Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.10.2019 року у справі №305/554/19

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 305/554/19

провадження № 61-16880св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Чорнотисянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В.,

Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання незаконним і скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та актів про відсутність на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працює на посаді директора сільського будинку культури Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області. За весь час роботи на цій посаді вона проявила себе як відповідальний та дисциплінований працівник, що успішно виконує покладені на неї обов'язки.

Проте, наказом голови Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 14 березня 2019 року позивачу винесена догана за порушення трудової дисципліни, систематичне невиконання трудових обов'язків, покладених на неї, за неодноразові прогули без поважних причин та ігнорування розпоряджень сільського голови.

Підставою для винесення вказаного наказу були акти про відсутність на роботі та усні попередження сільського голови. З розпорядженням про оголошення їй догани позивачка була ознайомлена 19 березня 2019 року.

Вважає розпорядження та складені відносно неї акти про її відсутність на робочому місці незаконними. На її думку акти про відсутність на робочому місці складені працівниками сільської ради за вказівкою голови сільської ради є неправдивими.

Вказує, що вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином виконує покладені на неї посадові обов'язки. Розпорядження про оголошення їй догани є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм трудового законодавства.

Також вказує, що розпорядження винесено без погодження з профспілковим органом, членом якого вона є, тому відповідачем порушено норми статті 252 КЗпП України.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила скасувати розпорядження від 14 березня 2019 року про оголошення догани та акти про її відсутність на роботі від 12 лютого 2019 року, від 13 лютого 2019 року та від 07 березня 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2019 року позов задоволено частково.

Розпорядження сільського голови Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 14 березня 2019 року про оголошення директору Чорнотисянського сільського будинку культури

с. Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_1 догани скасовано.

Стягнуто з Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 768,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що роботодавцем порушено вимоги частини 2 статті 252 КЗпП України, оскільки не отримано згоди профспілки на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, Чорнотисянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області не довела винного вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині скасування розпорядження

від 14 березня 2019 року про оголошення догани та стягнення судового збору скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області судові витрати (судовий збір за подачу апеляційної скарги) у розмірі 1 152,60 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зібраними у справі доказами підтверджено факт порушення позивачем трудової дисципліни, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, акт від 07 березня 2019 року підтверджує факт відсутності

ОСОБА_1 на роботі 07 березня 2019 року в період з 09.15 год. до 15.40 год., тобто вона вчинила прогул. Вказаний акт підписали п'ять працівників та у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували викладені у ньому обставини.

Позивача притягнуто до відповідальності у строки, визначені

статтею 148 КЗпП України.

Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм трудового законодавства, отже підстав для задоволення позову немає.

ОСОБА_1 не входить до виборного органу, яким є профспілковий комітет, отже відповідачем не порушено вимоги частини другої

статті 252 КЗпП України та частини 2 статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що до позивача була застосована догана внаслідок упередженого до неї ставлення голови сільської ради, який вже неодноразово намагався звільнити її з роботи.

Позивач належним чином виконує свої обов'язки та не порушує трудової дисципліни, а викладені у спірному розпорядженні обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами. Будь-які дані, які свідчать про порушення позивачем обов'язків працівника, визначених статтею 139 КЗпП України, у відповідача відсутні, а застосування стягнення у вигляді догани суперечить трудовому законодавству.

Відповідач порушив норму статті 149 КЗпП України не відібрав у позивача письмові пояснення щодо спірного дисциплінарного проступку.

Крім того, відповідач у порушення статті 252 КЗпП України не отримав попередньої згоди профспілкового органу на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2019 року Чорнотисянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що доводи позивача щодо порушення роботодавцем вимоги частини 2 статті 252 КЗпП України є помилковими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Постанова апеляційного суду є законною та справедливою, підстави для її скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.

28 жовтня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 1981 року працює на посаді директора сільського будинку культури Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

За час роботи на посаді директора будинку культури позивач отримала почесні грамоти та подяки.

Відповідно до листа Рахівського районного будинку культури Закарпатської області від 21 травня 2019 року ОСОБА_1 не є членом профспілкового комітету, а є членом профспілки клубних працівників району.

Розпорядженням голови Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, систематичне невиконання трудових обов'язків покладених на неї, за неодноразові прогули без поважних причин та ігнорування розпорядження сільського голови оголошено догану.

Згідно з актами про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 була відсутня на роботі без поважних причин 12 лютого 2019 року з 09.00 год.

до 16.30 год., 13 лютого 2019 року з 09.00 год. до 15.40 год., 07 березня

2019 року з 09.00 год. до 15.40 год.

Відповідно до довідки Рахівської районної лікарні Закарпатської області

від 15 лютого 2019 рокуОСОБА_1 12 лютого 2019 року знаходилася на обстеженні у лікарні.

Згідно з листком непрацездатності ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатна з 24 січня 2019 року, до роботи рекомендовано стати

12 лютого 2019 року.

Відповідно до листа Рахівської районної лікарні Закарпатської області

від 14 травня 2019 року хвора ОСОБА_1 12 березня 2019 року проходила медичне обстеження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Апеляційним судом встановлено, що 07 березня 2019 року позивач вчинила прогул, що підтверджується актом від 07 березня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 була відсутня на роботі 07 березня 2019 року в період з 09.15 год. до 15.40 год.

При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 12 лютого та 13 лютого 2019 року не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки розпорядження відповідача від 14 березня 2019 року "Про оголошення догани" було прийнято поза межами місячного строку, встановленого статтею 148 КЗпП України.

ОСОБА_1 не подала до суду доказів, які підтверджують наявність поважних причин відсутності її на роботі в зазначений період.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду України у справі від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Тобто, саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Разом з тим, факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами та не спростований позивачем, а правова оцінка дисциплінарного проступку проведена апеляційним судом на підставі з'ясованих усіх обставин його вчинення.

Отже, роботодавець виконав належним чином свій обов'язок з надання доказів наявності фактів винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 2 статті 252 КЗпП України, частини другої

статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Разом з тим, судами встановлено, що ОСОБА_1 не є членом виборного профспілкового органу (не входить до виборного органу, яким є профспілковий комітет), тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не порушено вимоги частини другої

статті 252 КЗпП України та частини 2 статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що до позивача була застосована догана внаслідок упередженого до неї ставлення голови сільської ради, оскільки такі доводи не підтверджені зібраними у справі доказами, акт про відсутність позивача на роботі 07 березня 2019 року

в період з 09.15 год. до 15.40 год. підписали п'ять працівників, а

у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували викладені у ньому обставини.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська