Історія справи

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 328/366/17

провадження № 61-26642св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року у складі судді: Коваленко П. Л. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції).

Ухвали судів мотивовані тим, що позивач, будучи належним чином повідомлений про судові засідання 14 червня 2017 року та 04 серпня 2017 року, повторно до суду не з'явився, і не просив розглянути позов за його відсутності.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення у передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили норми процесуального права і висновки судів щодо його неявки в останнє судове засідання не відповідають фактичним обставинам. Вказує, що позивач своєчасно прийшов в судове засідання 04 серпня 2017 року, але це судове засідання не відбулось. Одночасно з цією справою № 328/366/17 (суддя Коваленко П. Л.), яку було призначено на 04 серпня 2017 року на 9 год 15 хв, у цьому ж суді на цю ж дату на 9 год 00 хв було призначено іншу справу за його позовом № 328/1122/17 (суддя Андрущенко А. Ю.), про що ним була долучена до скарги копія судової повістки, тому він приймав участь з 9 год 00 хв по 11 год 13 хв в судовому засіданні у судді Андрущенко А. Ю. Вийшовши із засідання він знаходився біля кабінету судді Коваленко П. Л. з 11 год 13 хв по 12 год 07 хв, але його не було повідомлено про розгляд справи або її відкладення. З цих підстав вважає, що його явка в приміщення суду та до кабінету судді Коваленко П. Л. свідчить про його явку у судове засідання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Суди встановили, що судовий розгляд справи був призначений на 26 червня 2017 року. У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач ОСОБА_4 згідно поштового повідомлення повістку отримав 27 червня 2017 року. Внаслідок неявки позивача та відповідачів розгляд справи було відкладено на 14 липня 2017 року. Проте в судове засідання 14 липня 2017 року належним чином повідомлений позивач не з'явився.

Через першу неявку позивача та відповідачів розгляд справи було відкладено на 04 серпня 2017 року.

У судове засідання 04 серпня 2017 року належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився, заяву про розгляд справи за його відсутності або відкладення справи суду не надав.

При залишенні позову без розгляду суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився і апеляційний суд, про те, що повідомлений належним чином позивач ОСОБА_4 повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим є підстави для залишення позовної заяви без розгляду згідно пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції).

Колегія суддів погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз матеріалів свідчить, що про судове засідання 14 липня 2017 року ОСОБА_4 був повідомлений 30 червня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 80); про судове засідання 04 серпня 2017 року ОСОБА_4 був повідомлений 18 липня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 86).

Встановивши, що позивача ОСОБА_4 було належним чином повідомлено про місце, дату і час судового розгляду справи, проте позивач у судове засідання двічі не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано залишив позов без розгляду.

Аргумент касаційної скарги про те, що позивач своєчасно прийшов в судове засідання 04 серпня 2017 року, але це судове засідання не відбулось і в цей же день він приймав участь в іншому судовому засіданні колегія суддів відхиляє.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_4 обов'язку з повідомлення суду про свою неявку у судові засідання 14 червня 2017 року та 04 серпня 2017 року не виконав, заяв про розгляд цієї справи у його відсутності або про відкладення розгляду цієї справи, яка призначена на цей же день та час, не надав. Посилання на те, що він був біля кабінету судді Коваленко П. Л. о 8 год 50 хв 04 серпня 2017 року, але не бачив там відповідачів, а тому пішов в інше засідання, а також факт його повернення о 11 год 13 хв до кабінету судді Коваленко П. Л. після участі в судовому засіданні у іншій справі, не може свідчити про явку в судове засідання для розгляду справи, яке призначено на 9 год 15 хв.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені ухвали постановлені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені ухвали без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель