Історія справи

Постанова

Іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 383/27/17

провадження № 61-27636св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 7 червня 2017 року у складі судді Адаменко І. М. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 14 липня 2017 року у складі колегії суддів Гайсюка О. В., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Іващенка І. Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 5000 доларів США, що в еквіваленті складає 133 460 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Бобринецького районного суду від 07 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 14 липня 2017 року, задоволено заяву представника позивача адвоката Іващенко І. Ю. про залишення позову без розгляду.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 207 ЦПК України, в редакції, чинній на момент прийняття відповідного процесуального рішення.

Ухвали суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що діючи на підставі договору про надання правової допомоги від 05 січня 2017 року представник позивача - адвокат Іващенко І. Ю. не був обмеженим у правах представництва та був наділений усіма правами, наданими законом позивачу, а отже, заява адвоката про залишення позовної заяви без розгляду була подана в межах його повноважень та відповідає волі позивача, що є підставою, відповідно до пунктом 5 частини першої статті 207 ЦПК України, в редакції, чинній на момент вирішення поданої представником заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, відповідач ОСОБА_2 в особі представника, не погоджуючись з ухвалами судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій мали мотивувати, чому позов залишений без розгляду за пунктом 5 частини першої статті 207 ЦПК України, а не за пунктом 7 цієї ж статті, оскільки представник позивача посилався у заяві на загальну норму статті 207 ЦПК України (у відповідній редакції) без зазначення відповідної підстави.

Висновки судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду є невмотивованими та необґрунтованими. Суди неправильно застосували норми статей 42, 44 ЦПК України та неправильно вирішили питання щодо наявності у представника позивача повноважень на подання до суду заяви про залишення позову без розгляду.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачі та їх представники не з`явились, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки останні прибули у судове засідання завчасно, разом з тим, розгляд справи у призначений час не розпочався, і участі у розгляді справи сторона відповідачів не приймала, чим суд позбавив їх доступу до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи справу за апеляційними скаргами відповідачів на ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та, залишаючи це судове рішення без змін, не навів обґрунтування, чому суд вважає, що позбавлення судом першої інстанції відповідачів доступу до правосуддя є виправданим і не призводить до порушення процесуального закону та прав відповідачів, які знаходилися в судовій установі, завчасно прибули в судове засідання і мали намір брати в ньому участь, щоб навести свої доводи та міркування з будь - якого питання, яке б не поставив суд на обговорення, в тому числі і заяви представника позивача Івашенка І. Ю. від 06 червня 2017 року.

Заявник вважає, що оскаржувані судові рішення постановлені судами з порушенням процесуального закону, порушують право відповідачів на доступ до правосуддя, права на справедливий судовий розгляд, є необгрунтованими та перешкоджають подальшому судовому розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі наведених норм, касаційну скаргу та матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу іншими сторонами до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, чинній на момент вирішення процесуального питання), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, чинній на момент вирішення процесуального питання) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 26 ЦПК Українив редакції, чинній на момент вирішення процесуального питання) у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 38 ЦПК України (у відповідній редакції) сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 44 ЦПК України(в редакції, чинній на момент прийняття процесуального рішенн) представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

З наведених норм вбачається, що надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.

За договором про надання правової допомоги від 05 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 уповноважив адвоката Іващенка І. Ю. вести від його імені справи у всіх судових установах з усіма правами, наданими законом позивачу, будь-яких обмежень прав представника в договорі не зазначено.

Під час розгляду справи, 06 червня 2017 року від представника позивача ОСОБА_1 - Іващенко І. Ю. , який діяв на підставі договору про надання правової допомоги, до суду надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. У заяві представник просив вирішити питання про залишення позову без розгляду без участі позивача та його, як представника останнього.

Таким чином, діючи на підставі договору про надання правової допомоги від 05 січня 2017 року, представник позивача - адвокат Іващенко І. Ю. не був обмеженим у правах представництва та був наділений усіма правами, наданими законом позивачу, а отже, його заява про залишення позовної заяви без розгляду була подана в межах його повноважень та відповідала волі позивача, який, в подальшому ухвалу суду про залишення його заяви без розгляду в апеляційному порядку не оскаржував.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, чинній на момент вирішення процесуального питання) підстав для залишення позову без розгляду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції про наявність передбачених ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.

Подати суду заяву про залишення позову є правом позивача і суд, за результатами розгляду такої заяви зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Доводи касаційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції їх права на доступ до правосуддя під час вирішення заяви представника позивача про залишення позову без розгляду, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи та суті вирішеного судом питання вбачається, що відповідачі не були обмежені у такому праві.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 7 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 14 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська