Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.10.2020 року у справі №361/1203/18

Постанова

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 361/1203/18

провадження № 61-18783св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз",

третя особа - Броварська філія по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", третя особа - Броварська філія по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"), третя особа - Броварська філія по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 22 лютого 2018 року під час перебування позивача на лікуванні у Київській обласній лікарні № 2, представники ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" склали акти про порушення, про усунення порушення та про відключення об'єкта (газових приладів), згідно яких було виявлено порушення у виді несанкціонованого відновлення газопостачання, у зв'язку із чим було відрізано та заварено газопровід за самовільне використання газу.

Позивач зазначає, що самовільного використання газу не було, заборгованості перед відповідачем за спожитий газ позивач не має.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на користування газом, а саме порушено право на безперервне отримання газу, просив задовольнити позов, а також відшкодувати завдану моральну шкоду у зв'язку із протиправними діями відповідача, а саме протиправним та незаконним відключенням від газопостачання, незаконним без дозволу проникненням на подвір'я, залишенням без належного обігріву житла.

Просив зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" відновити газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований та проживає споживач газу ОСОБА_1; зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" нарахувати та сплатити ОСОБА_1 неустойку в розмірі двократної вартості обсягу невідпущеного йому газу, виходячи з фактичного середньогодинного обсягу споживання газу за останній розрахунковий період, кількості годин перерви та діючих цін, за весь період з часу відключення на підставі акта про порушення від 22 лютого 2018 року № 720, акта про усунення порушення від 22 лютого 2018 року (без номера), акта про відключення об'єкта (газових приладів) від 22 лютого 2018 року (без номера) житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований та проживає споживач газу ОСОБА_1 до часу відновлення газопостачання; стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на користь ОСОБА_1 100 000,00
грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2019 року у складі судді Сердинського В. С. позов задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" відновити газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований і проживає споживач газу ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не отримав попередження про припинення газопостачання, а тому дії відповідача з припинення газопостачання є неправомірними.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" задоволено.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасовано.

В цій частині ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", третя особа - Броварська філія по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", про зобов'язання відновити газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований і проживає споживач газу ОСОБА_1, відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 057,20 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відключення споживача відбулось внаслідок виявлення несанкціонованого відновлення споживачем газопостачання, а тому обов'язку вручити споживачу письмове повідомлення про припинення газопостачання у товариства не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Броварського міськрайонного суду Київської області.

10 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2020 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Петров Є. В., Фаловська І. М., Штелик С. П.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не отримував жодного, передбаченого пунктом 17 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, повідомлення від відповідача про припинення газопостачання за несплату коштів за спожитий газ.

У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції стягнув з позивача судовий збір, проте позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а тому є звільненим від сплати відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Доводи інших учасників справи

У листопаді 2019 року АТ "Оператор газорозподільних систем "Київоблгаз" (05 червня 2019 року назву ПАТ "Київоблгаз" змінено на АТ "Оператор газорозподільних систем "Київоблгаз") надіслало відзив у якому зазначається, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 21 серпня 2002 року між Броварською філією по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз", як газопостачальником (газотранспортною організацією) та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1.

10 квітня 2017 року між ТОВ "Київоблгаз Збут" та ОСОБА_1 укладено договір № 161 погашення заборгованості побутового споживача за послуги з газопостачання.

Відповідно до пункту 1.1 договору споживач визнає та приймає на себе заборгованість за спожитий природний газ, яка утворилася станом на 01 квітня 2017 року на особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2017 року в розмірі 9 487,64 грн.

Між сторонами погоджено графік погашення заборгованості (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 3.1 договору у разі порушення споживачем строків та порядку оплати згідно з пунктами 1.2,1.3 цього договору постачальник має право припинити газопостачання споживачу шляхом перекриття та опломбування газових кранів, зняття фланцю або згону залежно від технічної можливості, а також відключення методом зварки.

06 жовтня 2017 року ТОВ "Київоблгаз Збут" звернулось до Броварської ФЕГГ ПАТ "Київоблгаз" з дорученням про припинення/обмеження газопостачання № 61, згідно якого доручило припинити в примусовому порядку розподіл природного газу на об'єктах у зв'язку з заборгованістю, що станом на 30 вересня 2017 року складає 1 138 778,99 грн.

Відповідно до реєстру боржників, який є додатком до доручення від 06 жовтня 2017 року № 61, в списку боржників зазначений ОСОБА_1, об'єкт якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,05 квітня 2017 року боржнику була вручена вимога про сплату заборгованості в розмірі 5 867,00 грн.

Згідно акту про відключення об'єкту (газових приладів) 17 жовтня 2017 року Броварська ФЕГГ ПАТ "Київоблгаз" припинила газопостачання за адресою: АДРЕСА_1.

22 лютого 2018 року представниками оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1, виявлено несанкціоноване відновлення газоспоживання, про що був складений акт про порушення від 22 лютого 2018 року № 720.

Також складено акт про усунення порушень, акт про відключення об'єкту (газових приладів) від 22 лютого 2018 року № 58/771 та проведено фотофіксацію порушення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статей 12, 81 ЦПК України.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у випадку несанкціонованого відновлення газоспоживання.

Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) оператором ГРМ.

Тому, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що відключення споживача відбулось внаслідок виявлення несанкціонованого відновлення споживачем газоспоживання (підпункт 7), а тому обов'язку вручити споживачу письмове повідомлення про припинення газопостачання, у товариства не було.

Разом з тим, доводи ОСОБА_1 наведені в обґрунтуванні касаційної скарги щодо безпідставного покладення судом апеляційної інстанції на нього зобов'язання сплатити на користь відповідача суму судового збору, заслуговують на увагу.

Так, пунктами 9, 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп та позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а. с. 7), а тому є звільненим від сплати судового збору.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 412 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 статті 412 ЦПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції повно, але порушено норми процесуального права в частині розподілу судових витрат, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції у частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору та ухвалення в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 141, 400, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 1 057,20 гривень судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Витрати публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1
057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 20 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький Є. В. Петров І. М. Фаловська С.

П. Штелик