Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.12.2018 року у справі №641/2048/17

Постанова

Іменем України

17 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 641/2048/17

провадження № 61-33456св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,

представник прокуратури Харківської області - Зеленський Максим Сергійович,

представник Державної казначейської служби України - Мельниченко Віталій Сергійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги прокуратури Харківської області і Державної казначейської служби України на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року у складі судді Курганникової О. А. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Овсяннікової А. І., Коваленко І. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 липня 2015 року і від 15 липня 2015 року зобов'язано прокуратуру Харківської області внести інформацію в Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявами ОСОБА_4, які було виконано та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвідповідні заяви за №№ 42015220000000495, 42015220000000628 і об'єднані в одне кримінальне провадження № 42015220000000495.

Ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року і від 11 липня 2016 року встановлено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінали заяв, на підставі яких вносились дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, вказував, що прокуратурою неодноразово приймалися постанови про закриття кримінального провадження, які скасовувалися судовими рішеннями Черновозаводського районного суду м. Харкова та поверталися для продовження досудового розслідування.

Стверджував, що його порушені права не поновлені, порушення закону не припинено, досудове розслідування у кримінальних провадженнях проводиться неналежним чином через систематичну бездіяльність посадових осіб прокуратури Харківської області. Вказані обставини викликають у нього дискомфорт та почуття несправедливості, як громадянина України, оскільки люди, що вчинили кримінальне правопорушення, не покарані, він змушений у судовому порядку захищати свої конституційні права, що забирає у нього багато часу, завдає шкоду його здоров'ю, порушує життєві ритми і зв'язки, для поновлення яких йому необхідні додатковий час та зусилля.

На підставі вказаного, ОСОБА_4 просив суд відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 522 000,00 грн, завдану йому внаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628 та зобов'язати Державну казначейську службу України перерахувати йому вказані грошові кошти.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 5 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач неодноразово звертався до суду щодо оскарження дій прокурорів про внесення даних в Єдиний реєстр досудових розслідувань, йому тривалий час довелося захищати свої порушенні права. Факт порушення прав ОСОБА_4 встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, що відповідно до статті 1174 ЦК України є підставою для відшкодування шкоди, завданої позивачу незаконними рішеннями, дією і бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України і прокуратури Харківської області відхилено. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що підставою для відшкодування моральної шкоди є встановлення ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харковапротиправності бездіяльності прокуратури Харківської області, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до спірних правовідносин положень статті 1174 ЦК України.

У касаційних скаргах, поданих у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державна казначейська служба України і прокуратура Харківської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Касаційні скарги Державної казначейської служби України і прокуратури Харківської області мотивовані тим, що посадовими особа органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно ОСОБА_4 не вчинено і доказів протиправності дій відповідачів позивачем не надано. Вважає, що сам факт скасування постанов про закриття кримінального провадження не свідчить про наявність моральної шкоди, протиправність дій органів прокуратури і причинно-наслідкового зв'язку між ними. На цей час відсутні судові рішення чи висновки компетентних органів, які б встановлювали факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами органів прокурати. Крім того, суди не навели мотивів стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2016 року скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Попова Д. В. від 28 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000628 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2016 року скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Попова Д. В. від 29 липня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000628 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Попова Д. В. від 16 вересня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000628 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2016 року скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Хачхарджи Є. І. від 26 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000628 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2017 року скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Попова Д. В. від 02 березня 2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000628 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Вказані судові рішення набрали законної сили та з їх змісту вбачається, що постанови прокуратури Харківської області скасовувались з підстав проведення неповної перевірки за заявами позивача, попередні вказівки суду не повністю виконувались або не виконувались взагалі, що свідчить про бездіяльність органів прокуратури Харківської області.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що підставою для відшкодування моральної шкоди є встановлення ухвалами судів протиправної бездіяльності прокуратури Харківської області, тому до спірних відносин застосовуються положення статті 1174 ЦК України.

Так, за змістом статті 1176 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності умов для застосування частини першої статті 1176 ЦК, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Аналогічний висновок про застосування статей 1166, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України висловлено Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокуратури Харківської області.

За правилами статтями 23, 1167 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів вважає, що суди, з урахуванням вимог розумності та справедливості, обґрунтовано визначили розмір компенсації моральної шкоди у 5 000,00 грн.

Доводи касаційних скарг на правильність висновків суду не впливають, оскільки суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши усі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_4

Інші доводи касаційних скарг фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги прокуратури Харківської області і Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк