Історія справи

Постанова КЦС ВП від 16.05.2023 року у справі №146/1089/20
Постанова КЦС ВП від 16.05.2023 року у справі №146/1089/20

Постанова

Іменем України

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 146/1089/20

провадження № 61-8624св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до ОСОБА_1 ,Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» на додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року у складі судді Скаковської І. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» (далі - ПрАТ «ПК «Поділля» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права.

Томашпільський районний суд Вінницької області рішенням від 08 листопада 2021 року позов задовольнив.

Вінницький апеляційний суд постановою від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» задовольнив частково. Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2021 року скасував в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права та ухвалив у цій частині нове рішення. Відмовив ПрАТ «ПК «Поділля» у задоволенні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису)) від 20 листопада 2017 року № 23472299 щодо земельної ділянки площею 2,7842 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523986800:01:000:0019, за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина». В іншій частині рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2021 року залишив без змін. Стягнув з ПрАТ «ПК «Поділля» на користь ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» 1 051,00 грн судових витрат. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ПК «Поділля» 2 102,00 грн судових витрат.

12 листопада 2021 року ПрАТ «ПК «Поділля» подало заяву про відшкодування судових витрат, понесених товариством на сплату судового збору в сумі 6 306,00 грн та на професійну правничу допомогу у сумі 22 303,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

Томашпільський районний суд Вінницької області додатковим рішенням від 03 травня 2022 року заяву задовольнив частково. Стягнув з ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ПК «Поділля» понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 658,00 грн в рівних частках, по 6 829,00 грн з кожного. Стягнув з ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ПК «Поділля» понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 4 204,00 грн в рівних частках, по 2 102,00 грн з кожного.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що, ухвалюючи рішення по суті спору, суд не вирішив питання про розподіл судових витрат. При вирішенні цього питання суд врахував постанову Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Вінницький апеляційний суд постановою від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» задовольнив частково. Додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року скасував в частині стягнення з відповідачів на користь позивача сплаченого ним судового збору і ухвалив в цій частині нове рішення. У задоволенні заяви ПрАТ «ПК «Поділля» про відшкодування судових витрат, понесених товариством на сплату судового збору, відмовив. В іншій частині додаткове рішення залишив без змін.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що, задовольняючи заяву в частині стягнення витрат на правничу допомогу, місцевий суд, врахувавши обставини справи, обґрунтованість та реальність витрат, понесених стороною на правничу допомогу адвоката, розумність їхнього розміру, заперечення представника відповідача, принцип співмірності судових витрат і, розміру наданої правової допомоги, складність справи та виконані адвокатом послуги, і значенням справи для позивача дійшов правильного висновку про безпідставність зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу. Також суд врахував пропорційність задоволених вимог відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року, ухваленої за наслідками перегляду судового рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2021 року.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що, задовольняючи заяву ПрАТ «ПК «Поділля» про відшкодування судових витрат, понесених товариством на сплату судового збору в сумі 6 306,00 грн, суд першої інстанції не врахував, що постановою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2021 року в частині задоволення позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги і вирішено питання про розподіл судових витрат в цій частині.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У вересні 2022 року ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2022 року в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13 658,00 грн і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у стягненні цих витрат з відповідачів.

Підставою касаційного оскарження вказує те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що відповідно до частини першої статті 246 ЦПК України для вирішення питань про судові витрати суд вправі брати до уваги докази про їх понесення, які не були подані до постановлення рішення, тільки у тому разі, якщо стороною до закінчення судових дебатів заявлено про поважні причини неможливості їх подання. Водночас суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позивач не зазначив поважних причин неможливості подання до закінчення судових дебатів доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23 березня 2023 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю.

Фактичні обставини справи

Суди, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, встановили такі обставини.

Правничу допомогу ПрАТ «ПК «Поділля» у цій справі надавав адвокат Адвокатського об`єднання «МТА ПАРТНЕРИ» Купрій О. М.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач, вказував, що 09 жовтня 2020 року між ним і Адвокатським об`єднанням «МТА ПАРТНЕРИ» був укладений договір № 090 МТА про надання правової допомоги.

У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтована сума витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції становить 28 112,00 грн.

Крім того, на підтвердження вимог заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу додано договір від 09 жовтня 2020 року № 090 МТА про надання правничої допомоги, додаткову угоду від 09 жовтня 2020 року № 1 до цього договору, платіжні доручення, акти-рахунки про участь у судових засіданнях, квитанції на сплату послуг, акт приймання-передачі наданих послуг за складання процесуальних документів від 10 листопада 2021 року, з якого відомо, що загальна вартість послуг за складання процесуальних документів становить 7 903,20 грн, опис наданих послуг у справі від 10 листопада 2021 року із зазначенням часу, затраченого адвокатом, та виконаних ним робіт, згідно з яким загальна вартість послуг за договором про надання професійної правової допомоги становить 22 303,20 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але тільки за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У цій справі питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу заявлено в позовній заяві, зокрема у розділі 3 (а. с. 7-8, том 1).

Рішення суду першої інстанції у цій справі було ухвалено 08 листопада 2021 року.

12 листопада 2021 року, тобто в строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, ПрАТ «ПК «Поділля» звернулося із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що про розподіл судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, позивач заявив до закінчення судових дебатів, а відповідні докази подав у передбачений цивільним процесуальним законодавством строк, суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про розподіл цих витрат.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та не свідчать про порушення судами норм процесуального права при розподілі витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументів щодо розміру стягнутих витрат касаційна скарга не містить.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року у нескасованій частині та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов