Історія справи

Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

місто Київ

справа № 127/3974/18

провадження № 61-37103св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2018 року у складі судді Борисюк І. Е. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Войтка Ю. Б., Голоти Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) у лютому 2018 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2018 року залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання позовної заяви у новій редакції із зазначенням відомостей щодо: вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також наданням належним чином засвідчених копій документів доданих до позовної заяви у відповідній кількості екземплярів.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2018 року позов МТСБУ до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, повернуто позивачеві.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалась тим, що відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав ухвалу 01 березня 2018 року, а тому строк на усунення недоліків закінчився 06 березня 2018 року. Позивач у встановлений строк вимог ухвали суду про залишення позову без руху не усунув, не повідомив поважних причин невиконання таких вимог.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, також зазначив, що та обставина, що ухвала суду першої інстанції про залишення без руху позову направлена представнику позивача, а не на адресу позивача не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позову, оскільки за правилом частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду, МТСБУ просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Заявник зазначає, що у апеляційній скарзі наводились доводи, що копія ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху фактично отримана невідомою особою, яка не є представником МТСБУ, позивач копію ухвали не отримував, а тому строк на усунення недоліків не сплинув, внаслідок чого судом першої інстанції помилково повернуто позов МТСБУ. Представник заявника дізнався про наявність ухвали суду від 26 лютого 2018 року лише 13 березня 2018 року та того ж дня на виконання ухвали суду надав відповідні документи. Судом першої інстанції неправильно обчислено процесуальні строки на усунення недоліків у позовній заяві, оскільки МТСБУ як позивач не отримував процесуальних документів у цій справі, а тому початок перебігу строку на усунення недоліків не міг відраховуватися від 01 березня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимоги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень передбачені у статті 263 ЦПК України, за якою судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 263 ЦПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Верховний Суд в оцінці доводів касаційної скарги врахував, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2018 року позов залишено без руху, надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання позовної заяви у новій редакції із зазначенням відомостей щодо: вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також наданням належним чином засвідчених копій документів доданих до позовної заяви у відповідній кількості екземплярів.

Як встановлено апеляційним судом, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена представнику позивача ОСОБА_5 на адресу, яку він зазначив для листування: АДРЕСА_1, та отримана 01 березня 2018 року за довіреністю особою «ОСОБА_3», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи (а.с. 10).

Відповідно пункту 106 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище.

Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що ОСОБА_5 уповноважив на одержання рекомендованого листа особу ОСОБА_3, оскільки без пред'явлення визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» документів, рекомендований лист з позначкою «Судова повітка» не підлягав врученню працівником поштового зв'язку іншій особі з позначкою «за довіреністю».

Відповідно до частини п'ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Враховуючи, що у позові зазначено як адресу для листування адресу представника позивача, то направлення копії ухвали суду першої інстанції на адресу представника позивача вважається належним повідомленням позивача про залишення позову без руху.

Доводи заявника, що копія ухвали вручена неповноважній особі, відхилені Верховним Судом, оскільки заявником не доведено таких обставин під час перегляду справи в апеляційному порядку. Надана до касаційної скарги довідка відділення поштового зв'язку не може бути врахована Верховним Судом, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до правил статті 400 ЦПК України не наділений повноваженнями оцінувати докази у справі. Також Верховний Суд врахував, що така довідка видана після розгляду справи у суді апеляційної інстанції, тобто заявник не скористався своїм правом подати такий доказ до апеляційного суду, який наділений повноваженнями оцінювати зібрані у справі докази.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховний Суд дійшов переконання, що суд першої інстанцій, не отримавши документів на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху та маючи відомості про вручення цього судового рішення особі за довіреністю, зробив обґрунтований висновок про повернення позову особі, яка його подала.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03).

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судами правильно застосовані.

З огляду на наведене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норми права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У частині першій статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик