Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 201/600/18

провадження № 61-18749св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідачі: приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт", товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД", виконавчий комітет Дніпровської міської ради;

треті особи:комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;

особа, яка подала апеляційну скаргу, - перший заступник прокурора Дніпропетровської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" (далі - ПП "СК "Комфорт"), товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД"

(далі - ТОВ фірма "Консоль ЛТД"), виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі - ВК Дніпровської міської ради), треті особи: комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Дніпропетровське міжміське БТІ"), Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області), про визнання договору недійсним, скасування рішення про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири

АДРЕСА_1.22 листопада 2017 року власниками квартир та приміщень у вказаному багатоквартирному житловому будинку було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дмитра Донцова, 3" (далі - ОСББ "Дмитра Донцова, 3").

У процесі створення ОСББ "Дмитра Донцова, 3" йому стало відомо, що допоміжні приміщення вказаного багатоквартирного житлового будинку,

а саме: нежитлові підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-І, загальною площею 25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м, не є спільним майном співвласників багатоквартирного житловому будинку, а протиправно, на його думку, належать на праві приватної власності ПП "СК "Комфорт".

Зазначав, що ТОВ фірмою "Консоль ЛТД" здійснювалося будівництво багатоквартирного житлового будинку по

АДРЕСА_2, який було введено до експлуатації згідно з рішенням ВК Дніпропетровської міської ради від 18 вересня 2003 року № 2774 "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття

в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудинковим магазином непродовольчих товарів та офісом по АДРЕСА_2".

29 липня 2003 року між ПП "СК "Комфорт" та ТОВ фірма "Консоль ЛТД" було укладено договір № 1672/301-33, відповідно до умов якого у розрахунок

за інвестовані підприємством кошти у будівництво житлового будинку

по АДРЕСА_3 товариство зобов'язувалося передати відповідні приміщення у новозбудованому житловому будинку.

20 травня 2004 року ВК Дніпропетровської міської ради було прийнято

рішення № 1411 "Про оформлення прав власності на квартири та на нежитлові приміщення житлового будинку літ. А-6-7-8, АІ-І. АІІ-І. АІІІ-3 за адресою:

АДРЕСА_2", за яким: "1. оформити право власності, з видачею свідоцтв, фізичним і юридичним особам на квартири та нежитлові приміщення, на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку

літ. А-6-7-8, АІ-І. АІІ-І. АІІІ-3 за адресою: АДРЕСА_2, згідно

з додатком; .". Відповідно до додатку до зазначеного рішення на ім'я

ПП "СК "Комфорт" мало бути здійснено оформлення права приватної власності на підсобні приміщення: № ХІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № 1-1, загальною площею 25,7 кв. м, № 1-12, загальною площею
6.3 кв. м, у відповідності до договору від 29 липня

2003 року № 1672/301-33.

24 квітня 2007 року на підставі свідоцтва про право власності від 20 квітня

2017 року НОМЕР_1, виданого ВК Дніпропетровської міської ради, оформленого згідно з наведеного рішення, було зареєстровано право приватної власті ПП "СК "Комфорт" на вказані нежитлові підсобні приміщення у житловому будинку літ.

А-6-7-8, АІ-І. АІІ-І. АІІІ-3 за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач вважав, що вищевказаними діями відповідачів порушеного його право як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки за ПП "СК "Комфорт" зареєстровано право приватної власності на приміщення, які відносяться до спільної власності власників квартир житлового будинку, вони є неподільним майном, становлять собою частину цілісного майнового комплексу багатоквартирного житлового будинку.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати договір від 29 липня 2003 року № 1672/301-33, укладений між

ПП "СК "Комфорт" та ТОВ фірма "Консоль ЛТД", недійсним;

- скасувати рішення ВК Дніпропетровської міської ради "Про оформлення прав власності на квартири та нежитлові приміщення житлового будинку літ. А-6-7-8, АІ -І. АІІ-І. АІІІ-3 за адресою АДРЕСА_2" в частині оформлення з видачею свідоцтв про права власності ПП "СК "Комфорт"

на нежитлові підсобні приміщення за адресою:

АДРЕСА_2;

- визнати свідоцтво від 20 квітня 2017 року НОМЕР_1, видане

ВК Дніпровської міської ради, про право власності ПП "СК "Комфорт"

на нежитлові підсобні приміщення за адресою:

АДРЕСА_2, недійсним;

- скасувати державну реєстрацію права власності ПП "СК "Комфорт"

на нежитлові підсобні приміщення за адресою:

АДРЕСА_2.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

від 22 листопада 2018 року у складі судді Антонюка О. А. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано договір від 29 липня 2003 року № 1672/301-33, укладений між

ПП "СК "Комфорт" та ТОВ фірма "Консоль ЛТД", недійсним.

Скасовано рішення від 20 травня 2004 року № 1411 ВК Дніпропетровської міської ради "Про оформлення прав власності на квартири та нежитлові приміщення житлового будинку літ. А-6-7-8, А1-1, А11-1, А111-3 за адресою: АДРЕСА_2" в частині оформлення з видачею свідоцтв про право власності ПП "СК "Комфорт" на нежитлові підсобні приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Визнано свідоцтво від 20 квітня 2017 року НОМЕР_1, видане

ВК Дніпровської міської ради про право власності ПП "СК "Комфорт",

на нежитлові підсобні приміщення за адресою:

АДРЕСА_2, недійсним.

Скасовано державну реєстрацію права власності ПП "СК "Комфорт"

на нежитлові підсобні приміщення за адресою:

АДРЕСА_2.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у ВК Дніпропетровської міської ради та КП "Дніпропетровське міжміське БТІ" були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо оформлення права власності

та видачі свідоцтва про право власності на нежитлові підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею

10,4 кв. м, № І-І, загальною площею 25,7 кв. м, № І-12, загальною площею

6,3 кв. м, у житловому будинку літ. А-6-7-8, АІ-І. АІІ-І. АІІІ-3 за адресою:

АДРЕСА_2, на ім'я ПП "СК "Комфорт", а також реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за підприємством, оскільки ні позивач, ні будь-хто із інших співвласників багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою ніколи

не здійснювали і не могли здійснювати будь-яких правочинів, спрямованих на відчуження неподільного майна будинку, а також не надавали згоди на таке відчуження, чи делегування повноважень на таке відчуження третім особам.

У грудні 2018 року перший заступник прокурора Дніпропетровської

області в інтересах держави в особі Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ

у Дніпропетровській області звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

від 22 листопада 2018 року.

02 січня 2019 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для перевірки процесуальних повноважень прокурора на подання апеляційної скарги (провадження № 61-8208св19).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпровської області задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

від 22 листопада 2018 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Виконуючи вказівки Верховного Суду щодо перевірки повноважень прокурора на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції залучено до участі у справі прокурора в інтересах третьої особи - Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, оскільки предмет спору - спірні об'єкти нерухомого майна - безпосередньо зачіпає інтереси держави, так як вказані об'єкти нерухомого майна за заявою Соборного ВДВС м.

Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у зведеному виконавчому провадженні № 54397589ДП виставлені 04 січня 2018 року на електронні торги у зв'язку із виконанням рішень господарських судів у справах: № 911/616/17, № 911/612/17, постановлених на користь держави, а саме за позовними заявами Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України ") про стягнення з боржника - ПП "СК "Комфорт" грошових коштів у розмірі 6 312 916,74 грн та судового збору у розмірі

54 573,57 грн. Будь-яке інше майно, крім того, що є предметом спору

у цій справі, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувача,

у боржника відсутнє.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів Соборного ВДВС м.

Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області сторонами не оскаржувалося.

За таких обставин, апеляційний суд вважав, що оскільки прокурор брав участь у судовому розгляді справи у суді першої інстанції, тому він мав право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Щодо розгляду справи по суті, то апеляційний суд зазначив, що власниками багатоквартирного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, утворено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, тому право захищати права, представляти інтереси співвласників цього будинку належить саме об'єднанню співвласників. Позивачем не надано належних та допустимих доказів надання йому повноважень на звернення до суду із цим позовом

в інтересах інших співвласників будинку. Крім того, позивачем не надано доказів того, що спірні приміщення відносяться до спільної власності власників квартир вказаного будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії судового рішення відмовлено.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "СК "Комфорт ", ТОВ фірма "Консоль ЛТД", ВК Дніпровської міської ради, треті особи: КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про визнання договору недійсним, скасування рішення про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 27 жовтня 2021 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин норми права, які визначають правий режим спірних приміщень. Відповідно до висновку будівельно-технічної судової експертизи від 22 травня 2018 року № 1227-05 спірні приміщення відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, проте судом апеляційної інстанції не наведено мотивів відхилення цього доказу, а також не наведено на підставі якого доказу суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо неналежності спірних приміщень до допоміжних.

Апеляційний суд також дійшов помилкових висновків щодо наявності

у прокурора права оскаржувати в апеляційному порядку у цій справі рішення суду, виходячи з того, що спірні приміщення є предметом стягнення у виконавчому провадженні на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України",

а іншого майна у боржника немає. Фактично суд прирівнює наявність майнового інтересу стягувача у виконавчому провадженні до законності підстав набуття права особою приватного права на майно, що в силу закону є спільною сумісною власністю мешканців будинку, при цьому таке право співмешканців носить особливий характер, оскільки спірні приміщення забезпечують функціонування житлового будинку в цілому. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважав виправданим втручання держави у право власності співмешканців будинку, оскільки у боржника у виконавчому провадженні - ПП "СК "Комфорт", особи приватного права, відсутнє інше майно, на яке можна накласти стягнення. Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК Україн учасники справи, а також особи, які не брали участі

у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційний суд не врахував, що звернення до суду із апеляційною скаргою має на меті захист реальних, а не ефемерних прав особи. Право чи інтерес мають бути захищені судом

у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідками.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 вересня 2003 року ВК Дніпропетровської міської ради прийнято рішення № 2774 про затвердження акта державної приймальної комісії від 09 вересня 2003 року про прийняття до експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином непродовольчих товарів та офісом, за адресою:

АДРЕСА_2. Вирішено дозволити Дніпропетровському міському управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ввести до експлуатації зазначений житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином непродовольчих товарів

та офісом (т. 1, а. с. 17-18).

20 травня 2004 року рішенням ВК Дніпропетровської міської ради № 1411 вирішено оформити права власності з видачею свідоцтв, фізичним і юридичним особам на квартири та нежитлові приміщення, на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку літ. А-6-7-8, АІ-І. АІІ-І. АІІІ-3, за адресою: АДРЕСА_2, згідно з додатком (т. 1, а. с. 19-20).

Відповідно до вказаного додатку вирішено оформити право приватної власності ПП

"СК "Комфорт" на підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-1, загальною площею 25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м (договір від 29 липня 2003 року № 1672/301-33) (т. 1, а. с. 20-22).

Вказаним додатком визначено приміщення, які знаходяться у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, а саме приміщення, які знаходяться на цокольному поверсі: №№ ХІІ-1, ХІІ-2, ХІІ-4, ХІІ-27-ХІІ-32;

на першому поверсі: №№ І-2, І-3, І-5-І-11, І-14, І-17, І-19-І-22, ганки літ. а, а3, а5, а6, сходи літ. а4, приямки літ. а7, а8, витяжки літ. а9, а10; на другому поверсі: №№ ІІ-1-ІІ-9, ІІ-11; на третьому поверсі: №№ ІІІ-1-ІІІ-11; на четвертому поверсі: №№ ІV-1- ІV-10; на п'ятому поверсі: №№ V-1-V-10; на шостому поверсі: №№ VІ-1-VІ-11; на сьомому поверсі: №№ VІІ-1-VІІ-11; на восьмому поверсі №№ VІІІ-1-VІІІ-6; на технічному поверсі: №№ ІХ-1-ІХ-3.

20 квітня 2007 року ВК Дніпропетровської міської ради видано ПП "СК "Комфорт" свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно,

а саме на підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-1, загальною площею 25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 45-46).

24 квітня 2007 року на підставі зазначеного свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно за ПП "СК "Комфорт" зареєстровано право власності на підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-1, загальною площею 25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_2, реєстраційний номер 18603972 (т. 1, а. с. 47).

11 травня 2006 року ВК Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру

АДРЕСА_1, на підставі якого було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно 24 травня 2006 року, що підтверджується відповідним витягом (т. 1, а. с. 56-57).

22 листопада 2017 року власниками квартир та приміщень

у багатоквартирному житловому будинку за адресою:

АДРЕСА_2, створено ОСББ "Дмитра Донцова, 3" (т. 1, а. с. 25-44).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної

інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою

для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Верховний Суд, скасовуючи у цій справі постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року та передаючи справу на новий апеляційний розгляд, у постанові від 21 жовтня 2020 року вказав, що апеляційним судом не перевірено, чи вжито прокурором всіх передбачених законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, а також не перевірено підстав звернення прокурора до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

При новому апеляційному перегляді справи апеляційний суд, обмежившись лиш тим, що сторонами наявність підстав для представництва прокурором інтересів Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області не оскаржувалося, а тому прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, як представник ВДВС, мав право на звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками апеляційного

суду, оскільки вимоги статті 417 ЦПК України не виконані й висновки апеляційного суду суперечать вимогам закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга

статті 19 Конституції України).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи

та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах

інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина друга

статті 4 ЦПК України).

Частиною 4 статті 42 ЦПК України визначено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" (тут і надалі у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.

За змістом пункту 3 статті 1311 Конституції України, пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках визначених пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру".

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 56 ЦПК України).

За змістом частини 3 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної скарги на судове рішення в цивільній справі мали прокурор, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурор вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник і заступники, керівники регіональних та місцевих прокуратур, перші заступники та заступники керівників регіональних прокуратур.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави

у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо

захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому

частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року

у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19 (пункт 37)).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована

прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци перший - другий частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Вказаним вимогам закону кореспондують відповідні положення

ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави,

в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених
ЦПК України (частина 4 статті 56 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє,

не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти у відповідних правовідносинах державу

(див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові

від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, провадження № 12-161гс18, (пункти 6.21-6.22), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19, (пункт 26)).

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду

також у постановах: від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18, провадження № 14-643 цс 19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19.

Обґрунтовуючи необхідність вступу прокурора у справу, а також звернення до суду із апеляційною скаргою, перший заступник прокурора Дніпропетровської області вказував, зокрема, на те, що предмет спору

у справі, яка переглядається, безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки спірні об'єкти нерухомого майна за заявою Соборного ВДВС

м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у зведеному виконавчому провадженні № 54397589ДП виставлені 04 січня 2018 року на електронні торги у зв'язку із виконанням рішень господарських судів у справах: № 911/616/17, № 911/612/17, постановлених на користь держави, а саме за позовними заявами Генеральної прокуратури України в інтересах держави

в особі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з боржника - ПП "СК "Комфорт" грошових коштів у розмірі 6 312 916,74 грн та судового збору

у розмірі 54 573,57 грн. Будь-яке інше майно, крім того, що є предметом спору у цій справі, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувача, у боржника відсутнє, а тому незаконне, на думку прокурора, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року унеможливлює реалізацію спірного майна, чим порушує законні інтереси держави.

Апеляційний суд у порушення наведених вище норм права зазначені обґрунтування необхідності вступу прокурора у справу та підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді належним чином не перевірив та дійшов передчасного висновку про розгляд апеляційної скарги прокурора у цій справі.

Крім того, апеляційний суд не перевірив, який саме орган, уповноважений державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах і як наслідок не перевірив, чи вірно визначив прокурор при зверненні до суду орган, уповноважений здійснювати державою відповідні функції у спірних правовідносинах.

Встановлення цих обставин має важливе юридичне значення, оскільки прокурор вступив у справу не як позивач, а в інтересах держави в особі Соборного ВДВС м.

Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, який у справі брав участь, як третя особа. Для цього прокурору слід довести, що саме права Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській областіпорушені, чи будуть порушені у цій справі, що останнє має суб'єктивне матеріальне право на захист своїх інтересів у цій справі.

Апеляційний суд формально послався на те, що прокурор ще у районному суді повідомив суд про вступ у справу в інтересах держави в особі Соборного ВДВС м.

Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області

(т. 1, а. с. 112-114) і в такому статусі брав участь у районному суді при ухваленні рішення суду (т. 1, а. с. 153). При цьому апеляційний суд вказав, що наявність підстав представництва прокурором інтересів Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у суді не оскаржувалось. Але суд апеляційної інстанції не вказав, яка норма процесуального права передбачає окреме оскарження підстав представництва прокурором. Така норма у ЦПК України відсутня.

Апеляційний суд безумовно зобов'язаний перевірити підстави представництва інтересів держави прокурором у суді. Цього суд апеляційної інстанції не зробив, по суті ототожнив конституційне представництво прокурором інтересів держави з процесуальним представництвом прокурором інтересів певної юридичної особи, суб'єкта владних повноважень, Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, який немає жодного відношення до майна, про яке зазначає прокурор.

При цьому Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, як третя особа у справі, ВК Дніпровської міської ради, як один із відповідачів, рішення суду першої інстанції не оскаржили, маючи таку процесуальну можливість, а роль прокурора носить лише допоміжний характер у захисті інтересів держави. Навіть про тому, що суди, як правило, застосовують ширший підхід до тлумачення поняття "державний інтерес", проте принцип пропорційності, як універсальний загальноправовий принцип, має бути дотриманий.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції

у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то апеляційному суду при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.

Прохання касаційної скарги ОСОБА_1 про залишення рішення суду першої інстанції в силі є передчасним, так як апеляційний суд повинен перш за все перевірити підстави для подання прокурором апеляційної скарги (передумови права на апеляційне оскарження і умови реалізації цього права).

Отже, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець