Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2020 року у справі №555/1492/19

Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 555/1492/19

провадження № 61-23273св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року у складі судді Мельничук Н. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С.

О., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, заінтересована особа -Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

На обґрунтування заяви зазначив, що відповідно до архівного витягу, який надав трудовий архів Березнівського району від 08 липня 2019 року № 762, на підставі документів, які були передані на зберігання до трудового архіву ДзДВ "Березнівська ПМК-172" м. Березне, в книгах обліку з нарахування заробітної плати його прізвище, ім'я по батькові значиться як ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, що не збігається з його ім'ям та по батькові згідно паспорта громадянина України. У зв'язку з вищезазначеною помилкою у архівній довідці йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Також згідно його трудової книжки НОМЕР_1, виданої 25 липня 1983 року Рівненським спеціалізованим управлінням "Проммонтаж" № 64 його прізвище значиться як ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, що не відповідає прізвищу та даті народження згідно його паспорта - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З урахуванням викладених обставин просив суд встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю с. Зірне Березнівського району Рівненської області архівної довідки, виданої трудовим архівом Березнівського району Березнівської районної ради Рівненської області від 08 липня 2019 року № 762 про заробітну плату ДзДВ "Березнівська ПМК-172" м. Березне за 1993-1994 роки, 1995 рік, 1996 рік, 1997 рік та трудової книжки НОМЕР_1, виданої 25 липня 1983 року Рівненським спеціалізованим управлінням "Проммонтаж" № 64 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року встановлено факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю с. Зірне Березнівського району Рівненської області, архівної довідки, виданої трудовим архівом Березнівського району Березнівської районної ради Рівненської області від 08 липня 2019 року № 762 про заробітну плату ДзДВ "Березнівська ПМК-172" м.

Березне за 1993-1994 роки, 1995 рік, 1996 рік, 1997 рік та трудової книжки НОМЕР_1, виданої 25 липня 1983 року Рівненським спеціалізованим управлінням "Проммонтаж" № 64 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись і з цим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без задоволення, рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області через засоби поштового зв'язку надійшла касаційна скарга на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 січня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно архівної довідки, виданої трудовим архівом Березнівського району Березнівської районної ради Рівненської області від 08 липня 2019 року № 762 у книгах обліку з нарахування заробітної плати ДзДВ "Березнівська ПМК-172" м. Березне за 1993-1994 роки, 1995 рік, 1996 рік, 1997 рік зазначено "ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1" замість дійсного "ОСОБА_1", тобто має місце скорочення в написанні по-батькові, а за 1997 рік прізвище написано з помилкою ОСОБА_1 замість ОСОБА_1.

Крім того, у трудовій книжці виданої 25 липня 1983 року Рівненським спеціалізованим управлінням "Проммонтаж" № 64 російською мовою на ім'я ОСОБА_1 неправильно зазначено дату його народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 замість ІНФОРМАЦІЯ_2.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина 6 статті 294 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (стаття 315 ЦПК України).

Згідно пункту 6 частини 1 та частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В поданій суду заяві про встановлення факту належності правовстановлюючих документів заявник зазначає, що встановлення такого факту має значення для подальшого оформлення ним пенсії за віком.

Суди встановили, що відповідно до архівного витягу, який надав трудовий архів Березнівського району від 08 липня 2019 року № 762, на підставі документів, які були передані на зберігання до трудового архіву ДзДВ "Березнівська ПМК-172" м.

Березне, в книгах обліку з нарахування заробітної плати прізвище заявника, ім'я по батькові значиться як ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, що не збігається з його ім'ям та по батькові згідно паспорта громадянина України.

З огляду на те, що на даний час виправити описки та отримати належним чином оформлену довідку неможливо, оскільки підприємство ліквідовано, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.

Заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо права заявника на призначення пенсії із врахуванням даних, що містяться у правовстановлюючих документах, про встановлення факту належності яких просив ОСОБА_1, у даному випадку не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви.

При цьому, само по собі посилання заінтересованої особи на існування між ним та заявником спору про право не може беззаперечно свідчити про наявність такого спору та бути підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 6 статті 294 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун