Історія справи

Постанова КЦС ВП від 11.10.2023 року у справі №753/2677/21
Постанова КЦС ВП від 11.10.2023 року у справі №753/2677/21
Постанова КЦС ВП від 11.10.2023 року у справі №753/2677/21
Постанова КЦС ВП від 20.12.2023 року у справі №753/2677/21

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 753/2677/21

провадження № 61-13008св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року в складі судді Каліушка Ф. А. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (далі - ТОВ «ФК «Інновація») та просили:

визнати припиненим кредитний договір № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Промекономбанк» (далі - ВАТ КБ «Промекономбанк»);

визнати припиненим договір іпотеки № 25-2007/ДЗ від 20 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Промекономбанк», та зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану в реєстрі за № 6276766, накладену 20 грудня 2007 року, а також виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження вказаної квартири та запис про державну реєстрацію іпотеки;

визнати недійсними результатами аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-01 щодо продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1 , оформлену протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-01-17-000074-01, та укладений на підставі цього договір купівлі-продажу квартири від 25 лютого 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 177, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., про що внесено відповідний запис про право власності № 35652641 25 лютого 2020 року щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

На обґрунтування позовних вимог зазначали, що 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ КБ «Промекономбанк» кредитний договір №25-2007-ф, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 1 010 000 грн зі сплатою 17% річних та комісій, визначених пунктами 1.2 та 2.8 цього договору.

Цього ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором ОСОБА_2 уклала з ВАТ КБ «Промекономбанк» договір іпотеки № 25-2007/ДЗ-і, за умовами якого передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

14 листопада 2008 року банк протиправно в односторонньому порядку без погодження з позичальником та повідомлення іпотекодавця, без підписання додаткових угод збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом з 17% до 27% річних, внаслідок чого нарахував відсотки за користування кредитом в розмірі 489 349,20 грн.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року виконав достроково і в повному обсязі, про що інформував ВАТ КБ «Промекономбанк» ще у лютому 2011 року.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано припиненим кредитний договір від 20 грудня 2007 року № 25-2007-ф, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Промекономбанк».

Визнано припиненим договір іпотеки від 20 грудня 2007 року № 25-2007/ДЗ, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Промекономбанк».

Припинено дію заборони на відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6276766, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 20 грудня 2007 року приватним нотаріусом Ковальчук С. П., підстава обтяження - договір іпотеки, 6330д, 20 грудня 2007 року; об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано недійсними результати аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1 щодо продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом про результати електронного аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що судовим рішенням у справі № 753/5580/20, яке набрало законної сили, встановлена відсутність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, тому наявні підстави для визнання кредитного та іпотечного договорів припиненими, а також припинення дії заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку з відсутністю у ТОВ «ФК «Інновація» підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, підлягають задоволенню і вимоги про визнання недійсними результатів аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1 щодо продажу іпотечного майна, оформлених протоколом про результати електронного аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2022 року ТОВ «ФК «Інновація» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17, від 01 жовтня 2019 року в справі № 910/3907/18, від 29 вересня 2020 року в справі № 757/13243/17, від 29 вересня 2021 року в справі № 486/291/10 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Позивачі обрали неналежний спосіб захисту своїх прав. ТОВ «ФК «Інновація» як кредитор та іпотекодержатель дотрималося всіх вимог законодавства при зверненні стягнення на іпотечне майно.

Суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.

28 лютого 2023 року матеріали справи № 753/2677/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ КБ «Промекономбанк» кредитний договір № 25-2007-ф, за умовами якого отримав грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 1 010 000 грн зі сплатою 17 % річних та комісій, визначених пунктами 1.2 та 2.8 цього договору.

В цей же день з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 25-2007-фОСОБА_2 уклала з ВАТ КБ «Промекономбанк» договір іпотеки № 25-2007/ДЗ-і, за умовами якого передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

22 серпня 2014 року ВАТ КБ «Промекономбанк» та ПАТ «Фідобанк» уклали договір № 1 про передачу активів і зобов`язання неплатоспроможного банку ВАТ КБ «Промекономбанк», за умовами якого до ПАТ «Фідобанк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року, договором поруки № 25-2007/ДЗ-ф від 20 грудня 2007 року та договором іпотеки № 25-2007/ДЗ-і від 20 грудня 2007 року.

27 серпня 2014 року ПАТ «Фідобанк» уклало з ТОВ «Грифон Капітал» договір про відступлення права вимоги № 13, згідно умов якого до ТОВ «Грифон Капітал» перейти всі вимоги за кредитним договором № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року. Цього ж дня сторони уклали договір № 1 про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до якого ПАТ «Фідобанк» відступив (передав) ТОВ «Грифон Капітал» право вимоги за договором іпотеки № 25- 2007/ДЗ-і.

22 липня 2015 року ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» уклали договір про відступлення права вимоги № 22/07/2015/01, відповідно до якого з урахуванням додаткової угоди № 1 від 15 квітня 2016 року, ТОВ «Фінанс Траст Груп» набуло право вимоги за кредитним договором. 22 квітня 2016 року ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» уклали договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 25-2007/ДЗ-і від 20 грудня 2007 року, відповідно до якого ТОВ «Фінанс Траст Груп» набуло право вимоги за договором іпотеки.

08 серпня 2017 року ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «ФК «Інновація» уклали договір про відступлення права вимоги № 181, за умовами якого ТОВ «Фінанс Траст Груп» відступило (передало) ТОВ «ФК «Інновація» право вимоги за оспорюваним кредитним договором, а 28 вересня 2017 року - договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 25-2007/ДЗ-і.

28 січня 2020 року ТОВ «ФК «Інновація» за допомогою електронного майданчика провело електронний аукціон UA-PS-2020-01-17-000074-1 щодо продажу іпотечної квартири, за результатами якого переможцем було визначено ОСОБА_3 , на підставі чого був укладений договір купівлі-продажу квартири від 25 лютого 2020 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, залишеною в цій частині без змін постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року, у справі № 753/5580/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Інновація», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 25 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Інновація» та ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 177, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В.

Суди під час розгляду цієї справи встановили, що у ОСОБА_1 була відсутня заборгованість за кредитним договором № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року станом на 25 лютого 2020 року (дату укладення договору купівлі-продажу квартири), тому у ТОВ «ФК «Інновація» було відсутнє право на звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на дострокове виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

У цій справі позивачі звернулися, зокрема, з вимогами про визнання кредитного та іпотечного договорів припиненими.

Закон розрізняє такі поняття як договір та зобов`язання, які виникають у тому числі на підставі договорів чи інших правочинів (пункт 1 частини другої статті 11, частина друга статті 509 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, вимоги про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів не підлягають задоволенню у зв`язку з обранням позивачами неналежного способу захисту. Вимога про припинення заборони на відчуження нерухомого майна, зареєстрованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. на підставі договору іпотеки, є похідною від вимоги про визнання припиненим договору іпотеки, тому вона також задоволенню не підлягає.

Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними способами захисту.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21).

За таких обставин, вимога про визнання недійсними результатів аукціону щодо продажу іпотечного майна, оформлених протоколом про результати електронного аукціону, задоволенню не підлягає з вищевикладених підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що в справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалено нове судове рішення, витрати ТОВ «ФК «Інновація» на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 322,00 грн та касаційної скарги в розмірі 17 616,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на його користь.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими, зняття заборони на відчуження нерухомого майна, виключення записів про обтяження та державну реєстрацію іпотеки, визнання недійсними результатів аукціону відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» витрати на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг по 12 969,00 грн з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов