Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.06.2023 року у справі №760/24827/20
Постанова КЦС ВП від 21.06.2023 року у справі №760/24827/20

Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 760/24827/20

провадження № 61-3404св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

заінтересована особа (боржник)- ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-2291/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ВАТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заява АТ «Універсал Банк» мотивована тим, що на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 липня 2009 року № 2?2291/09 судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 1 627 551,92 грн, судового збору в розмірі 1 700 грн та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнено 1 629 281,92 грн.

Банк зазначав, що оригінал виконавчого листа було пред`явлено до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Солом`янське РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) на виконання, на підставі якого 02 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження №47070128.

07 червня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Заявник звертав увагу на те, що цей виконавчий лист на його адресу не повертався, з чого можна зробити висновок про його втрату під час поштового пересилання.

Крім того, банк вказував, що з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримав жодних документів стосовно виконавчого провадження, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до виконавчої служби із запитами. Проте відповідь отримав лише у вересні 2020 року.

Також, заявник наголошував, що у нього не було жодних підстав вважати, що виконавче провадження завершене, отже причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, на його думку, є поважними, так як законодавством не передбачено обов`язку сторони виконавчого провадження відстежувати самостійно стан виконавчого провадження, а повідомлень з виконавчої служби він не отримував.

Враховуючи наведене, заявник просив:

поновити строки пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого у справі №2-2291/09 за позовом ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами;

видати дублікат виконавчого листа у вказаній цивільній справі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Солом`янський районний суд міста Києва своєю ухвалою від 25 травня 2022 року відмовив у задоволенні заяви АТ «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з моменту винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа до дати звернення стягувачем до суду з заявою про видачу його дубліката та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання минуло більше 4 років, протягом яких стягувач не вчинив жодних дій щодо звернення рішення до примусового виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач не позбавлений можливості отримувати інформацію щодо стану виконавчого провадження та слідкувати за встановленими законодавством строками з метою забезпечення належного виконання рішення суду. Представником стягувача надані суду копії звернень до відділу державної виконавчої служби від 30 травня 2017 року та 27 липня 2019 року, проте не надано доказів фактичного направлення їх адресатові.

Суд першої інстанції зауважив, що стягувачем не було надано будь-яких доказів щодо неможливості своєчасного отримання дубліката виконавчого документа, та повторного пред`явлення його до виконання. Водночас суд наголосив, що вчинення таких дій є правом, а не обов`язком стягувача, і законом визначений строк на реалізацію такого права, а зволікання з приводу здійснення цих дій з його боку є лише наслідком його недбалого ставлення до захисту своїх прав.

З огляду на наведені стягувачем у заяві обставини та причини щодо пропуску ним строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції визнав їх неповажними та такими, що не є істотними для його поновлення та видачі дубліката виконавчого документа, оскільки вони ніяким чином не перешкоджали стягувачу в отриманні своєчасної інформації щодо стану виконання рішення суду і повторному пред`явленні виконавчого листа до виконання, а в разі його втрати - видачі його дубліката в межах встановленого законом строку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «Універсал Банк» оскаржило її в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд своєю постановою від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» залишив без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник не навів обставин, які б свідчили, що такий строк пропущений з причин, що не пов`язані з недобросовісним виконанням працівниками банку своїх обов`язків, а відповідно відсутні підстави для поновлення такого строку та як наслідок для видачі дубліката виконавчого листа.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), де вказано, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого строку для пред`явлення його до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року, АТ «Універсал Банк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 201/15305/14-ц (провадження № 61-14268св18), від 09 жовтня 2020 року у справі № 910/22695/13, від 24 жовтня 2022 року у справі № 910/18480/20.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статті 2 4 10 18 89 76-77 ЦПК України та норми матеріального права, а саме статті 28, 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження»).

Заявник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність вини з боку державної виконавчої служби у втраті виконавчого документа. Заявник наголошує, що факт належного виконання державним виконавцем своїх обов`язків відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, направлення у строки, встановлені цим законом, постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві або постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, жодним чином не підтверджені державною виконавчою службою, у відповідях на запити про рух виконавчих проваджень не надано будь-яких доказів направлення вказаних документів на адресу стягувача (реєстрів про відправлення простої поштової кореспонденції, чеків тощо).

Крім того, за твердженням заявника, всі документи, отримані банком за виконавчими провадженнями, долучаються до матеріалів наглядової справи у паперовому вигляді, тому наданий заявником Акт про проведення перевірки оригіналів документів повністю підтверджує не лише відсутність вказаних постанов та оригіналу виконавчого листа у стягувача, але й ненадходження таких документів на адресу банку.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно зробили висновок, що відповіді відділів державної виконавчої служби, додані до заяви про видачу дубліката виконавчого документа, не можуть слугувати належним доказом підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. На думку заявника, вказане є лише припущенням суду, не обґрунтованим жодними обставинами та доказами у цій справі. Заявник звертає увагу на те, що ним були вчинені усі можливі дії, спрямовані на з`ясування інформації щодо місцезнаходження виконавчого документа, а також на отримання доказів, які б підтверджували його втрату.

Ненадання державною виконавчою службою доказів на підтвердження направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого листа, відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час прийняття постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, позбавило його можливості подання до суду інших доказів.

Доводи інших учасників справи

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , поданий в її інтересах адвокатом Караваєвим І. І., в якому вона просить касаційну скаргу банку залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також просить стягнути з заявника судові витрати, які будуть понесені нею під час касаційного розгляду цієї справи та вказала, що нею очікується понесення витрат за надання правничої допомоги адвокатом Караваєвим І. І. під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у розмірі орієнтовно 4 000 грн, про що вона повідомить суд у встановленому законом порядку та надасть документи, які підтверджуватимуть відповідні витрати. До відзиву додано докази направлення заявникові (банку) копії відзиву на касаційну скаргу (накладна від 13 червня 2023 року № 0113515636675).

Рух справи у суді касаційної інстанції

Верховний Суд своєю ухвалою від 30 березня 2023 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи.

У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд своєю ухвалою від 12 червня 2023 року призначив справу до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 09 липня 2009 року у справі № 2-2291/09 позов ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк», заборгованість в сумі 1 627 551,92 грн та судовий збір в розмірі 1 700 грн, 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, загалом заборгованість в сумі 1 629 281,92 грн.

На підставі цього рішення, 27 жовтня 2009 року судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 1 627 551,92 грн, судового збору в розмірі 1 700,00 грн та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 1 629 281,92 грн.

Оригінал виконавчого листа ВАТ «Універсал Банк» пред`явило до Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві для виконання, на підставі якого 02 квітня 2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 47070128.

07 червня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також судами встановлено, що стягувач з моменту пред`явлення виконавчого листа до виконання до Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, звернувся 03 серпня 2020 року до державної виконавчої служби з листом щодо отримання інформації про проведення виконавчих дій, на який 10 вересня 2020 року отримав відповідь.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо оскарження судових рішень в частині вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Такого висновку дійшов також Верховний Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084сво18).

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд доходить висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Універсал Банк» на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відкрито помилково, оскільки зазначене судове рішення у цій частині не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.

Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 22 жовтня 2018 року в справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 23 жовтня 2019 року в справі № 166/1472/18 (провадження № 61?15444св19), від 17 травня 2023 року у справі № 2-5415/11 (провадження № 61-12626св22).

Щодо оскарження судових рішень в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2?1316/285/11 (провадження № 61-34св21)).

Чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документа лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду 03 листопада 2021 року в справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21)).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви банку про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виходив з того, що заявником не наведено причин, які є поважними, та давали підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не надано таких доказів.

Стягувач з моменту пред`явлення виконавчого листа до виконання до Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, звернувся до державної виконавчої служби з листом щодо отримання інформації про проведення виконавчих дій лише 03 серпня 2020 року, на який отримав відповідь 10 вересня 2020 року.

З огляду на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання судами першої та апеляційної інстанцій не поновлено і в цій частині судове рішення не підлягає оскарженню в касаційному порядку, тому відсутні й підстави для задоволення заяви банку про видачу дубліката виконавчого листа.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у: постановах; від 15 вересня 2020 року у справі № 753/18590/17 (провадження № 61?2574св19), від 01 грудня 2022 року у справі № 2-759/11 (провадження № 61-7314св22), від 23 лютого 2023 року у справі № № 2-310/11 (провадження № 61?12330св22), від 23 жовтня 2019 року у справі № 166/1472/18 (провадження № 61-15444св19), в ухвалах: від 17 листопада 2022 року у справі № 753/20264/20 (провадження № 61-10615ск22), від 26 січня 2023 року в справі № 161/2557/13-ц (провадження № 61-12544ск22), від 31 березня 2023 року в справі № 2-3436/11 (провадження № 61?3419ск23).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про скасування ухвали суду першої інстанції в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа та відмову у заяві банку у цій частині є по суті правильною.

Аргументи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом наведених у скарзі постанов Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки у наведених справах суди виходили з фактичної доказової бази, а також врахували вимоги ЦПК України, що видача дубліката виконавчого листа можлива, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив. При цьому, суди в наведених постановах не здійснювали розгляд по суті касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання з підстави неможливості оскарження судових рішень в цій частині до Верховного Суду.

Проаналізувавши зміст ухвали апеляційного суду з точки зору застосування норм права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом постановлено оскаржуване рішення в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до статті 410 ЦПК України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення у відповідній частині - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Універсал Банк» в частині вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то воно з наведених вище підстав підлягає закриттю.

Керуючись статтями 400 403 406 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Касаційне провадження у справі за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання закрити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук