Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.06.2019 року у справі №127/728/19

Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 127/728/19

провадження № 61-10540св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - суддя Вінницького міського суду ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2019 року у складі судді Ганкіна І. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до судді Вінницького міського суду ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Свій позов обґрунтовував тим, що 28 листопада 2018 року відповідач під час судового засідання у справі № 127/25638/18 принизив його людську гідність висловлюванням "Що Ви там бубоните собі під ноги? ", а тому вважає, що діями судді йому заподіяна шкода.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування завданої йому моральної шкоди 60 000,00 євро за курсом Національного банку України на день виплати відшкодування.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 до судді Вінницького міського суду ОСОБА_2 про відшкодування шкоди надіслана до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2019 року підсудність зазначеної цивільної справи визначено Вінницькому районному суду Вінницької області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскарження процесуальних дій судді, пов'язаних із розглядом справи, чинним законодавством не передбачено, тому даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі до судді Вінницького міського суду ОСОБА_2, який під час проведення судового засідання своїм висловлюванням порушив його право на повагу до людської гідності та його законні дії.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до судді Вінницького міського суду ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та витребувано з Вінницького районного суду Вінницької області зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Вінницьким районним судом Вінницької області розглядалася заява засудженого ОСОБА_1 у справі № 127/25638/18 про застосування до нього положень частини 5 статті 72 КК України (в редакції Закону України "Про внесення змін доКК України від 23 грудня 2015 року").

Під час судового засідання від головуючого судді ОСОБА_2 прозвучало звернення до ОСОБА_1, яке останній вважає принизливим.

Посилаючись на те, що такими діями судді йому завдано моральну шкоду, просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування шкоди 60 000,00 євро за курсом Національного банку України на день виплати відшкодування.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 11 статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Аналіз вищевказаної норми свідчить про те, що на законодавчому рівні встановлено імунітет суду і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, по своїй суті, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію спокійно та незалежно.

Європейський суд з прав людини зауважив, що питання імунітету суддів вже зустрічалося при розгляді однієї із справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що, з огляду на обставини тієї справи, таке обмеження було пропорційним (PLAKHTEYEV AND PLAKHTEYEVA v. UKRAINE, № 20347/03, § 36, від 12 березня 2009 року).

Висновок про недопустимість суду бути відповідачем у цивільній справі дозволяє зробити і тлумачення статей 1174 і 1176 ЦК України. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, покладається на державу, а не на суд.

Схожий висновок було зроблено і Верховним Судом України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-3139цс16 зазначено, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної судом, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив висновок про те, що чинним законодавством України не передбачений розгляд у судовому порядку вимог (незалежно від їх викладення та змісту), предметом яких є оскарження процесуальних дій судді, пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання).

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що предметом позову є дії судді при здійсненні своїх повноважень, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Вінницького міського суду ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані судові рішення постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2019 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук