Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КЦС ВП від 21.08.2024 року у справі №127/12891/20 Постанова КЦС ВП від 21.08.2024 року у справі №127...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.08.2024 року у справі №127/12891/20

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 127/12891/20

провадження № 61-9587св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С.,

Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Венгрин О. О., та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, про надання права на звернення до уповноваженого органу містобудування та архітектури без згоди співвласника домоволодіння.

В обґрунтування позову вказувала, що сторони є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого

на АДРЕСА_1 .

На замовленням позивача у 2018 році Міським комунальним підприємством «Вінницький комунальний центр містобудування і архітектури» (далі - МКП «ВМЦМІА») виготовлено ескіз намірів забудови земельної ділянки у виді реконструкції частини житлового будинку з прибудовою, відповідно до якого позивач мала намір здійснити будівництво підвалу, двох віталень, двох холів, двох санвузлів, кухні та трьох спалень.

У звіті «Про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій будівлі житлового будинку з прибудовами, що на АДРЕСА_1 », складеного 16 січня 2020 року за замовленням позивача експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд Белень М. В. та провідним інженером-будівельником Дмитришеним М. В. , вказано про можливість проведення реконструкції, за умови виконання її згідно з розробленою проектною документацією та додержання будівельних норм.

Позивач звернулась до Департаменту архітектури та містобудування

Вінницької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорту, проте листом № М-05-7460/5-05-8 від 30 січня 2020 року їй відмовлено у зв`язку з відсутністю згоди співвласника домоволодіння ОСОБА_2 на забудову земельної ділянки.

11 лютого 2022 року позивач звернулась до ОСОБА_2 із заявою, в якій просила надати письмову згоду на забудову земельної ділянки для отримання будівельного паспорта, але такої згоди співвласник домоволодіння не надав.

За таких обставин просила надатиїй право на звернення до Департамента архітектури та містобудування Вінницької міської ради без згоди співвласника домоволодіння на АДРЕСА_1 у місті Вінниці ОСОБА_2. щодо отримання будівельного паспорта.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 1 червня 2022 року позов задоволено. Надано ОСОБА_1 право на звернення до Департамента архітектури та містобудування Вінницької міської ради без згоди співвласника домоволодіння на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 щодо отримання будівельного паспорта.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач має намір здійснити реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою, забудову земельної ділянки, проте відповідач згоди на такі дії не надає, що є підставою відмови Департамента архітектури та містобудування Вінницької міської ради у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки і призводить до порушення прав позивача як власника нерухомого майна.

Суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту права є ефективним та призведе до захисту порушеного права позивача.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв адвокат Путілін Є. В., залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 червня 2022 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в обраний позивачем спосіб, зазначивши про відповідність такого висновку обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 червня

2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій статей 15 16 357 361 ЦК України, статті 28 Закону України «Про архітектурну діяльність», статей 27, 34 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положень Порядку видачі будівельного паспорта, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 5 липня 2011 року з подальшими змінами та доповненнями, а саме застосування цих норм без урахування висновків, викладених Верховним Судом:

- у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 127/21875/14-ц

(провадження № 61-14898св18) про те, що «відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них

у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно із частиною четвертою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Вказана правова норма не передбачає надання згоди співвласника будинку на прибудову та надбудову частини будинку»;

- у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 495/1460/18

(провадження № 61-16971св20), про те, що «сама по собі відсутність нотаріально посвідченої згоди позивача як співвласника на здійснення відповідачами реконструкції будівлі не доводить факт порушення його прав та не свідчить про наявність будь-яких перешкод у користуванні об`єктом нерухомості.»;

- у постанові від 7 лютого 2018 року у справі № 127/18746/15-ц

(провадження № 61-300св17) щодо способу захисту права у подібних правовідносинах.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 6 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 127/18746/15-ц (провадження № 61-300св17), від 26 лютого 2020 року у справі № 127/21875/14-ц (провадження № 61-14898св18), від 22 вересня 2021 року у справі № 495/1460/18 (провадження № 61-16971св20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 8 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є власником 11/20 часток домоволодіння на АДРЕСА_1

та земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:012:0126

площею 0,0372 га, розташованої за вказаною адресою.

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 199642542

від 10 лютого 2020 року суди встановили, що 16 серпня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 9/20 часток житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого на

АДРЕСА_1 , та право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:012:0125 площею 0,0292 га за вказаною адресою.

У 2018 році МКП «ВМЦМІА» на замовлення ОСОБА_1 виготовило ескіз намірів забудови зазначеної земельної ділянки у виді реконструкції частини житлового будинку з прибудовою, відповідно до якого позивач мала намір здійснити будівництво підвалу, двох віталень двох холів, двох санвузлів, кухні та трьох спалень. Дане будівництво можливе за умови отримання погодження співвласників житлового будинку, сусідніх землекористувачів та отримання завіреної згоди. Будівництво можливе за умови отримання позитивного висновку управління державної служби з надзвичайних ситуацій в Україні у Вінницькій області та за умови погодження з місцевими органами архітектури та містобудування.

Зі звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку з прибудовами на АДРЕСА_1 , складеного

16 січня 2020 року експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд Белень М. В. та провідним інженером-будівельником Дмитришеним М. В. , суди встановили, що загальний технічний стан конструктивних елементів житлового будинку з прибудовами на АДРЕСА_1 непридатний до нормальної експлуатації. Встановлена невідповідність вимогам надійності і неможливість безпечної експлуатації. Для подальшої безпечної експлуатації необхідно в проектній документації передбачити роботи, наведені в дефектній відомості даного технічного звіту. За результатами проведення технічного обстеження встановлено можливість проведення реконструкції за умови виконання її згідно з розробленою проектною документацією та з дотриманням всіх будівельних норм і правил.

З листа Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської

ради № М-05-7460/5-05-8 від 30 січня 2020 року суди встановили, що на заяву заяву ОСОБА_1 від 21 січня 2020 року № М-05-7460 щодо надання будівельного паспорта департамент роз`яснив, що для одержання будівельного паспорта надається пакет документів, до якого відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10 травня 2012 року № 1134 входять, зокрема:

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо) в 2 примірниках;

- схема генерального плану, виконана на оновленій топографо-геодезичній зйомці М 1:500, з нанесеними обмеженнями та погоджена в установленому порядку з відповідними службами та Департаментом архітектури та містобудування міської ради;

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників житлового будинку на забудову.

Листом від 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 просила ОСОБА_2 надати письмову згоду на забудову земельної ділянки для отримання будівельного паспорта забудови.

З висновку судового експерта Данилюка В. О. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 585 від 16 лютого 2022 року суди встановили, що на підставі проведеного дослідження матеріалів цивільної та інвентаризаційної справ, враховуючи результати проведеного натурного обстеження, відомо, що склад, параметри та функціональне призначення приміщень, їх технічне оснащення, об`ємно-планувальні та конструктивні рішення, які передбачені ескізом намірів забудови земельної ділянки, реконструкція частини житлового будинку з прибудовою на АДРЕСА_1 , який розроблений

МКП «ВМЦМІА», відповідає вимогам ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». За відсутності результатів інженерних вишукувань, інформації щодо обґрунтування проектних рішень, технології будівництва встановити, чи витримають навантаження фундамент, конструктивні елементи всього будинку після проведення будівельних робіт з реконструкції житлового будинку з прибудовою на АДРЕСА_1 , які заплановані

ОСОБА_1 , а саме добудову підвалу, другого поверху, знесення несучих стін, а також, чи буде спричинено такими будівельними роботами із реконструкції будинку (яку планує здійснити ОСОБА_1 ) шкоду або перешкоди в користуванні часткою будинку (на АДРЕСА_1 ), що належить на праві власності ОСОБА_2 , неможливо.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316 317 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі -

Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 27 Закону України № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог Закону № 3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 5 липня 2011 року № 103 затвердило Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки (далі - Порядок).

Пунктами 2.1-2.5 указаного Порядку передбачено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва

(за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що законодавцем імперативно закріплено як перелік документів, що дають право на отримання будівельного паспорту, так і підстави для його отримання.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2022 року

у справі № 808/90/18 (адміністративне провадження № К/9901/8605/19).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також

на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої

Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив

на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором,

та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначений

статтею 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися

до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,

що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу,

за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом

у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або

є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача,

у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом

або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір,

у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову

в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року

у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року

у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Звертаючись з вказаним позовом, позивач просила надати їй право на звернення до Департамента архітектури та містобудування Вінницької міської ради без згоди співвласника домоволодіння на АДРЕСА_1 -

ОСОБА_2 щодо отримання будівельного паспорта.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та вважаючи належним обраний позивачем спосіб захисту права, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки змісту позовних вимог та правовідносинам, що склалися між сторонами, не врахували, що обраний позивачем спосіб захисту не призведе до захисту її права.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 зверталася Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради із заявою

від 21 січня 2020 року № М-05-7460 про надання будівельного паспорту, в чому їй листом № М-05-7460/5-05-8 від 30 січня 2020 року відмовлено з огляду на неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 Порядку.

Тобто відповідач будь-яким чином не перешкоджає позивачу звернутися до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради щодо питання отримання будівельного паспорта, в тому числі, і за відсутності його згоди (як іншого співвласника житлового будинку).

Існування у позивача відповідного права не залежить від визнання його у судовому порядку, що підтверджується фактом її звернення до відповідного органу, зокрема, із заявою від 21 січня 2020 року № М-05-7460.

Ухвалюючи рішення про надання ОСОБА_1 права на звернення до Департамента архітектури та містобудування Вінницької міської ради без згоди співвласника домоволодіння на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 щодо отримання будівельного паспорта, суди не врахували, що законодавцем імперативно закріплено перелік документів, які дають право на отримання будівельного паспорту і до зазначеного переліку рішення суду не входить.

За приписами пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша-третя статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі, що переглядається, допущено неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення спору по суті, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту права.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, про надання права на звернення до уповноваженого органу містобудування та архітектури без згоди співвласника домоволодіння.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко А. С. Олійник В. В. Сердюк

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати