Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.09.2019 року у справі №521/13104/18

Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 521/13104/18

провадження № 61-16811св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Кривцової Г.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 року у складі судді Мирончук Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеда С. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої доньки ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі з ОСОБА_1 Після розірвання шлюбу 01.08.2017 року, ОСОБА_3 залишилася проживати разом з матір'ю ОСОБА_1. Обгрунтовуючи позов ОСОБА_2 зазначив, що відповідач створює для нього постійні перешкоди у спілкуванні з їхньою спільною донькою.

Сторони не можуть визначити між собою порядок участі ОСОБА_2 у вихованні доньки.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації від 14 травня 2018 року №1120/01-20 ОСОБА_2 затверджено порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, а саме, встановлено перебування дитини з батьком щотижня з 16:30 год до 20:00 год у вівторок та з 12:00 год до 15:00 год у суботу.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив визначити наступні способи його участі у вихованні доньки ОСОБА_4: побачення 1-2 рази на тиждень: з понеділка по п'ятницю: з 15:00 до 20:00 год. - за місцем навчання доньки, перебування або за місцем проживання батьків позивача та один вихідний день на тиждень за погодженням з відповідачем; спільний відпочинок: половину літніх канікул та зимових канікул дитина проводить з батьком; необмежене спілкування з донькою ОСОБА_4 особисто, засобами телефонного або іншого засобу зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; в день його побачення з донькою він має право забирати доньку з дому /школи особисто.

У подальшому, позивач уточнив позовні вимоги та просив встановити перебування дитини з батьком: щотижня з 16:30 годині до 20:00 години у вівторок та з 12:00 години до 15:00 години у суботу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 рокупозов ОСОБА_2 задоволено.

Суд визначив наступний порядок участі батька - ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1:

Встановити перебування дитини ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_2 щотижня, а саме, з 16:30 год до 20:00 год - у вівторок та з 12:00 год до 15:00 год - у суботу, у порядку згідно висновку органу опіки та піклування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишенобез задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 належних і допустимих доказів не надано суду на підтвердження того, що побачення між донькою і батьком без участі матері буде негативно впливати на психоемоційний стан дитини та може зашкодити її інтересам. Тому наявні правові підстави для встановлення такого графіку зустрічей, який запропонований органом опіки та піклування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції змінити, доповнивши резолютивну частину після слів "Встановити перебування дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, щотижня: з 16:30 години до 20:00 години - у вівторок та з 12:00 години до 15:00 години - у суботу" - словами "у присутності матері".

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 19 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду порушує розумний баланс на участь батька у вихованні дитини. У скарзі зазначено, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси та постанова Одеського апеляційного суду не відповідають вимогам ст. 263 ЦПК України. Суди першої та апеляційної інстанцій за основу судового рішення взяли висновок органу опіки та піклування.

Вирішуючи вказаний спір та визначивши спосіб участі батька у вихованні ОСОБА_3, суди не врахували думки дитини. Обраний судами спосіб вирішення спору не забезпечує захист найкращих інтересів дитини.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статями 18,27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікаваної Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

Відповідно до чинного законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Статтею 153 СК Українипередбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний приймати участь в її вихованні та має право та особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права чинити перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Якщо той із батьків, із ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, в спілкуванні з дитиною та в її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини 1 , 2 статті 159 СК України).

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні й мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 14 травня 2018 року №1120/01-20 визначено наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька з донькою: встановлено перебування дитини ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_2 щотижня, а саме, з 16:30 год до 20:00 год - у вівторок та з 12:00 год до 15:00 год - у суботу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення справи, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування щодо визначення способу та порядку участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_2 із малолітньою дитиною ОСОБА_3, дійшов обґрунтованого висновку про визначення способу участі позивача у вихованні та спілкуванні із донькою.

Оскільки суди попередніх інстанцій встановили наявність неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що унеможливлює проведення побачень батьку з дитиною у присутності матері, та врахувавши, що обставин, які б свідчили про аморальну або неналежну поведінку ОСОБА_2 не встановлено, суди попередніх інстнацій дійшли правильного висновку про те, що побачення батька з дитиною можуть відбуватися без присутності матері.

При цьому доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки такі висновки зроблені судом з урахуванням конкретних обставин справи та на підставі висновку органу опіки та піклування, який не містить відомостей, які унеможливлюють прийняття його судом як належний доказ у справі.

Інші доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець