Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.03.2018 року у справі №461/3377/17

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 461/3377/17

провадження № 61-6558св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Дочірнє підприємство «Бристоль» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мідлтон Груп Лімітед»,

треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, Львівська міська рада, Львівське міське комунальне підприємство «Айсберг», Галицька районна адміністрація Львівської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Бристоль» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мідлтон Груп Лімітед» (далі - ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед»), треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові (далі - ІДАБК у місті Львові), Львівська міська рада, Львівське міське комунальне підприємство «Айсберг» (далі - Львівське МКП «Айсберг»), Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2014 року позивач є власником квартири АДРЕСА_2 .

На виконання вказаного рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 отримав дозвіл на виконання будівельних робіт від 13 січня 2017 року, відповідно до якого проводив ремонтні роботи у спірній квартирі, яка розташована на другому поверсі, у цій квартирі є одне вікно (віконний отвір), що виходить в двір будинку.

Відповідач, який будує готель з магазином на АДРЕСА_2 , замурував вікно у квартирі позивача, чим порушив його законні права та інтереси. У ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед» не було дозвільних документів та будь-якої правової підстави для вчинення вказаної дії. У добровільному порядку не бажає демонтувати будівельну конструкцію, якою закладено віконний отвір у квартирі позивача, на попередження не реагує.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням та за власні кошти демонтувати будівельну конструкцію, якою закладено віконний отвір квартири АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2017 року (в складі судді Волоско І. Р.) позов задоволено.

Зобов`язано ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед» усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_2 та демонтувати будівельну конструкцію, якою закладено віконний отвір вказаного приміщення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не спростував доводів заявлених вимог, не надав доказів, що мав правові підстави для замурування вікна у нежитловому приміщенні АДРЕСА_2 . Своїми протиправними діями ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед» чинить перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед» 704 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що право власності позивача на спірне приміщення не може бути захищено в обраний ним спосіб, оскільки таке право у нього відсутнє. Так, позивачу нежитлове приміщення (квартира) АДРЕСА_2 на праві власності не належить. Будь-які правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності на вказане приміщення у позивача відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач самовільно без дозвільної документації замурував єдине вікно у квартирі, якою користується позивач, тому права останнього порушені та підлягають захисту в судовому порядку.

Позивач користується квартирою АДРЕСА_2 на законних підставах, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2014 року № 640 та дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 13 січня 2017 року.

Вказані обставини підтверджені зібраними у справі доказами, проте апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні позову. Будівництво відповідачем готелю не може бути підставною для порушення прав позивача як користувача спірною квартирою, який є інвалідом та учасником бойових дій.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2014 року № 640 ОСОБА_1 надано дозвіл на перепланування нежитлових приміщень другого поверху під № 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 (загальна площа 24,5 кв. м) на АДРЕСА_2 , яка буде складатись з однієї кімнати (житловою площею 21 кв. м), коридору (площею 1,3 кв. м), санвузла (площею 2,2 кв. м).

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 13 січня 2017 року надала дозвіл ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт, зокрема реставрацію з переплануванням нежитлових приміщень на АДРЕСА_2 під житлову квартиру.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до технічного паспорту нежитлового приміщення АДРЕСА_2 в приміщенні є віконний отвір зі сторони АДРЕСА_3.

Відповідно до акта, складеного 05 травня 2017 року Львівським міським комунальним підприємством по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», забудовником на АДРЕСА_3 замуроване вікно у нежитловому приміщенні під літ. «1б-3» площею 14,9 кв. м на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 .

Як вбачається із листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 09 вересня 2016 року під час проведення перевірки інспекцією встановлено, що будівництво готелю з магазином супутніх товарів на АДРЕСА_2 (замовник - ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед») виконується на підставі: містобудівних умов і обмежень, затверджених наказом департаменту містобудування від 30 січня 2014 року № 26; декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 29 серпня 2014 року; проектної документації, розробленої ПП «Археотектос»; експертизи проекту від 14 липня 2016 року, виконаної філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області.

За результатами перевірки згідно з наданим листом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 23 жовтня 2013 року та заяви ОСОБА_3 від 29 жовтня 2013 року (власника квартири АДРЕСА_3 ) надано згоду на замурування вікна, яке виходить на сторону будівництва готелю, замовником якого є ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед». Замурування інших вікон будинку на АДРЕСА_3 проектною документацією будівництва готелю з магазином супутніх товарів АДРЕСА_2 не передбачено, про що складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Предметом позову у справі є усунення перешкод шляхом демонтування будівельної конструкції, якою закладено віконний отвір квартири АДРЕСА_2 .

Проте, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не є власником приміщення АДРЕСА_2 на вказані вище норми матеріального права уваги не звернув та позбавив ОСОБА_1 права на судовий захист, з огляду на те, що факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Отже, апеляційний суд помилково виходив із того, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права.

Разом з тим, статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Пунктами 3, 4 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд апеляційної інстанції, встановивши порушення прав позивача під час будівництва відповідачем готелю з магазином супутніх товарів на АДРЕСА_2 , не захистив порушене право позивача у належний спосіб, враховуючи ту обставину, що позивач є користувачем приміщення АДРЕСА_2 (на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2014 року та дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 13 січня 2017 року), якому виконавчим комітетом Львівської міської ради та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові надано дозвіл, зокрема, на перепланування, виконання будівельних робіт - реставрацію з переплануванням нежитлових приміщень на АДРЕСА_2 під житлову квартиру.

Крім того, апеляційний суд не дослідив проектної документації відповідача, розробленої ПП «Археотектос», декларації про початок будівельних робіт відповідачем, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 29 серпня 2014 року, експертизи проекту від 14 липня 2016 року, виконаної філією ДП «Укрдержбудекспертиза», не усунув протирічь в твердженнях сторін, зокрема не спростував доводи ДП «Бристоль» ТОВ фірми «Мідлтон Груп Лімітед» про те, що у спірній квартирі наявні три віконних проріза, отже не встановив скільки вікон у квартирі позивача та доказів на підтвердження того, яке вікно замуроване. Разом з тим, позивач стверджує, що його квартира має лише один віконний отвір.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд апеляційної інстанції не сприяв встановленню усіх фактичних обставин справи, не роз`яснив сторонам відповідно до норми статей 10, 143 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, не сприяв здійсненню їхніх прав, зокрема, не роз`яснив права на подання до суду клопотання про призначення експертизи з метою встановлення наявності порушень, допущених відповідачем під час будівництва об`єкту нерухомого майна та шляхів їх усунення.

Крім того, суд апеляційної інстанції не уточнив змісту акта від 05 травня 2017 року, складеного Львівським міським комунальним підприємством по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», не уточнив номер будинку та квартири, в якому згідно з актом замуроване вікно, не встановив усіх дійсних обставин справи та доказів на їх підтвердження, про які зазначав у позовній заяві ОСОБА_1 , та які оглядались під час складення вказаного акта, отже, не усунув протиріччя щодо різних доводів сторін стосовно порушення прав позивача на користування спірним житлом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Таким чином, апеляційний суд не сприяв всебічному та повному дослідженню доказів, не встановив повно та всебічно обставини справи, тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача та відповідачів, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська