Історія справи

Постанова

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 2-3333/04

провадження № 61-24707св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В.О., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2017 року у складі судді Бершадської О. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Єгорової С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2004 року стягнуто з ОСОБА_5 на його користь 28 082,44 грн, на підставі якого йому видано виконавчий лист, який ним пред'явлений до виконання Кіровському відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції. Рішення суду не виконано внаслідок втрати відділом державної виконавчої служби виконавчого листа.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року, заяву задоволено. Видано дублікат виконавчого листа згідно з рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2004 року у справі № 2-3333/04 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 24 940,00 грн боргу за договором позики, 3 142,44 грн збитків за прострочення зобов'язання. Поновлено ОСОБА_4 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-3333/04.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що докази виконання рішення суду відсутні, оригінал і його дублікат втрачено не з вини стягувача, а видача дубліката виконавчого листа є гарантією права позивача на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судового рішення від 11 червня 2004 року.

У вересні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі в частині видачі дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року у вказаній справі касаційну скаргу в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання повернуто заявнику.

Заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_5 до суду не надходило.

У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено доводів заявника щодо втрати Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу. Крім того, такі докази відсутні в матеріалах справи.

Згідно із відповіддю Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_5 не перебували та не перебувають на виконанні, що підтверджується відсутністю таких відомостей у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Судом апеляційної інстанції неправильно оцінено заяву стягувача від 02 березня 2007 року про пред'явлення до виконання Кіровському відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції дубліката виконавчого листа як належний доказ, оскільки остання не містить єдиного реєстраційного індексу у порушення вимог пункту 2.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274 від 25 грудня 2008 року.

Наслідком відсутності у матеріалах справи доказів для визнання причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа поважними та відсутність посилань заявника на такі причини є безпідставне визнання судами причин поважними та неправомірне їх поновлення.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Згідно з частиною першою статті 371 ЦПК України 2004 року стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2007 року заявнику видано дублікат виконавчого листа №2-3333 від 28 лютого 2007 року, строком пред'явлення до виконання протягом трьох років з дня набрання чинності рішенням суду.

02 березня 2007 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Кіровограда про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3333 від 28 лютого 2007 року, виданим на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2004 року, яким стягнуто на його користь суму боргу з ОСОБА_5

02 червня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

01 червня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про надання інформації щодо руху виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3333 від 28 лютого 2007 року.

У листі № 7245/13.23-35 від 17 березня 2017 року, адресованого на ім'я ОСОБА_4, Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області повідомив, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-3333 від 28 лютого 2007 року у відділі не перебуває.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що виконавчий лист втрачено не з вини стягувача, а тому є підстави для видачі дубліката виконавчого листа.

Доводи касаційної скарги про відсутність єдиного реєстраційного індексу на штампі заяви ОСОБА_4 до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 02 березня 2007 року про стягнення суми боргу є необґрунтованими з огляду на таке.

На час звернення ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби із заявою від 02 березня 2007 року чинною була Інструкція з діловодства в органах державної виконавчої служби, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 05 липня 1999 року № 470/7, якою не передбачено внесення індексу документа у реєстраційному штампі на його копії, яка подано особою для підтвердження факту звернення до органу державної виконавчої служби.

За змістом пункту 17.4 «Перехідні положення» розділу ХІІІ ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач, або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають перевірити, чи не виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Доводи касаційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази втрати виконавчого листа Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції спростовуються листом Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, якому суди надали оцінку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 18 ЦПК України 2004 року судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Верховний Суд зауважує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини та норми цивільного процесуального закону Верховний Суд погоджується з висновками судів про задоволення заяви.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В.О. Кузнєцов

Г.І. Усик