рослин згідно видаткової накладної від 26 червня 2015 року № 887043144.

Згідно копії платіжного доручення від 17 вересня 2015 року № 2625

ТОВ «Суффле Агро Україна» оплатило ТОВ «Сингента» 420 750,98 грн за засоби захисту рослин згідно видаткової накладної від 26 червня 2015 року № 8870436146.

Статтею 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Статтею 1006 ЦК України визначено обовʼязки повіреного, зокрема повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

З наданої довіреності від 27 квітня 2015 року № 1, виданої ТОВ «Суффле Агро Україна» на ім'я ОСОБА_2, вбачається, що позивач конкретно визначив повноваження щодо отримання повіреним від ТОВ «Суффле Агро Україна» захисту засоби рослин зазначених в довіреності. Зазначена довіреність містить відомості про те, які саме засоби захисту рослин необхідно отримати повіреному. Тобто вказана довіреність відповідає вимогам статей 1000, 1003, 1006 ЦК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність між сторонами правовідносин, що випливають з договору доручення, що відповідно до частини другої статті 409 ЦПК України є підставою для скасування рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Пунктом 2 частини першою статті 409 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року скасувати.

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» до ОСОБА_2 про стягнення коштів передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило