Історія справи

Постанова

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 753/23202/17

провадження № 61-47597св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

стягувач - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган Оксана Василівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду в складі судді Мельника Я. С. від 18 жовтня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У грудні 2017 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулося до суду із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області) Вельган О. В. посилаючись на те, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області перебував виконавчий лист № 753/11635/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 245 653 грн 43 коп, виданий Дарницьким районним судом міста Києва 10 червня 2015 року на виконання рішення суду від 20 лютого 2014 року. Однак, у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 20 листопада 2017 року виконавчий лист № 753/11635/13, повернуто стягувачу. Головним державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови порушено вимоги частини першої статті 6 та частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, чим суттєво перешкодив процесу виконання судового рішення, а саме, всупереч основному принципу ефективного та своєчасного виконання рішення суду не здійснив усі необхідні дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Тому ПАТ «Родовід Банк» просило суд визнати бездіяльність головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О. В. у виконавчому провадженні № 8096114 незаконною, вирішити питання про продовження виконавчих дій в даному виконавчому провадженні, та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О. В. від 20 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 8096114.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року скаргу залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, залишаючи скаргу ПАТ «Родовід Банк» без розгляду виходив із того, що винесена головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О. В. постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірною, оскільки державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження», який діяв на день винесення постанови.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року мотивована тим, що заявник, отримавши копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений строк не усунув недоліки, а саме, не сплатив судовий збір за її подання.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2018 року ПАТ «Родовід Банк» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що законом не передбачена необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито провадження в указаній справі і витребувано справу № 753/23202/17 з Дарницького районного суду міста Києва.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» до головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О. В. про визнання бездіяльності незаконною, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року залишено без руху, надано строк для усунення виявлених в ній недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року в задоволенні клопотання ПАТ «Родовід Банк» про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року.

ПАТ «Родовід Банк» отримало зазначену вище ухвалу 07 вересня 2018 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, однак у зазначений в ухвалі суду апеляційної інстанції строк вимоги ухвали не виконало та недоліки не усунуло.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

Частиною другою статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби (стаття 447 ЦПК України). Водночас у частині другій статті 4 вказаного Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Проте підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку: для юридичної особи або фізичної особи-підприємця - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичною особи - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв і скарг, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн, то судовий збір на ухвалу про залишення без розгляду скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби мав бути сплачений в сумі 1762,00 грн.

Суд апеляційної інстанції встановив, що заявник не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а відтак за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у цій справі судовий збір має справляється на загальних підставах.

За таких обставин, установивши відсутність у матеріалах справи доказів сплати судового збору в установленому порядку і розмірі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність апеляційної скарги заявника вимогам статті 356 ЦПК України.

Виходячи із викладеного висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ПАТ «Родовід Банк» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2018 року на підставі приписів статей 185, 357 ЦПК України є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства не знайшли підтвердження у матеріалах справи, а тому підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року немає.

Частиною першою статті 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун