Історія справи
Постанова КЦС ВП від 18.06.2019 року у справі №461/12183/15
Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 461/12183/15
провадження № 61-28864св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - фермерське господарство «Бурка В. В.»,
відповідачі: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, держава України в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Бурка В. В.» на ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі судді Савуляк Р. В. від 11 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року Фермерське господарство «Бурка В. В.» (далі - ФГ «Бурка В. В.») звернулося в суд із позовною заявою до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області(далі -УДВС Головного управління юстиції у Львівській області), держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Галицького районного суду м. Львовавід 19 липня 2016 року провадження у справі закрито.
Не погодившись з указаною ухвалою суду ФГ «Бурка В. В.» звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2016 року апеляційну скаргу ФГ «Бурка В. В.» залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року відмовлено ФГ «Бурка В. В.» в задоволенні клопотання про продовження строку виконання ухвали Апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2016 року та в задоволенні клопотання про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Ухвалою апеляційного суду Львівської області 17 жовтня 2016 року відмовлено ФГ «Бурка В. В.» в задоволенні клопотання про продовження строку виконання ухвали Апеляційного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року, апеляційну скаргу ФГ «Бурка В. В.» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2016 року визнано неподаною і повернуто апелянту.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року відмовлено у прийнятті заяви ФГ «Бурка В. В.» про перегляд ухвали апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Відмовляючи у прийнятті заяви ФГ «Бурка В. В.» про перегляд ухвали апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив із того, що така ухвала не належить до судових рішень, якими закінчено розгляд справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ФГ «Бурка В. В.» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року ФГ «Бурка В. В.» поновлено строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ «Бурка В. В.» на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчений до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду від 11 вересня 2017 року не відповідає вимогам процесуальному закону, та є такою, що позбавляє заявника доступу до правосуддя.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Таким чином, предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами є судове рішення, якими закінчено розгляд справи.
ФГ «Бурка В. В.» просило переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року, якою його апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто.
Оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті заяви ФГ «Бурка В. В.» про перегляд ухвали апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фермерського господарства «Бурка В. В.» залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов