Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2019 року у справі №760/552/18

Постанова

Іменем України

22 липня 2019 року

м. Київ

справа № 760/552/18

провадження № 61-11252св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Київська місцева прокуратура № 9,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури № 9 про стягнення шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 500 тис. грн сумарно-солідарного збитку, спричиненого незадовільною організацією слідства, безвідповідальною бездіяльністю, невиконанням судових рішень та прийняттям незаконних рішень.

Позовна заява мотивована тим, що у 2007 році адвокат, керівник Адвокатського об`єднання «Адвокатська колегія Юрспецсервіс», ОСОБА_2 , захищав права його сина у межах кримінальної справи та пообіцяв досягти результату - призначення покарання з випробуванням, для чого адвокат виманив у нього гонорар у розмірі 70 тис. дол. США обіцяючи повернути зазначену суму у разі недосягнення вказаного результату, проте обіцяне не виконав та гроші не повернув.

Шахрайські дії адвоката стали підставою для відкриття кримінальних проваджень у 2013 році та 2016 році Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Однак, досудове розслідування, яке триває протягом 9 років, супроводжується незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю учасників досудового розслідування, у зв`язку із чим його моральний стан та стан його здоров`я погіршилися, він та його сім`я перебуває у небезпеці, оскільки на них здійснюється тиск.

Презумпція відповідальності в делікті спонукає на відшкодування збитків з відповідача, як органу, що незадовільно організовує, керує та управляє досудовим розслідуванням. Враховуючи складність розрахунків і особливо великий обсяг виплат, втрат, вважає, що коректно і правомірно стягнути з відповідача 500 тис. грн, крім того, таке відшкодування прискорить вручення повідомлення про підозру.

Ураховуючи наведене та посилаюсь на статті 23, 1167, 1172, 1176 ЦК України ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Солом`янський районний суд міста Києва рішенням від 04 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що Київська місцева прокуратура № 9 є неналежним відповідачем у справі. Право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду дає лише встановлена незаконність дій посадових осіб та обов`язку позивача довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої його протиправної поведінки.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 14 травня 2019 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року залишив

без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 13 червня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року і направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки докази та пояснення, надані ним, судом апеляційної інстанції проігноровані.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали ізСолом`янського районного суду міста Києва.

25 червня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як адвокатом Адвокатського об`єднання «Адвокатська колегія «Юрспецсервіс», 03 травня 2007 року укладено угоду № 3/05 про надання юридичних послуг, за умовами якої ОСОБА_2 зобов`язався забезпечити захист прав та інтересів сина ОСОБА_1 на досудовому слідстві у кримінальній справі. В подальшому, між ними укладено додаткову угоду № 77, згідно з якою ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 гонорар у розмірі 70 тис. дол. США за умови досягнення результату - призначення його сину покарання з випробуванням, а у разі недосягнення обумовленого результату зобов`язався повернути вказану суму.

У зв`язку з неповерненням позивачу коштів, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Адвокатське об`єднання «Адвокатська колегія «Юрспецсервіс», про стягнення боргу, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 зокрема, суму боргу в розмірі 556 087 грн, 3 % річних у розмірі 69 792,73 грн.

На підставі вказаного рішення суду 19 квітня 2012 року Печерським районним судом міста Києва видано позивачу виконавчий лист.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження від 26 лютого 2013 року № 12013110090002674 за заявою ОСОБА_1 прокурором Зайцевим А. С. внесено відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією частина четверта статті 190 КК України щодо можливих шахрайських дій адвоката ОСОБА_2 шляхом заволодіння 70 тис. дол. США, які належать ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження № 42016101090000081, прокурором Зайцевим А. С. 29 серпня 2016 року внесено відомості про наявність ознак в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого за попередньою кваліфікацією частини першої статті 384 КК України.

ОСОБА_1 оскаржувалася бездіяльність Київської місцевої прокуратури № 9 та слідчого Солом`янського УП ГУ НП в місті Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110090002674, що підтверджується долученими до позову копіями ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Згідно з підпунктом 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Ураховуючи наведене, висновок апеляційного суду про необхідність залучення держави Україна в особі Державної казначейської служби України до участі в розгляді справи, є обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач відмовився як проти залучення до участі у справі співвідповідачем держави Україна в особі Державної казначейської служби України, так і заміни неналежного відповідача.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, що підлягають застосуванню, та дійшов правильного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки аргументи апеляційної скарги його висновків не спростували.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновок апеляційного суду, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди позивача з ухваленим апеляційним судом у справі рішенням.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі,

дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко