Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №300/496/17

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 300/496/17

провадження № 61-37664св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року у складі суддів: Собослой Г. Г., Фазикош Г. В., Бисага Т. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - ПАТ «Укртрансгаз») про стягнення підвищеної тарифної ставки за роботу в гірському населеному пункті.

Зазначав, що він 07 січня 1997 року був прийнятий на роботу стрільцем до Хустського управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», а 05 січня 2003 року у зв?язку із змінами у штатному розписі та уточненням назв професій був переведений охоронником четвертого розряду ГКС Воловець, а 26 квітня 2017 року звільнений з роботи у зв?язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Разом з тим, з 2008 року йому не здійснено підвищення та виплату тарифної ставки на 25 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці особі, які працюють в гірських районах». Згідно збільшених позовних вимог просив стягнути з відповідача суму підвищення тарифної ставки в розмірі 75 720 грн 20 коп. за роботу у гірському населеному пункті за період з січня 2008 року по квітень 2017 року та зобов?язати відповідача нарахувати і виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату вказаного підвищення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Воловецького районного суду від 06 грудня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за роботу у гірському населеному пункті за період із січня 2008 року по квітнень 2017 року у розмірі 75 720 грн 20 коп. Зобов`язано ПАТ «Укртрансгаз» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за роботу у гірському населеному пункті за період її невиплати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно колективного договору та додатків до нього тарифні ставки (посадові оклади) працівникам встановлюються диференційовано, залежно від професії і кваліфікації працівника з урахуванням коефіцієнтів співвідношень зазначених у додатках до колективного договору; тарифні ставки (посадові оклади) працівників, які працюють у структурних підрозділах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, підвищуються на 25 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 648. Так, посадовий оклад охоронника 4 розряду за колективним договором складає: мінімальна заробітна плата х 1, 35 (коефіцієнт до мінімальної заробітної плати) х 1.35 (міжрозрядний тарифний коефіцієнт) х 1 (коефіцієнт співвідношень груп). З розрахунку, наданого представником позивача, суд приходить до висновку, що тарифна ставка ОСОБА_1 за колективним договором з усього періоду роботи, що є предметом розгляду даної справи, тобто з січня 2016 року по квітень 2017 року несуттєво перевищувала розмір тарифної ставки,встановленої Галузевою угодою (5,6%), а в усі інші періоди була нижчою від останньої. Таким чином, для ОСОБА_1 встановлюється посадовий оклад в розмірі, розрахованому відповідно до колективного договору ПАТ Укртрансгаз, і встановлена тарифна ставка не перевищує більш, ніж на 25 % розмір, встановлений в галузевій угоді, тому гарантії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», не забезпечені. ОСОБА_1 мав право на отримання підвищення до тарифної ставки за період роботи на підприємстві, розташованому в гірському населеному пункті, у розмірі 25% з січня 2008 року по грудень 2011 року та з січня 2012 року по квітень 2017 року. Враховуючи вищенаведене, позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами та підлягає до задоволення.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що галузевими угодами між Міністерством енергетики і вугільної промисловості України, НАК «Нафтогаз України» та профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2005-2006, 2007-2008, 2009-2011, 2012-2014 роки передбачено, що мінімальний розмір тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва за місячну норму робочого часу встановлюється у розмірі не менше 135% розміру мінімальної заробітної плати, для робітників наскрізних та інших професій - у розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановлені законом. У разі встановлення під час дії Угоди нового розміру мінімальної заробітної плати тарифні ставки (посадові оклади), розраховані відповідно до пункту 2.20 Угоди, в обов`язковому порядку підвищуються з часу набрання чинності Законом України, яким встановлено нову величину мінімальної заробітної плати. Встановлені в Галузевій угоді мінімальні ставки і є мінімальними соціальними гарантіями для працівників нафтової та газової галузі, до якої відноситься ПАТ «Укртрансгаз». Тарифні ставки працівників ПАТ «Укртрансгаз» розраховані у відповідності до колективних договорів ПАТ «Укртрансгаз» і перевищують мінімальні соціальні гарантії, встановлені галузевими угодами, більше, ніж на 25 %. Згідно довідок про заробітну плату позивач отримував заробітну плату, яка більше, ніж у 25 % перевищує законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , просять скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що з початку трудових відносин роботодавець виплачував йому підвищення тарифної ставки за роботу в гірському населеному пункті, проте з 2008 року припинив. Він має право на отримання підвищення тарифної ставки, оскільки працював на підприємстві, розташованому на території населеного пункту, якому надано статус гірського. За своєю сутністю вказане підвищення є додатковою заробітною платою, оскільки його виплата проводиться за роботу в особливих умовах.

(

2) Позиція відповідача

У відзиві на касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» зазначає, що за умовами колективного договору у випадку, якщо працівникам відповідно до колективного договору встановлено місячні тарифні ставки, розміри яких перевищують встановлені в галузевій угоді, більш, ніж на 25 %, такі тарифні ставки додатковому підвищенню не підлягають. Позивач отримував заробітну плату, яка значно більше, ніж на 25 % перевищує законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював у структурних підрозділах ПАТ «Укртрансгаз» з 07 січня 1997 року по 26 квітня 2017 року, в тому числі з 05 січня 2003 року - охоронником 4 розряду, місцем його роботи була ГКС «Воловець», розміщена за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, смт Воловець, якому надано статус гірського відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».

Відповідно до довідки виконкому Воловецької селищної ради від 05 вересня 2017 року № 2567 ОСОБА_1 отримав 09 квітня 1998 року посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту серії НОМЕР_1 , реєстраційний № 7.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (частини перша, друга статті 95 КЗпП України).

Згідно з частинами першою і третьою статті 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород в силу частини третьої статті 97 КЗпП встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, оплата праці працівників підприємств, що розташовані на території населених пунктів, яким надано статус гірських, повинна визначатись з дотриманням норм і гарантій, передбачених трудовим законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, в тому числі з урахуванням встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 648 підвищення на 25 % тарифних ставок і посадових окладів, встановлених генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

У ПАТ «Укртрансгаз» встановлення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, які працюють у гірських районах, регулюється галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України, національною акціонерною компанією Нафтогаз України і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України та колективними договорами ПАТ Укртрансгаз за відповідні роки.

Пунктом 2.20 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки передбачено, що мінімальний розмір тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва за місячну норму робочого часу встановлюється у розмірі не менше 135 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для робітників наскрізних та інших професій - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. У разі встановлення під час дії Угоди нового розміру мінімальної заробітної плати шрифт ставки (посадові оклади), розраховані відповідно до пункту 2.20 Угоди, в обов`язковому порядку підвищуються з часу набрання чинності Законом України, яким встановлено нову величину мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 4.3 колективного договору ПАТ «Укртрансгаз» на 2013-2015 роки місячні тарифні ставки (посадові оклади) працівників, які працюють в структурних підрозділах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, підвищуються на 25 відсотків. Якщо цим працівникам відповідно до колективного договору встановлено місячні тарифні ставки (посадові оклади), розміри яких перевищують установлені в Галузевій угоді більш ніж на 25 відсотків, такі тарифні ставки (посадові оклади) додатковому підвищенню не підлягають.

З метою перевірки врахування роботодавцем пільг громадянам, які працюють у гірських районах, судам необхідно встановити тарифну ставку (оклад) робітника відповідної посади в Галузевій угоді, з?ясувати, який розмір вона становитиме з урахуванням підвищення на 25 %, яким є розмір тарифної ставки (окладу) цього працівника в колективному договорі та в якому розмірі він її фактично отримує.

У штатному розписі працівників Хустського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Прикрпаттрансгаз» ПАТ «Укратрансгаз» охороннику 4 розряду Воловецького промислового майданчика встановлено тарифну ставку у розмірі 4 170 грн.

Дослідивши зміст галузевої угоди та колективного договору, апеляційний суд встановив, що у штатному розписі працівників філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укратрансгаз» посадові оклади розраховані на підставі Додатку 2 до Колективного договору ПАТ «Укратрансгаз» на 2013-2015 роки шляхом множення 135 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на відповідні коефіцієнти співвідношень посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців до мінімальної тарифної ставки апарату, які фактично перевищують мінімальні гарантії, закріплені вказаною вище галузевою угодою, більше, ніж на 25 відсотків.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про дотримання відповідачем гарантій щодо підвищення оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, понад мінімальний розмір тарифної ставки (окладу), визначений у галузевій угоді.

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, не впливають на законність оскаржуваного судового рішення та зводяться до помилкового тлумачення норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судове рішення залишається без змін на підставі статті 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

А. О. Лесько

Є. В. Петров

С. П. Штелик