Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.05.2018 року у справі №727/7988/17

Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 727/7988/17

провадження № 61-12587св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Чернівецький обласний центр з гідрометеорології,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецького обласного центру з гідрометеорології на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2017 року в складі судді Слободян Г. М. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 11 січня 2018 року в складі колегії суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 27 жовтня 2008 року він працює в Чернівецькому обласному центрі з гідрометеорології (далі - Чернівецький ЦГМ), з 01 грудня 2009 року - на посаді начальника відділу аерологічних спостережень.

Наказом від 21 липня 2017 року № 58 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності: оголошено догану із позбавленням премії до виконання певних вимог до 15 серпня цього року, а саме, до очищення території відділу від самовільної забудови та приведення до належного стану.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення став акт перевірки від 09 червня 2017 року, у якому зазначено, що ним не виконано пункт 4 наказу Чернівецького ЦГМ від 01 лютого 2017 року і допущено нецільове використання території відділу аерологічних спостережень: здійснено самовільну забудову території відділу (побудовано теплицю і споруду); допущено використання земельної ділянки на території відділу аерологічних спостережень, що перебуває у державній власності, під вирощування городніх культур з метою задоволення особистих потреб; не в повному обсязі забезпечено утримання території відділу в належному стані.

Посилаючись на безпідставність та незаконність наказу, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 21 липня 2017 року № 58 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано пункт 1 наказу від 21 липня 2017 року № 58 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани з позбавленням премії начальника відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Бойкова В. І. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що роботодавцем при винесенні оспорюваного наказу не враховано незначний ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, попередню бездоганну роботу позивача, відсутність попередньої згоди виборного профспілкового органу на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, членом якої він є.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 11 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, визначившись правильно з характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2018 року Чернівецький ЦГМ подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 16 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.

У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що оскільки рішення судів неможливо вважати законними і обґрунтованими, оскільки позивач визнав, що не виконував розпорядження адміністрації, посилаючись на ведення городництва в попередні роки, про що зазначав в позовній заяві та підтвердив у судових засіданнях, проте суди в мотивувальній частині рішень не навели дані про встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Позивач перебуває на посаді начальника відділу та несе відповідальність за неналежне виконання своїх посадових обов'язків. Незважаючи на дотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, суди помилково стверджують про неможливість застосування дисциплінарної відповідальності за відсутністю пояснень та згоди профспілки.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач із 27 жовтня 2008 року працює в Чернівецькому ЦГМ, а з 01 грудня 2009 року - на посаді начальника відділу аерологічних спостережень.

Наказом Чернівецького ЦГМ від 21 липня 2017 року № 58 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності: оголошено йому догану з позбавленням премії до виконання певних вимог до 15 серпня цього року, а саме, до очищення території відділу від самовільної забудови та приведення до належного стану.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення став акт перевірки від 09 червня 2017 року, в якому зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 4 наказу Чернівецького ЦГМ від 01 лютого 2017 року, зокрема допущено нецільове використання території відділу аерологічних спостережень: здійснено самовільну забудову території відділу (побудовано теплицю і споруду); допущено використання земельної ділянки на території відділу, що перебуває у державній власності, під вирощування городніх культур з метою задоволення особистих потреб; не в повному обсязі забезпечено утримання території відділу в належному стані.

Пунктом 4 наказу від 01 лютого 2017 року № 9/3 "Щодо підготовки до опалювального сезону 2017-2018 років" визначено провести обстеження приміщень і територій підрозділів Чернівецького ЦГМ після опалювального сезону 2016-2017 років зі складанням актів їх технічного стану; при проведенні обстежень звернути увагу на цільове використання приміщень, будівель, споруд та територій. Наголошено на забороні нецільового використання приміщень, будівель, споруд та територій.

Згідно посадової інструкції начальника відділу аерологічних спостережень № 40-10-5-2016 від 15 січня 2016 року начальник відділу несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією інструкцією, в межах визначених КЗпП України, є матеріально відповідальною особою і несе повну відповідальність за збереження матеріальних цінностей у відділі аерологічних спостережень.

Позивач є керівником виборного профспілкового органу - головою первинної профспілкової організації працівників Чернівецького ЦГМ.

Рішенням первинної профспілкової організації працівників Чернівецького ЦГМ від 23 червня 2017 року, оформленого протоколом зборів та додатковим письмовим обґрунтуванням, відповідачу відмовлено у наданні згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині 3 статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

За правилами частини 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один

з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наявність вини

є обов'язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку

із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушникам трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов'язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Згідно з частиною 2 статті 252 КЗпП України та частиною 2 статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Враховуючи наведене, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшли правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування пункту наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, з огляду на те, що відповідачем не дотримано відповідного порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема не одержано від порушника трудової дисципліни письмових пояснень, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Крім того, рішенням профспілкового органу відмовлено в наданні згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернівецького обласного центру з гідрометеорології залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 11 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко