Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2019 року у справі №703/2985/18

Постанова

Іменем України

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 703/2985/18

провадження № 61-1884св20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Обслуговуючий кооператив "Сміла",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Сміла" на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в складі колегії суддів:

Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Сміла" (далі - ОК "Сміла") про стягнення з відповідача на її користь відшкодування завданої залиттям квартири майнової шкоди в розмірі 31
800,00 грн, вартість проведеної оцінки завданої майнової шкоди у розмірі 400,00
грн, відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.

Позов мотивований тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

08 березня 2017 року її квартиру затоплено з підвалу будинку.

03 липня 2017 року відбулося друге залиття квартири позивача - затопило кухню та кладову кімнату стічними водами із аварійної труби, що знаходиться між поверхами.

03 серпня 2017 року фекаліями залито туалет, ванну, коридор та передпокій.

17 серпня 2017 року відбулося залиття, проте воду вчасно перекрили сусіди і каналізаційні стоки не встигли вилитись з унітазу.

19 серпня 2017 року трапилось залиття - ванна та унітаз були у фекаліях і забруднені сірою речовиною на зразок мулу.

Факти залиття фіксувалися в актах комісії у складі інженера ОК "Сміла" ОСОБА_2, слюсарів-сантехніків - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та власника квартири АДРЕСА_2.

Мешканці квартири АДРЕСА_3 просили скласти акти за кожним з фактів аварій, проте представники відповідача цього уникали.

Внаслідок зазначених залиттів складені акти про їх наслідки з описом пошкоджень і збитків, завданих залиттями, за підписами мешканців квартири та сусідів.

Проте, 29 серпня 2017 року бухгалтер ОК "Сміла" заборонила їх реєструвати, оскільки не вказано повне ім'я підписантів та квартири їх проживання.

05 вересня 2017 року на адресу відповідача направлені рекомендованим повідомленням нові акти про залиття зазначеної квартири.

Відповідач визнає той факт, що на момент залиття зливна каналізаційна труба в підвалі першої секції під'їзду № 1 перебувала в аварійному стані та потребувала заміни, що підтверджується листом від 28 вересня 2017 року № 115.

Згідно з висновком про вартість об'єкту оцінки від 22 травня 2018 року збитки, завдані внаслідок залиття трикімнатної квартири АДРЕСА_1 складають 31 800,00
грн. За проведення експертизи сплачено 400,00 грн.

Крім того, внаслідок численних затоплень квартири позивачу завдано моральної шкоди, що полягає у неможливості нормального користування житлом, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Крім того, у позивача від переживань з приводу залиття квартири та відмови відповідача здійснити відновлювальний ремонт або відшкодувати вартість такого ремонту різко погіршилося самопочуття та здоров'я. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює в 50 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОК "Сміла" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено частково; стягнуто з ОК "Сміла" на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 31 800,00 грн, вартість проведеної оцінки завданої матеріальної шкоди в розмірі 400,00 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн; у решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОК "Сміла" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 257,37 грн.

ОК "Сміла" звернувся до Черкаського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано постанову Верховного Суду України в справі № 676/4719/15-ц від 23 серпня 2017 року та постанову Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 "Про затвердження національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". Крім того, зазначав, що суд апеляційної інстанції в своїй постанові посилається на типовий договір №1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01 жовтень 2010 року укладеного між ОК "Сміла" і ОСОБА_1, предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у жилому будинку АДРЕСА_4. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань виписана в окремому розділі цього договору. Тобто, апеляційний суд фактично визнав те, що між сторонами виникли договірні зобов'язання. Однак, в іншій частині свого рішення апеляційна інстанція посилається на частину 1 і 2 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), стверджуючи, що між сторонами виникли деліктні зобов'язання, а оскільки деліктні зобов'язання передбачають презумпцію вини, то обов'язок довести відсутність вини покладається на відповідача.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОК "Сміла" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОК "Сміла" про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовлено, постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року залишено в силі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обставини, на які посилається ОК "Сміла", не є нововиявленими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 січня 2020 року ОК "Сміла" надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий судовий розгляд до Черкаського апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано наявність нововиявлених обставин, а саме:

- прийняття висновку про вартість об'єкта оцінки від 22 травня 2018 року як доказу апеляційною інстанцією з порушенням статті 77 ЦПК України щодо належності. Такий висновок не відповідав Постанові Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 "Про затвердження національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". Отже, позивач не надав суду допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

- нелогічність постанови Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, в якій висновок про вартість об'єкта оцінки в одній частині називається висновком, в іншій - експертизою. Крім того, суд апеляційної інстанції в своїй постанові посилається на типовий договір №1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01 жовтня 2010 року, укладений між ОК "Сміла" і ОСОБА_1, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у жилому будинку АДРЕСА_4. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань виписана в окремому розділі цього договору. Тобто, апеляційний суд фактично визнав те, що між сторонами виникли договірні зобов'язання. Однак суд застосував статтю 1166 ЦК України, пославшись на презумпцію вини відповідача.

Проте ця стаття не поширюється на договірні відносини;

- неврахування апеляційним судом постанови Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 676/4719/15-ц, в якій зазначено, що обов'язок доведення причин пошкодження майна внаслідок залиття квартири та вини осіб, які таке залиття допустили, покладається на позивача.

Позиції інших учасників

У березні 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу апеляційного суду.

Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги спростовуються нормами процесуального права, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не є нововиявленими, існували задовго до прийняття постанови апеляційного суду, були або могли бути відомі заявнику.

Процесуальні недоліки розгляду справи не є нововиявленими обставинами. До таких обставин не належать судова практика та нормативно-правові акти.

Відповідач під час вирішення позовних вимог не скористався своїм правом на спростування своєї вини та розміру шкоди у межах строків, визначених ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом під час постановлення оскаржуваної ухвали нововиявлених обставин, наявність яких відповідач довів, є безпідставними.

Судом апеляційної інстанції правильно встановлена відсутність підстав для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не є нововиявленими.

Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549 зц 18).

Доводи відповідача зводяться до неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права при оцінці письмового доказу, неврахування судової практики у справах щодо відшкодування шкоди. Зазначені доводи не стосуються обставин, які належать до нововиявлених.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (параграф 40 рішення "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (параграф 27 рішення ЄСПЛ "Праведна проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

Зазначені обставини у цій справі відсутні.

Верховний Суд виходить з того, що у справі, що переглядається, апеляційним судом надано вичерпну відповідь відповідачу на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації обставин, на які останній посилався у заяві про перегляд судового рішення з нововиявлених обставин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду, викладених у оскаржуваній ухвалі, та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції постановлене незаконне судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, у чому числі судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Сміла" залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов