Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.08.2021 року у справі №727/10864/20
Постанова КЦС ВП від 19.01.2022 року у справі №727/10864/20

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 727/10864/20

провадження № 61-12616св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернівецька обласна рада, голова Чернівецької обласної ради, ОСОБА_2 , Обласне комунальне некомерційне підприємство «Буковинський клінічний онкологічний центр», Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Владичана А. І., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної ради, голови Чернівецької обласної ради, ОСОБА_2 , Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр» (далі - ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»), Департаменту охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування розпорядження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 вересня 2017 року Чернівецька обласна рада прийняла рішення № 158-15/17 «Про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Комунальної установи «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» (далі - КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер»). 09 жовтня 2017 року Чернівецька обласна рада та Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації уклали з ним контракт про призначення на посаду головного лікаря КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер».

У результаті реорганізації КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом приєднання до ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», останнє є правонаступником усього майна, прав та обов`язків реорганізованої установи, тому позивач вважає, що він як очільник реорганізованої установи правомірно претендує на посаду генерального директора новоутвореного комунального підприємства.

25 серпня 2020 року позивач звернувся до виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради Маковецької І. С. із заявою про призначення на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», службові обов`язки якого є повністю тотожними із обов`язками головного лікаря КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер». Вважав, що дії або бездіяльність Чернівецької обласної ради, яка після реорганізації зазначеної установи не внесла відповідні зміни до чинного контракту, укладеного із ОСОБА_1 , порушують його трудові права, а призначення на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» ОСОБА_2 та укладання 10 вересня 2020 року із ним контракту є безпідставним.

Позивач вказував, що існуючі трудові відносини з ним повинні бути закріплені рішенням сесії Чернівецької обласної ради шляхом внесення змін до чинного контракту від 09 жовтня 2017 року.

На підставі зазначеного позивач просив суд винести рішення, яким:

вважати контракт від 09 жовтня 2017 року, укладений Чернівецькою обласною радою та Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації із ОСОБА_1 , продовженим після припинення КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» як з керівником (генеральним директором) новоствореного ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»;

зобов`язати Чернівецьку обласну раду та Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації внести зміни до умов контракту від 09 жовтня 2017 року, укладеного із ОСОБА_1 :

змінити назву закладу охорони здоров`я з КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на «Комунальне некомерційне підприємство «Буковинський клінічний онкологічний центр»,

змінити посаду ОСОБА_1 з «головний лікар КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на «генеральний директор ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»;

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду», яким ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» шляхом укладання контракту строком на 5 років, з 10 вересня 2020 року по 09 вересня 2025 року;

зобов`язати Чернівецьку обласну раду та голову Чернівецької обласної ради або особу, яка виконує обов`язки голови Чернівецької обласної ради, розірвати контракт, яким ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» на підставі розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час подання 25 серпня 2020 року позивачем заяви про переведення на посаду генерального директора, ОСОБА_1 не перебував на посаді головного лікаря медичного закладу, а реалізував своє право на працю на іншій посаді, написавши про це заяву, чим припинено його право на заняття посади генерального директора в порядку реорганізації медичного закладу. На думку суду першої інстанції, під час розгляду справи не було встановлено обставин, які могли бути підставами для задоволення позовних вимог позивача.

Окремо суд першої інстанції погодився із доводами відповідача ОСОБА_3 про те, що позивач ОСОБА_1 пропустив тримісячний строк, визначений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, який виник 16 січня 2020 року (дата завершення реорганізації медичного закладу), проте суд відмовив позивачу у задоволенні позову саме з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2021 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено вважати контракт від 09 жовтня 2017 року, укладений Чернівецькою обласною радою та Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації з ОСОБА_1 , продовженим після припинення КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер».

Зобов`язано Чернівецьку обласну раду та Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації внести зміни до умов контракту від 09 жовтня 2017 року, укладеного з ОСОБА_1 , та змінити назву закладу охорони здоров`я з КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду», яким ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» шляхом укладання контракту строком на 5 років, з 10 вересня 2020 року по 09 вересня 2025 року.

Зобов`язано Чернівецьку обласну раду та голову Чернівецької обласної ради або особу, яка виконує обов`язки голови Чернівецької обласної ради, розірвати контракт, яким ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» на підставі розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має право на продовження трудових відносин із новоствореним ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», оскільки припинення юридичної особи - КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» відбулось шляхом приєднання до новоствореного ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», і на час реорганізації комунальної установи контракт між Чернівецькою обласною радою (органом управління), Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації (галузевим органом управління) та ОСОБА_1 про призначення на посаду головного лікаря КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» від 09 жовтня 2017 року є чинним.

З огляду на наведене, вимоги ОСОБА_1 про визнання контракту від 09 жовтня 2017 року, укладеного Чернівецькою обласною радою та Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації з ОСОБА_1 , продовженим та вимоги щодо зобов`язання Чернівецької обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації внести зміни до умов контракту від 09 жовтня 2017 року, укладеного з ОСОБА_1 , та змінити назву закладу охорони здоров`я з КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.

Апеляційний суд дійшов висновку, що розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, а контракт, укладений ОСОБА_2 із Чернівецькою обласною радою на підставі розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430, - розірванню, отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, оскільки: підставою для видачі розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 слугувало рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року, яке на момент видачі розпорядження не набрало законної сили та в подальшому було скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року; рішення про звільнення позивача з посади головного лікаря сесією обласної ради не приймалось, на час проведення конкурсу та прийняття оскаржуваного розпорядження продовжував діяти контракт, укладений із ОСОБА_1 ; зазначена посада вакантною не була, отже, не було підстав для проведення конкурсу на зайняття цієї посади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року «Про порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я».

Апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до контракту та змінити посаду ОСОБА_1 з «головний лікар КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на «генеральний директор ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», оскільки ОСОБА_1 не взяв участь в конкурсі на посаду керівника в новоутвореній юридичній особі, у якої змінилась організаційно-правова форма діяльності.

Окремо апеляційний суд вказав, що не погоджується із висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем строків звернення із позовом, передбачених статтею 233 КЗпП України, оскільки порушення трудових прав позивача відбулось із моменту укладання контракту від 10 вересня 2020 року із ОСОБА_4 , на підставі якого останній призначений на посаду генерального директора ОНКП «Буковинський клінічний онкологічний центр», а про порушення своїх прав позивач випадково дізнався в грудні 2020 року, звернувшись 24 грудня 2020 року із цим позовом до суду. Окрім цього, судом першої інстанції не враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року на всій території України був установлений карантин. Відповідно строк, передбачений статтею 233 КЗпП України, на переконання апеляційного суду, позивачем не пропущений.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У липні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також зупинити виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20) та у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 462/699/18 (провадження № 61-9025св19).

Крім того, посилався на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 32 КЗпП України до спірних правовідносин.

Також заявник посилається, на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув апеляційну скаргу без участі відповідачів та їх представників, які не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.

Заявник ОСОБА_2 у касаційній скарзі, зокрема, вказує, що позивач ОСОБА_1 , подавши заяву про переведення від 01 квітня 2020 року, за власною ініціативою припинив виконувати умови контракту від 09 жовтня 2017 року на виконання обов`язків головного лікаря підприємства та втратив право на переведення на посаду генерального директора; матеріали справи не містять доказів того, що позивач взяв чи мав намір взяти участь у конкурсі на зайняття посади генерального директора у квітні 2020 року; заявника в законному порядку визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади керівника ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» та відповідно як переможець конкурсу він має право на укладення контракту на виконання обов`язків генерального директора; на час оголошення ОСОБА_2 переможцем конкурсу право на працю позивача не було порушено та було забезпечено, так як він реалізував своє право на працю на іншій посаді, в порядку переведення, власноручно написавши про це заяву; рішення конкурсної комісії щодо визначення переможцем конкурсу ОСОБА_2 ніким не оспорювалося, є дійсним, відповідно, зазначена посада не є вакантною; ОСОБА_1 не є стороною трудового контракту між Чернівецькою обласною радою, Департаментом охорони здоров`я та ОСОБА_2 і цим контрактом не порушуються його трудові права.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому позивач, не погоджуючись із доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Станом на дату розгляду справи відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2 від інших учасників справи на адресу Верховного Суду не надходили.

У листопаді 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови Чернівецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 727/5706/20, що не підлягає задоволенню, оскільки нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не передбачено дослідження нових доказів у справі судом касаційної інстанції. З огляду на положення статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій в рішенні чи відкинуті ними, тому надані заявником документи як підтвердження його доводів, що не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, не підлягають розгляду та дослідженню, а перегляд справи у порядку касаційного провадження здійснюється Верховним Судом за наявними у справі матеріалами.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ОСОБА_2 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 (на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано з Шевченківського районного суду м. Чернівців матеріали цивільної справи № 727/10864/20, клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року задоволено та зупинено виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, надано іншим учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2021 року матеріали справи № 727/10864/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 13 вересня 2017 року Чернівецька обласна рада прийняла рішення № 158-15/17 «Про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер».

На підставі цього рішення 09 жовтня 2017 року Чернівецька обласна рада та Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації уклали із ОСОБА_1 контракт про призначення на посаду головного лікаря КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» строком з 10 жовтня 2017 року до 10 жовтня 2022 року.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 31 жовтня 2018 року № 1977 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого та впровадженого наказом МОЗ України від 29 березня 2002 року № 117.

Цим наказом розмежовані функції директора та медичного директора у медичних закладах. Вказаний наказ набрав чинності з 01 січня 2019 року. Пунктом 2 цього наказу встановлено, що особи, призначені на посади керівників у сфері охорони здоров`я до набрання чинності цим наказом, продовжують виконувати свої обов`язки до проведення нових конкурсів.

На офіційному сайті МОЗ України надано також роз`яснення щодо згаданого наказу про те, що всі головні лікарі та інші медичні працівники виконуватимуть свої функції без змін до терміну дії їхніх договорів, та лише після завершення цих термінів будуть діяти положення вказаного наказу.

27 березня 2019 року Чернівецькою обласною радою на ХХХ сесії VII скликання прийняте рішення № 31-30/19 «Про реорганізацію шляхом перетворення комунальної медичної установи «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» в обласне комунальне некомерційне підприємство «Буковинський клінічний онкологічний центр».

12 вересня 2019 року Чернівецька обласна рада прийняла рішення № 134-33/19 «Про внесення змін і доповнень до рішення ХХХ сесії обласної ради VII скликання від 27 березня 2019 року № 31-30/19 «Про реорганізацію шляхом перетворення комунальної медичної установи «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» в обласне комунальне некомерційне підприємство «Буковинський клінічний онкологічний центр», зокрема пункт 1 викладено в редакції: «Створити обласне комунальне некомерційне підприємство «Буковинський клінічний онкологічний центр» та припинити юридичну особу - комунальну установу «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом приєднання до новоствореного обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр».

Перший заступник голови Чернівецької обласної ради видав розпорядження від 05 листопада 2019 року № 363 «Про створення комісії з реорганізації КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом приєднання, призначив головою цієї комісії позивача ОСОБА_1

16 січня 2020 року завершилась реорганізація комунальної установи та здійснено реєстрацію приєднання КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» до ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

Після реорганізації шляхом приєднання ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер».

Наказом в.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» від 16 січня 2020 року № 2 продовжено дію трудових договорів усіх працівників КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» в ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр». Пунктом 2 цього наказу визначено, що працівники ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» виконують ті ж самі функціональні обов`язки і мають право на пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» є комунальним закладом у сфері охорони здоров`я, що заснований на власності територіальної громади, управління яким здійснюється Чернівецькою обласною радою.

Відповідно до протоколу засідання комісії від 06 березня 2020 року серед питань порядку денного вирішувалося також питання розроблення структури та штатного розпису ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр». На вказаному засіданні членом комісії також був позивач ОСОБА_1 як головний лікар, який в рамках розпочатої медичної реформи ініціював створення структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», який і бажав очолити.

Позивач ОСОБА_1 01 квітня 2020 року подав письмову заяву про переведення його з посади головного лікаря ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» на посаду начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр». Встановлено, що вказана заява написана ним добровільно, без будь-якого тиску та обіцянок, він усвідомлював значення своїх дій.

Наказом від 01 квітня 2020 року № 82-ПВ здійснено переведення позивача ОСОБА_1 з посади головного лікаря на посаду начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

Матеріали справи містять штатний розпис ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» станом на 01 квітня 2020 року.

01 квітня 2020 року видано розпорядження голови Чернівецької обласної ради № 212 «Про утворення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

06 квітня 2020 року конкурсною комісією з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, згідно з яким оприлюднено текст оголошення про проведення конкурсу з вимогами до кандидатів.

Згідно з рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» від 24 квітня 2020 року, оформленим протоколом № 2, членами конкурсної комісії розглянуто заяву та документи претендента ОСОБА_2 на участь у конкурсі на зайняття посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» відповідно до вимог статті 28 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я». Комісією прийнято рішення про допуск ОСОБА_2 до участі в конкурсі на зайняття посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

Рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», оформленим протоколом від 27 квітня 2020 року № 3, вирішено визнати переможцем конкурсу на зайняття посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» ОСОБА_2 та повідомити його про результати конкурсу. Рекомендовано сесії Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_2 на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» як такого, що обраний переможцем конкурсу, і укласти з ним контракт строком на 5 років.

Розпорядження голови Чернівецької обласної ради 01 квітня 2020 року № 212 «Про утворення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» та рішення конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», оформленого протоколом від 27 квітня 2020 року № 3, про оголошення ОСОБА_2 переможцем конкурсу позивач ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржував.

06 серпня 2020 року відбулось засідання 38-ї сесії Чернівецької обласної ради 7-го скликання, де, у тому числі, розглядалося питання про призначення ОСОБА_2 генеральним директором ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», проте рішення так і не було прийняте.

ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовом до Чернівецької обласної ради про зобов`язання призначити на посаду та укладення контракту. У межах справи № 727/5607/20 суд першої інстанції задовольнив своїм рішенням від 06 серпня 2020 року його позовні вимоги та зобов`язав голову Чернівецької обласної ради призначити його на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» як такого, що обраний переможцем конкурсу, та укласти з ним контракт на 5 років.

06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецької обласної ради із заявою про призначення його на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. голови Чернівецької обласної ради із заявою про переведення його на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

10 вересня 2020 року перший заступник голови Чернівецької обласної ради видала розпорядження № 430 «Про виконання рішення суду», яким призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» ОСОБА_2 шляхом укладання контракту на 5 років, з 10 вересня 2020 року по 09 вересня 2025 рік.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 727/5607/20 рішення суду першої інстанції скасовано з підстав порушення норм процесуального права, так як голова Чернівецької обласної ради не був залучений до участі у справі. Зазначена постанова оскаржена ОСОБА_2 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 16 листопада 2020 року № 2810 із 01 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», виконує свої посадові обов`язки на цій посаді, отримує заробітну плату відповідно до штатного розпису.

Позивач звернувся із позовом 24 грудня 2020 року. Зазначав, що про порушення своїх прав дізнався випадково у грудні 2020 року.

Нормативно-правове обґрунтування та мотиви, з яких виходив Верховний Суд

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Водночас оскаржувана постанова апеляційного суду таким вимогам не відповідає.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про продовження контракту з ним як керівником ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» та внесення змін до нього

Між Чернівецькою обласною радою (орган управління майном), Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації (галузевий орган управління) та позивачем ОСОБА_1 (керівник) 09 жовтня 2017 року був укладений контракт про призначення його на посаду головного лікаря КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер», строк дії контракту з 10 жовтня 2017 року до 10 жовтня 2022 року. За цим контрактом на ОСОБА_1 як керівника КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» покладено здійснення поточного (оперативного) керівництва цим закладом.

Як установлено судами, ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» є комунальним закладом у сфері охорони здоров`я, що заснований на власності територіальної громади та створений шляхом приєднання КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер», що припинено, до ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» (реорганізація завершилась 16 січня 2020 року). Останнє є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер».

Органом, до сфери управління якого входить ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», є Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації (галузевий орган управління), в частині проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника закладу охорони здоров`я, органом, до сфери управління якого входить ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», є Чернівецька обласна рада (про це вказано в пункті 1.1 статуту ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (частина друга статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру», здійснюється виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

Частиною четвертою статті 36 КЗпП України закріплено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Ураховуючи зазначені норми, а також те, що наказом в.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» від 16 січня 2020 року № 2 продовжено дію трудових договорів усіх працівників КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» в ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що дія контракту із ОСОБА_1 була продовжена після 16 січня 2020 року (створення ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»), і це питання не мало прийматися додатково на пленарному засіданні обласної ради, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідачів Чернівецької обласної ради та голови Чернівецької обласної ради, з чим колегія суддів Верховного Суду погоджується.

У статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я зазначено, що призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, організацій - об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, затвердженого рішенням сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 13 вересня 2017 року № 164-15/17, питання про укладення контрактів з керівниками вирішуються обласною радою на її пленарних засіданнях, крім випадків визначених законодавством. Контракти з керівниками укладаються головою обласної ради на підставі відповідного рішення обласної ради або з інших підстав, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 38 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 (далі - Порядок № 1094), за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.

Конкурсна комісія: оприлюднює оголошення про проведення конкурсу; встановлює вимоги до претендентів з урахуванням установлених законодавством вимог; встановлює вимоги до конкурсних пропозицій; оприлюднює результати засідань конкурсної комісії та результати конкурсу; перевіряє документи, подані претендентами щодо відповідності установленим вимогам; приймає рішення про допуск претендентів до конкурсу або відхилення їх кандидатур; забезпечує відкритість конкурсу відповідно до вимог зазначеного Порядку № 1094; оцінює професійний досвід, знання, якості та конкурсні пропозиції учасників конкурсу; відбирає шляхом голосування з числа учасників одну кандидатуру на посаду керівника закладу, оформлює відповідне рішення конкурсної комісії та вносить подання керівникові органу управління, який призначає такого кандидата на посаду керівника закладу; здійснює інші повноваження, передбачені зазначеним Порядком № 1094 (пункт 24 Порядку № 1094).

Ураховуючи, що:

? ОСОБА_1 звернувся 01 квітня 2020 року до т.в.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» ОСОБА_2 із заявою про переведення його з посади головного лікаря ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» на посаду начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»;

? зазначена заява ОСОБА_1 від 01 квітня 2020 року написана ним добровільно, без будь-якого тиску та обіцянок, із усвідомленням значення своїх дій;

? наказом ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» від 01 квітня 2020 року № 82-ПВ позивача переведено з посади головного лікаря на посаду начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»;

? матеріали справи містять підписану позивачем 01 квітня 2020 року посадову інструкцію начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр»;

? із 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», виконує свої посадові обов`язки на цій посаді, отримує заробітну плату відповідно до штатного розпису,

суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що станом на 01 квітня 2020 року посада керівника ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» стала вакантною, з чим колегія суддів Верховного Суду погоджується.

Позивач висловив своє волевиявлення щодо зайняття посади керівника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», тим самим припинивши умови укладеного із ним контракту від 09 жовтня 2017 року.

У зв`язку із установленою процедурою призначення на вакантну посаду керівника комунального закладу охорони здоров`я, розпорядженням голови Чернівецької обласної ради від 01 квітня 2020 року № 212 створено конкурсну комісію з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» та протоколом від 06 квітня 2020 року № 1 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» прийнято рішення оприлюднити текст оголошення про проведення конкурсу з вимогами до кандидатів.

Протоколом від 27 квітня 2020 року № 3 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» переможцем конкурсу на зайняття посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» визнано ОСОБА_2 із повідомленням його про результати конкурсу та рекомендовано сесії Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_2 на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» як такого, що обраний переможцем конкурсу, укласти із ним контракт строком на 5 років.

У свою чергу ОСОБА_1 не оскаржував зазначені розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 01 квітня 2020 року № 212 та протокол від 27 квітня 2020 року № 3 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

Так само він не взяв участь у конкурсі на заміщення посади генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», яка 01 квітня 2020 року стала вакантною.

На зазначені обставини помилково не звернув уваги суд апеляційної інстанції, який не врахував, що відповідача ОСОБА_2 у встановленому законом порядку визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», а відповідачі, до відання яких відноситься ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», мали укласти із ним контракт на виконання обов`язків генерального директора установи.

Таким чином, на час оголошення ОСОБА_2 переможцем конкурсу на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» право на працю ОСОБА_1 не було порушено та було захищено, оскільки позивач реалізував своє право на працю на іншій посаді - керівника структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», власноручно написавши заяву про переведення, чим також припинено його право на заняття посади головного лікаря після реорганізації медичного закладу.

Отже, позовна вимога ОСОБА_1 вважати контракт від 09 жовтня 2017 року, укладений Чернівецькою обласною радою та Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації із ОСОБА_1 , продовженим після припинення КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» як з керівником (генеральним директором) новоствореного ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», є безпідставною та задоволенню не підлягає, обґрунтованого висновку про що дійшов суд першої інстанції.

Суд першої інстанції помилково зазначив, що у штатному розписі ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» станом на 01 квітня 2020 року була передбачена посада головного лікаря ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», на що звернув увагу апеляційний суд та з чого частково виходив апеляційний суд при задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Водночас така помилка не спростовує правильності висновків суду першої інстанції щодо непорушення прав позивача, з урахуванням інших установлених судами фактичних обставин, підтверджених матеріалами справи, а також того, що відповідно до Національного класифікатора професій України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, керівник підприємства (установи, організації) охорони здоров`я (генеральний директор, директор, головний лікар та ін.) позначається єдиним кодом 1210.1.

Наказом МОЗ України від 31 жовтня 2018 року № 1977 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск «Охорона здоров`я», що набрав чинності з 01 січня 2019 року, внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого та впровадженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 року № 117.

Цим наказом розмежовані функції генерального директора (директора) та медичного директора у медичних закладах та встановлено, що особи, призначені на посади керівників у сфері охорони здоров`я до набрання чинності цим наказом, продовжують виконувати свої обов`язки до проведення нових конкурсів.

До Випуску 78 «Охорона здоров`я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій включено нові кваліфікаційні характеристики: медичний директор та виключено кваліфікаційні характеристики таких посад для нових призначень після 01 січня 2019 року: головний лікар лікувально-профілактичного закладу; головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря з медсестринства. Працівники, які обіймали посади заступника головного лікаря з медсестринства, до набрання чинності цього наказу продовжують виконувати свої обов`язки.

На офіційному сайті МОЗ України надано роз`яснення про те, що всі головні лікарі та інші медичні працівники виконуватимуть свої функції без змін до терміну дії їхніх договорів та лише після завершення цих термінів будуть діяти положення вказаного наказу МОЗ України від 31 жовтня 2018 року № 1977.

У пункті 7.2 статуту ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» вказано, що поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства - генеральний директор (головний лікар), який призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням Чернівецької обласної ради відповідно до порядку, визначеного законодавством України та відповідним рішенням ради, та який відповідає кваліфікації.

Отже, існування посади головного лікаря ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» станом на 31 березня 2020 року не суперечило чинному законодавству та відповідало реально існуючій організаційній структурі ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» до переведення ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року на іншу посаду за його заявою.

Оскільки інші позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, зобов`язати Чернівецьку обласну раду та Департамент охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації внести зміни до умов контракту від 09 жовтня 2017 року, укладеного із ОСОБА_1 (змінити назву закладу охорони здоров`я з КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» та змінити посаду ОСОБА_1 з «головний лікар КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» на «генеральний директор ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр») є похідними та пов`язаними із його позовною вимогою вважати контракт від 09 жовтня 2017 року, укладений Чернівецькою обласною радою та Департаментом охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації із ОСОБА_1 , продовженим після припинення КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» як з керівником (генеральним директором) новоствореного ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», у задоволенні якої відмовлено, вони також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду», зобов`язати розірвати контракт із ОСОБА_2 .

Задовольняючи такі вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підставою для видачі розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 слугувало рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року у справі № 727/5706/20, яке на момент видачі розпорядження не набрало законної сили та в подальшому було скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, рішення про звільнення позивача з посади головного лікаря сесією Чернівецької обласної ради не приймалось та спірна посада не була вакантною, з чим колегія суддів не може погодитись, виходячи із такого.

У межах справи № 727/5706/20 ОСОБА_2 подав позов до Чернівецької обласної ради, третя особа - Конкурсна комісія з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», про зобов`язання призначити на посаду та укладення контракту.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано голову Чернівецької обласної ради або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_2 на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» як такого, що обраний переможцем конкурсу, та укласти з ОСОБА_2 контракт строком на п`ять років.

На виконання зазначеного рішення суду першим заступником голови Чернівецької обласної ради видано оскаржуване розпорядження від 10 вересня 2020 року № 430, яким призначено ОСОБА_2 на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» шляхом укладення контракту строком на 5 років, з 10 вересня 2020 року до 09 вересня 2025 року.

ОСОБА_1 , який не брав участі у справі № 727/5706/20, проте вважав, що суд першої інстанції вирішив питання про його права, оскаржив до суду апеляційної інстанції рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси ОСОБА_1 , пов`язані із продовженням трудових відносин головного лікаря з новоствореним ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», проте голова Чернівецької обласної ради не був залучений до участі у справі, суд першої інстанції не визначився зі складом осіб, які беруть участь у справі, не роз`яснив право залучити до участі у справі співвідповідачем голову Чернівецької обласної ради.

Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції, скасування постановою апеляційного суду 20 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції про зобов`язання укладення контракту із ОСОБА_2 не є підставою для задоволення позовних вимог для визнання протиправним та скасування розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду» та зобов`язання Чернівецької обласної ради і голови Чернівецької обласної ради розірвати контракт від 10 вересня 2020 року, яким ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр».

У справі № 727/5706/20під час апеляційного перегляду справи не було предметом розгляду заява позивача ОСОБА_1 від 01 квітня 2020 року про переведення його з посади головного лікаря ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» на іншу посаду на цьому ж підприємстві чи припинення виконання ним умов контракту від 09 жовтня 2017 року, трудові відносини між сторонами контракту ОСОБА_2 і Чернівецькою обласною радою та Департаментом охорони здоров`я склалися, а позивач ОСОБА_1 не є стороною цього контракту, його трудові права, як установлено, цим контрактом не порушуються.

Колегія суддів Верховного Суду бере до уваги, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, відкритими для публічного доступу, постановою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 727/5706/20 касаційні скарги ОСОБА_2 та Чернівецької обласної ради задоволено частково, постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року.

Отже, у підсумку постанова Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 727/5706/20 скасована, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 серпня 2020 року, яким позов ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано голову Чернівецької обласної ради або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_2 на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» як такого, що обраний переможцем конкурсу, та укласти з ОСОБА_2 контракт строком на п`ять років, залишилось у силі, підстав для скасування оскаржуваного розпорядження немає.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду», зобов`язання розірвати контракт із ОСОБА_2 має бути відмовлено, правильного висновку про що дійшов суд першої інстанції.

Щодо позовних вимог до голови Чернівецької обласної ради

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідно до статті 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, зазначив, у тому числі, відповідачем голову Чернівецької обласної ради.

Позовні вимоги до голови Чернівецької обласної ради заявлені щодо визнання протиправним та скасування розпорядження за підписом першого заступника голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду», яким ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» шляхом укладання контракту строком на 5 років, з 10 вересня 2020 року по 09 вересня 2025 року.

Аналіз змісту вказаних вимог свідчить про те, що вони спрямовані до голови Чернівецької обласної ради як до посадової особи Чернівецької обласної ради та стосуються його професійної діяльності.

Жодних позовних вимог до голови Чернівецької обласної ради як фізичної особи позовна заява ОСОБА_1 не містить.

Таким чином, оскільки Чернівецька обласна рада є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, позовні вимоги у цій справі пред`явлені до її посадових осіб, то саме вона має відповідати за цим позовом.

Голова Чернівецької обласної ради не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою Чернівецької обласної ради, тобто юридичної особи, від імені якої він діяв у відносинах із позивачем.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу, на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про можливість розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до голови Чернівецької обласної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження за підписом першого заступника голови Чернівецької обласної ради від 10 вересня 2020 року № 430 «Про виконання рішення суду».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2021 року в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до голови Чернівецької обласної ради підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Щодо доводів касаційної скарги

Суд касаційної інстанції на відповідь на доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу без участі відповідачів та їх представників, які не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, вказує, що зазначене спростовується матеріалами справи: відзивами на апеляційну скаргу, повідомленнями про вручення поштових відправлень, розпискою, клопотаннями представників відповідачів (а. с. 174-184, 200-205, 229, 232-236, 244-245 т. 2), які свідчать про те, що відповідачі були обізнані про відкрите апеляційне провадження та призначене апеляційним судом на 08 липня 2021 року судове засідання у справі.

Посилання заявника на те, що суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу в частині зобов`язання відповідача внести зміни до контракту та змінити посаду ОСОБА_1 з «головний лікар» на «генеральний директор» в порядку цивільного судочинства, водночас адміністративно-правового акта щодо призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» як підстави виникнення трудових правовідносин Чернівецькою обласною радою не приймалось, таким чином, апеляційний суд не врахував правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20), відхиляються, оскільки предмет позову та обставини у справі № 635/551/17 є іншими.

Зокрема у справі № 635/551/17 позивач просила суд: визнати бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо погодження її кандидатури на посаду директора ДП «НДП «Докучаєвське» протиправною; визнати її кандидатуру на посаду директора ДП «НДП «Докучаєвське» погодженою; зобов`язати Міністерство аграрної політики та продовольства України вчинити дії щодо призначення її на посаду директора ДП «НДП «Докучаєвське» як переможця конкурсу, проведеного згідно з Порядком проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки».

У свою чергу у справі, що переглядається в порядку касаційного провадження, позивач не взяв участі у конкурсному відборі на посаду керівника підприємства.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, враховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка чи оцінка доказів, обставини справи встановлені судами повно, проте оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 року та залишення в силі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2021 року, із закриттям провадження в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до голови Чернівецької обласної ради із мотивів, наведених у цій постанові.

Окремо Верховний Суд зазначає, що погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено передбачений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду із цим позовом, оскільки посилання апеляційного суду, що у серпні 2020 року позивач звертався до Чернівецької обласної ради із заявами про продовження трудових відносин із ним як керівником ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», проте відповіді не отримав, а про порушення своїх прав випадково дізнався у грудні 2020 року, не відповідає фактичним обставинам справи: 16 січня 2020 року завершена процедура приєднання КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» до ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», 06 квітня 2020 року оприлюднено оголошення про проведення конкурсу на заміщення посади керівника (генерального директора) ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр», Чернівецька обласна рада у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 06 серпня 2020 року повідомила його, зокрема, про те, що конкурсний відбір на посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» пройшов ОСОБА_2 (а. с. 229 т. 1). Протягом зазначеного періоду часу позивач був обізнаний про вакантну посаду генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» та існування іншого претендента на неї, проте звернувся до суду лише 24 грудня 2020 року, пропустивши тим самим установлений тримісячний строк для захисту, на його думку, порушеного права.

Водночас, оскільки у задоволенні позову відмовлено з підстав необґрунтованості, то пропуск позивачем строку для звернення із цим позовом до суду не може бути підставою для відмови у задоволенні його позову.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 58 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», заява № 4909/04).

Розподіл судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

З огляду на висновок про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції, судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, залишаються за ним та не підлягають відшкодуванню.

У свою чергу із ОСОБА_1 підлягають стягненню 6 726,40 грн судового збору на користь відповідача ОСОБА_2 , що підлягав сплаті за подачу ним касаційної скарги (200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у грудні 2020 року за 4 немайнові позовні вимоги, в розмірі оспорюваної суми: 2 102,00 * 0,4 * 4 * 200 % = 6 726,40 грн).

Керуючись статтями 141 255 400 409 413 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 липня 2021 рокускасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2021 року в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до голови Чернівецької обласної ради скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Чернівецької обласної ради закрити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2021 року в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, ОСОБА_2 , Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр», Департаменту охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації залишити в силі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 726,40 грн судового збору за подачу касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко