Постанова КЦС ВП від 22.11.2023 року у справі №670/543/22

Друк

Пошук

149

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.11.2023 року у справі №670/543/22
Постанова КЦС ВП від 22.11.2023 року у справі №670/543/22
Постанова КЦС ВП від 22.11.2023 року у справі №670/543/22
Постанова ВССУ від 06.02.2025 року у справі №670/543/22

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 670/543/22

провадження № 61-4568св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року у складі судді Мамаєва В. А., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування позову посилалась на те, що 14 березня 2008 року між нею та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № HMWWGA00008013, за умовами якого відповідач надав їй кредит у розмірі 30 357,20 доларів США зі строком повернення до 14 березня 2028 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань 14 березня 2008 року між ОСОБА_1 та банком було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого стало нерухоме майно, а саме - квартира АДРЕСА_1 .

У зв`язку порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (№ 670/557/15).

Заочним рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року у загальному розмірі 28 351,20 доларів США.

Позивачка вказує, що 23 червня 2022 року нею було направлено на адресубанку рекомендаційним листом заяву про реструктуризацію заборгованості за договором споживчого кредиту з фізичною особою в іноземній валюті № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року в порядку Закону України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який надає позичальнику право на проведення реструктуризації зобов`язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті.

27 червня 2022 року рекомендований лист отримано АТ КБ «ПриватБанк», але банком не проведено реструктуризації за вказаним кредитним договором.

З вказаним позивачка не згодна, оскільки вважає, що на час її звернення із заявою про проведення реструктуризації за договором споживчого кредиту були наявні всі передбачені діючим законодавством підстави для обов`язкової реструктуризації зобов`язань, заява була подана у встановлений законом строк, оскільки на час її подання було наявно відкрите провадження у справі № 670/557/15-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року скасовано; ухвалено нове рішення, яким стягнуто з позивачки на користь банку 17 162,94 доларів США заборгованості за кредитом, 1 774, 64 доларів США заборгованості за простроченими процентами, 4 985, 84 грн пені.

Вважає, що заява подавалася нею відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 7 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року, укладеним між нею та банком, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII з врахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13 квітня 2021 року, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року та надіслати їй поштою, рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про проведення реструктуризації за кредитним договором позивачка пропустила строк, визначений абзацом 1 та 3 підпункту 3 пункту 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстави для здійснення реструктуризації боргу кредитором відсутні і кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року- без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У березні 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року.

В касаційній скарзі заявниця просить оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити її позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зокрема, заявниці зазначає, що розгляд справи № 670/557/15-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 закінчився прийняттям Хмельницьким апеляційним судом постанови від 07 вересня 2022 року. Таким чином, на момент набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», яким Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7, а також у день звернення позивачки до відповідача із заявою про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором (23 червня 2022 року) провадження у цивільній справі № 670/557/15-ц не було закінчено.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

03 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 1357/0/223-23 від 01 листопада 2023 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із відставкою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Яремка В. В., справу № 670/543/22 (провадження № 61-4568св23) призначено колегії суддів у складі: судді-доповідача Коротенка Є. В., суддів: Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 14 березня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HMWWGA00008013, відповідно до п. 1.1. якого банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в п. 8.1 цього Договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим Договором, зазначені у розділі 8 Договору.

Відповідно до пункту 8.1 указаного кредитного договору банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 14 березня 2008 року по 14 березня 2028 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії (далі - кредит) у розмірі 30 357,20 доларів США на наступні цілі: у розмірі 25 000,00 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 5 357,20 доларів США на сплату страхових платежів у випадках а в порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 8.2 даного договору.

14 березня 2008 року в забезпечення зобов`язань за кредитним договором № HMWWGA00008013 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки квартири, згідно умов якого в іпотеку було передано належну ОСОБА_1 на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,70 кв.м, житловою площею 38,70 кв.м.

Заочним рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року в сумі 28 351,20 доларів США, що еквівалентно 649 809,39 грн, а саме: 23 104,04 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 199,31 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 74,33 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 14 051,55 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 250 грн - штраф (фіксована частина); 30 931,44 грн - штраф (процентна ставка) та судовий збір у розмірі 3 654 грн.

21 листопада 2017 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області у справі № 670/557/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц відмовлено; заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц за позовом ПАТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року в частині повернення ОСОБА_1 її заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 670/557/15-ц скасовано та направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12 травня 2022 року у справі № 670/557/15-ц заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вищевказаним заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

23 червня 2022 року ОСОБА_1 на адресу відповідача направлено заяву про проведення реструктуризації за договором споживчого кредиту з фізичною особою в іноземній валюті № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року, який отримано відповідачем 27 червня 2022 року, що підтверджується накладною поштового відправлення № 2901305006119 від 24 червня 2022 року та описом вкладення. При цьому позивачка посилалась на положення Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ від 13 квітня 2021 року, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.

АТ КБ «ПриватБанк» не проведено реструктуризації за договором споживчого кредиту з фізичною особою в іноземній валюті № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року.

Постановою Хмельницького апеляційного суду 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , з урахуванням заяви ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги, задоволено частково. Заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Cтягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 17 162,94 доларів США заборгованості за кредитом, 1 774, 64 долари США заборгованості за простроченими процентами, 4 985,84 грн пені. у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом справи, що переглядається є зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» здійснити реструктуризацію заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ від 13 квітня 2021 року, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 вказав, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Відповідно до статті 2 Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII«Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII) метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3 Закону № 1734-VIII визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 1734-VIII реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ (далі - Закон № 1381-IX), який набрав чинності 23 квітня 2021 року. Цим Законом внесено зміни до Закону № 1734-VIII, а саме розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:

- наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;

- відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

- виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

Відповідно до абзацу 3, 7 підпункту 3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 14 березня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № HMWWGA00008013, за умовами якого відповідач надав позивачці кредит у розмірі 30 357,20 доларів США зі строком повернення до 14 березня 2028 року. В забезпечення виконання зобов`язань за цим договором з ОСОБА_2 укладено договір поруки.

У зв`язку порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року в загальному розмірі 28 351,20 доларів США, що еквівалентно 649 809,39 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вищевказаним заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

23 червня 2022 року ОСОБА_1 на адресу відповідача направлено заяву про проведення реструктуризації за договором споживчого кредиту з фізичною особою в іноземній валюті № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року. При цьому позивачка посилалась на положення Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ від 13 квітня 2021 року, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.

Матеріалами справи також встановлено, що постановою Хмельницького апеляційного суду 07 вересня 2022 року заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 17 162,94 доларів США заборгованості за кредитом, 1 774, 64 долари США заборгованості за простроченими процентами, 4 985,84 грн пені.

Таким чином, на момент набрання чинності змін до Закону № 1734-VIII, якими розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7, провадження у цивільній справі № 670/557/15-ц не було закінчено, оскільки не

закінчився строк подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року.

При цьому слід приймати до уваги, що ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.

На вказаному зауважила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

Крім того, станом на день звернення ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором (23 червня 2022 року) існувало відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року у справі № 670/557/15-ц, а остаточне судове рішення у цій справі (постанова Хмельницького апеляційного суду) було прийнято та набрало законної сили лише 07 вересня 2022 року.

Отже, направлення заяви про реструктуризацію від 23 червня 2022 року відбулось з дотриманням строку подання такої заяви, визначеному підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими висновки судів щодо пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про проведення реструктуризації боргу за кредитним договором № HMWWGA00008013 від 14 березня 2008 року, передбаченого абзацами 1 та 3 підпункту 3 пункту 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»,та щодо відсутності у зв`язку із цим у кредитора обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув, та дійшов передчасних висновків про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, у силу наданих процесуальним законом повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку, у тому числі усувати недоліки висновків суду, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити власне рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, тому справу необхідно передати для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати їм та аргументам сторін відповідну правову оцінку, зокрема дослідити відповідність зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором зазначеним у пункті 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям, перевірити наявність передбачених цим пунктом усіх підстав для проведення реструктуризації та ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов