Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.09.2025 року у справі №953/7465/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 953/7465/23

провадження № 61-17277св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2024 року позов задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований

09 липня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис від 09 липня 2019 року № 2440.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишено дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».

Не погоджуючись із рішенням Київського районного суду м. Харкова від

28 лютого 2024 року, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м Харкова від

28 лютого 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,40 грн.

Кореспонденція, адресована ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 , повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 132, 142).

Кореспонденція, адресована ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_2 , повернулася до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 120, 125, 133).

Відомостей про отримання / неотримання кореспонденції, адресованої ОСОБА_2 на адресою, зазначену в апеляційній скарзі:

АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ), в матеріалах справи немає.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду

м. Харкова від 28 лютого 2024 року визнано неподаною і повернено заявнику.

Ухвала мотивована тим, що заявник не усунув зазначені в ухвалі Харківського апеляційного суду від 20 травня 2024 року недоліки. ОСОБА_2 , яка

є ініціатором апеляційного провадження, ходом судового провадження не цікавилася, жодних процесуальних дій, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги, не вчиняла.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

23 грудня 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від

21 листопада 2024 року та повернути справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд вправі повернути апеляційну скаргу у разі неусунення її недоліків лише за умови встановлення факту отримання особою ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 не отримувала.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Харкова.

16 липня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру

(стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA,

№ 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але

й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від

21 жовтня 2010 року).

Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліків скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 524/11220/21 (провадження № 61-6716св23)).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення

у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливе лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі (див. зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі

№ 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), постанови Верховного Суду

від 11 грудня 2019 року у справі № 752/4567/19 (провадження

№ 61-18608св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 174/22/18 (провадження № 61-8050св20), від 19 жовтня 2022 року у справі № 213/3262/21 (провадження № 61-6110св22), від 27 грудня 2023 року у справі

№ 400/3633/23 (адміністративне провадження № К/990/29931/23), від

09 січня 2024 року у справі № 910/13098/22).

Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк (див., зокрема, постанови Верховного Суду від

18 березня 2020 року у справі № 369/5101/19 (провадження № 61-1301св 20), від 24 червня 2021 року у справі № 369/13653/18 (провадження

№ 61-7375св21)).

У справі, що переглядається:

Кореспонденція, адресована ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 , повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»;

Кореспонденція, адресована ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_2 , повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»;

відомостей про отримання / неотримання кореспонденції, адресованої ОСОБА_2 на адресу, зазначену в апеляційній скарзі:

АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ), у матеріалах справи немає.

Апеляційний суд не звернув уваги, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, можливе лише

тоді, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не отримала, суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про повернення апеляційної скарги, а тому оскаржену ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги від 21 листопада

2024 року слід скасувати.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції..

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року скасувати

і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов