Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.03.2019 року у справі №431/1160/18

Постанова

Іменем України

07 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 431/1160/18-ц

провадження № 61-3672св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2018 року в складі судді Пелиха О. О. та постанову Луганського апеляційного суду від 21 січня 2019 року в складі колегії суддів:

Коновалової В. А., Коротенка Є. В., Луганської В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3, яка є дочкою відповідача та після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Зазначав, що він є спадкоємцем першої черги після смерті дружини, яка заповіту не складала.

Також зазначав, що при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини останнім було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку прийняття спадщини. При цьому позивач посилається на те, що він фактично проживав разом з дружиною на час її смерті та вважав, що фактично прийняв спадщину. Крім того, він є інвалідом третьої групи та потребує постійного і тривалого лікування. Вказані обставини у сукупності перешкодили йому своєчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю у шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном у шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності підстав передбачених частиною 3 статті 1272 ЦК України для визначення позивачу судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 21 січня 2019 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, виходив із того, що зазначені позивачем причини не пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами, які унеможливили б звернення спадкоємця до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому позивачем не доведено факт поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 27 січня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Постановою від 01 березня 2018 року приватний нотаріус Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Вербецька Т. М. відмовила позивачу у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 було пропущено строк для прийняття спадщини, передбачений статтею 1270 ЦК України.

За життя ОСОБА_3 заповіт не складала.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого вказаною статтею, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Саме з такого розуміння норм матеріального права виходив суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення.

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду України

від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 717/1796/16-ц зазначено, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проте, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов'язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов'язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову, апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 89 ЦПК України, встановивши, що з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернувся у березні 2018 року, тобто майже через 2 роки після смерті ОСОБА_3, посилаючись на те, що він є інвалідом третьої групи та потребує постійного і тривалого лікування, обґрунтовано вважав, що зазначені позивачем причини не пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами, які унеможливили б звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у період з 01 січня 2016 року по червень 2016 року, на підставі чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 21 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська