Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.05.2018 року у справі №766/15348/17

Постанова

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 766/15348/17-ц

провадження № 61-23131св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області у складі судді Майданіка В. В. від 30 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_3звернулась до суду із заявою про відновлення втраченого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житлове приміщення.

Заява мотивована тим, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано її такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1; визнано дійсною угоду купівлі-продажу зазначеної квартири, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3; визнано за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 34,6 кв. м, житловою площею 17,0 кв. м.

За інформацією Херсонського міського суду Херсонської області вказана справа знищена у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Проте ОСОБА_3 вважала, що вказане рішення суду порушує її права та інтереси, у зв'язку з чим подала апеляційну скаргу, яку було повернуто до суду першої інстанції, у зв'язку з неможливістю розгляду без відновлення судом втраченого судового провадження

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд відновити втрачене судове провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Дорошинської В. Е. від 16 січня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у цивільний справі № 2-704/08 за позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності.

Встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року у справі № 2-704/08 за позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1; визнано дійсною угоду купівлі-продажу зазначеної квартири, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3; визнано за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 34,6 кв. м, житловою площею 17,0 кв. м.

Не погоджуючись з рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року, ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 30 березня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2018 року.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що після відновлення втраченого судового провадження оскарженню підлягає саме ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 16 січня 2018 року, а не рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

У квітні 2018 рокуОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду перешкоджає подальшому провадженню у справі, що згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду.

Апеляційний суд неправильно застосував пункт 1 частини першої статті 358 ЦПК України,зазначивши, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Проте оскарженню підлягає саме рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року, яке було ухвалено незаконно та існування якого позбавляє ОСОБА_3 можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року фактично існувало, подавалося до нотаріуса для вчинення нотаріальної дії, що підтверджується запитом приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу від 15 лютого 2016 року про чинність рішення, відповіддю Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 лютого 2016 року, однак не зберіглося в архіві суду на момент подачі апеляціцної скарги. Отже, у апеляційного суду не було підстав відносити зазначене рішення районного суду до такого, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Крім того, положення статті 297 ЦПК України у редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги, не передбачали такої підстави для відмови у відкритті провадження, як подання апеляційної скарги на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

19 червня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Метою втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов'язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо.

Подаючи заяву про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі, ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі в справі, посилалась на те, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року суд вирішив питання про її права і законні інтереси, у звязку з чим вона бажає оскаржити його в апеляційному порядку.

Судом установлено, що 03 серпня 2017 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року.

Згідно з довідкою від 04 серпня 2017 року, виданої архіваріусом Херсонського міського суду Херсонської області, цивільна справа за позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності знищена за терміном зберігання в архіві на збереженні знаходиться оригінал рішення від 26 травня 2008 року.

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року до суду першої інстанції, у зв'язку з неможливістю розгляду скарги без відновлення Херсонським міським судом Херсонської області втраченого судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України 2004 року).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 КПК України

зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Проте апеляційний суд зазначені вимоги закону та обставини не врахував й передчасно дійшов висновку, що рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 травня 2008 року не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки після відновлення втраченого судового провадження, саме таке рішення суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а не ухвала про відновлення втраченого судового провадження.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, постановлена з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 березня 2018 року скасувати, справу передатидо суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк