Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року

м. Київ

справа № 456/5131/21

провадження № 61-11821св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «М.В.Л. Груп»,

треті особи: ОСОБА_4 , Територіальний сервісний центр МВС № 4645 регіонального сервісного центру МВС у Львівській області, Територіальний сервісний центр МВС № 5641 регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року в складі судді Гули Л. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року вскладі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В.Л. Груп» (далі - ТОВ «М.В.Л. Груп») про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6726/21/057611, укладеного 31 березня 2021 року між ТзОВ «М.В.Л. ГРУП», який є комісіонером та діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 6726/21/057611 від 31 березня 2021 року ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , зареєстрований у Територіальному сервісному центрі № 5641 регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області.

На обґрунтування заявлених вимог зазначав, що спірний правочин підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений щодо транспортного засобу, який перебуває під арештом, про що продавцю було відомо. Договір укладений ОСОБА_2 з метою уникнення від виконання рішення суду про стягнення майнової шкоди з його батька ОСОБА_4 , яке набрало законної сили.

У листопаді 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Моторно-транспортне страхове бюро України, Територіальний сервісний центр № 4645 регіонального сервісного центруМВС у Львівській області, Територіальний сервісний центр № 5641 регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області, про встановлення відсутності факту заподіяння майнової шкоди.

Зустрічний позов мотивував тим, що ОСОБА_1 безпідставно вимагає відшкодування йому шкоди за рахунок належного йому майна, оскільки під час розгляду справи про стягнення майнової шкоди він приховав від суду ту обставину, що з власної вини створив небезпеку для свого транспортного засобу Nissan, залишаючи його покинутим у безлюдному місці.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року відмовлено в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 та повернуто його заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що первісний та зустрічний позови стосуються різних прав та обов`язків, не є взаємопов`язаними за своїм предметом, тому немає підстав для прийняття зустрічного позову.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу Volkswagen № 6726/21/057611 від 31 березня 2021 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року та рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2022 року залишено без змін.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про повернення зустрічного позову, суд апеляційної інстанції вважав, що первісний та зустрічний позови не виникають з одних правовідносин, а розглядати їх в одному провадженні недоцільно, оскільки це призведе до затягування розгляду справи.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року про відмову в прийнятті зустрічного позову та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року в частині залишення цієї ухвали без змін й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій ухилилися від встановлення обставин справи, не врахували спільність та взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про неподібність правовідносин.

У порушення вимог закону апеляційний суд одночасно розглянув апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову та апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції по суті спору.

Рішення суду першої інстанції від 11 квітня 2022 року про задоволення первісного позову та постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення цього рішення без змін ОСОБА_2 не оскаржує, тому Верховний Суд їх не переглядає.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

31 жовтня 2023 року справа № 456/5131/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

У цій справі предметом первісного позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу Volkswagen з підстав вчинення його за наявності обтяження щодо відчуження транспортного засобу.

Натомість, предметом зустрічного позову є встановлення відсутності факту заподіяння позивачу за первісним позовом майнової шкоди через пошкодження його транспортного засобу Nissan.

Тобто, зустрічні вимоги виникають з правовідносин, які не є подібними до правовідносин за первісним позовом, оскільки стосуються різних прав та обов`язків.

Таким чином, установивши, що первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними та їх спільний розгляд не є доцільним, оскільки призведе до затягування розгляду справи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у прийнятті зустрічного позову.

Одночасний розгляд апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по суті спору не є порушенням вимог закону, тому доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні. До того ж ОСОБА_2 не зазначив, яким чином це призвело до порушення його прав. Рішення суду першої інстанції про задоволення первісного позову не оскаржував.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішеньне впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині перегляду цієї ухвали без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року (про повернення зустрічного позову) та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року (в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічного позову) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко