Історія справи

Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 509/865/17

провадження № 61-29312св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року в складі судді Кочко В. К. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року в складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутої пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що 10 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі із заявою про призначення пенсії за віком.

Протоколом від 03 березня 2010 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком за загальним стажем роботи 35 років 7 місяців 4 дні.

Відповідач 14 березня 2012 року звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії за стажем. Пенсія була перерахована відповідно до даних персоніфікованого обліку за 2010-2012 роки. Стаж становив 37 років 8 місяців 23 дні.

У грудні 2015 року в управлінні відбулась документальна перевірка даних електронних реєстрів та пенсійних справ, відібраних за результатами співставлення даних про заробітну плату, використаних для призначення (перерахунку) пенсій з наявними даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За результатами перевірки виявлено, що до загального стажу роботи ОСОБА_1 не врахований стаж підприємницької діяльності з 2005 року до 2007 роки. У зв`язку з цим спеціалістами управління перерахований стаж пенсіонера, який станом на дату призначення пенсії склав 36 років 2 місяці 14 днів.

З урахуванням до стажу періоду підприємницької діяльності перерахована і заробітна плата з урахуванням сплачених внесків за період підприємницької діяльності, у зв`язку з чим зменшився індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії та середньомісячний заробіток для обчислення пенсії. Відповідно до вище викладеного виникла переплата пенсії за період з 04 лютого 2010 року до 31 грудня 2015 року в розмірі 9 981,72 грн.

На підставі викладеного Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області просило стягнути з ОСОБА_1 9 981,72 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в розумінні статті 1215 ЦК України в діях відповідача не вбачається недобросовісності при набутті ним отриманих пенсійних коштів у розмірі 9 981,72 грн. Крім того, зазначені кошти Пенсійним фондом нараховувались та виплачувались відповідачу добровільно.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів є необґрунтованими, оскільки при перерахуванні стажу ОСОБА_1 з урахуванням до стажу періоду підприємницької діяльності була перерахована і заробітна плата з врахуванням сплачених внесків за період підприємницької діяльності, в зв`язку з чим зменшився індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії та середньомісячний заробіток для обчислення пенсії. У ОСОБА_1 виникла переплата пенсії за період з 04 лютого 2010 року до 31 грудня 2015 року в розмірі 9 981,72 грн, чого суди до уваги не взяли.

Доводи інших учасників справи

Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 травня 2019 справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 10 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі з заявою про призначення пенсії за віком.

Протоколом від 03 березня 2010 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком за загальним стажем роботи 35 років 7 місяців 4 дні.

14 березня 2012 року відповідач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії за стажем. Пенсія була перерахована відповідно до даних персоніфікованого обліку за 2010-2012 роки. Стаж становив 37 років 8 місяців 23 дні.

У грудні 2015 року в управлінні відбулась документальна перевірка даних електронних реєстрів та пенсійних справ, відібраних за результатами співставлення даних про заробітну плату, використаних для призначення (перерахунку) пенсій з наявними даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За результатами перевірки було виявлено, що до загального стажу роботи ОСОБА_1 не врахований стаж підприємницької діяльності з 2005 року до 2007 року. У зв`язку із цим спеціалістами управління перерахований стаж пенсіонера, який станом на дату призначення склав 36 років 2 місяці 14 днів. З урахуванням до стажу періоду підприємницької діяльності перерахована й заробітна плата з урахуванням сплачених внесків за період підприємницької діяльності.

16 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», відповідно до якої постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1, перейменувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 2.

Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області, управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області реорганізовані шляхом злиття в Іллічівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області.

На виконання вищевказаної постанови юридичні особи, управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області, управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області 31 березня 2016 року припинили свою діяльність за рішенням засновників та 31 березня 2016 року створено Іллічівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області. Новостворене Іллічівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області стало правонаступником припинених юридичних осіб. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 454 «Про перейменування деяких територіальних органів Пенсійного фонду України» Іллічівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області 31 серпня 2016 року перейменоване в Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно, незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Стаття 1215 ЦК України визначає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Суд установив, що при подачі відповідачем заяви про призначення пенсії за віком ним були надані всі документи, які від нього вимагались Пенсійним фондом.

Під час здійснення підприємницької діяльності відповідач у встановлені законом порядок і строки подавав відповідні звіти до Пенсійного фонду та здійснював відрахування, що підтверджує той факт, що Пенсійному фонду була відома інформація щодо підприємницької діяльності відповідача.

На підставі викладеного суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки у розумінні статті 1215 ЦК України у діях відповідача не вбачається недобросовісності при набутті ним отриманих пенсійних коштів у розмірі 9 981,72 грн. Крім того, зазначені кошти Пенсійним фондом нараховувались та виплачувались відповідачу добровільно.

Суд касаційної інстанції вважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги про те, що висновки судів є необґрунтованими, оскільки при перерахуванні стажу ОСОБА_1 з урахуванням до стажу періоду підприємницької діяльності була перерахована і заробітна плата з врахуванням сплачених внесків за період підприємницької діяльності, в зв`язку з чим зменшився індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії та середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, на підставі чого у нього виникла переплата пенсії за період з 04 лютого 2010 року до 31 грудня 2015 року в розмірі 9 981,72 грн, яку ОСОБА_1 в добровільному порядку відмовився повернути, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи. При поданні заяви про призначення відповідачу пенсії за віком він надав всі належні документи, які від нього вимагались. Пенсійному фонду була відома інформація щодо підприємницької діяльності відповідача, оскільки під час здійснення підприємницької діяльності відповідач у встановлений законом порядку і строки подавав відповідні звіти до Пенсійного фонду та здійснював до нього відрахування.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк