Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.06.2019 року у справі №347/886/17

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 347/886/17

провадження № 61-30409св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А.,

Литвиненко І. В., Петрова Є. В. ,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

особи, дії яких оскаржуються: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжак Іван Іванович, головний державний виконавець Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сіреджук Петро Петрович,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року в складі Матківського Р. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжак І. І. та головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сіреджук П. П.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сіреджука П. П., зобов`язано його виконати рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області за виконавчим провадженням від 08 квітня 2009 року №2-А-44 на підставі виконавчого листа виданого Косівським районним судом 31 березня 2017 року у справі № 0910/2-а-4921/2011.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Косівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Косівський районний відділ державної виконавчої служби) оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби і залишено без руху з підстав несплати заявником судового збору за подачу апеляційної скарги до суду та не зазначення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим надано строк для усунення вказаних недоліків.

15 вересні 2017 року на адресу апеляційного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не усунуто недоліків апеляційної скарги в частини сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2017 року заявнику повторно надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до суду.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що заявником не виконані вимоги ухвали та не усунуті недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 рокуКосівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відновити розгляд справи, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що 28 вересня 2017 року Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області згідно платіжного доручення від 26 вересня 2017 року перерахувала кошти в розмірі 1 600,00 грн на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на зазначений в ухвалі апеляційного суду рахунок та направило оригінал вказаного доручення до Івано-Франківського апеляційного суду 02 жовтня 2017 року. Враховуючи наведене, у апеляційного суду не було підстав визнавати апеляційну скаргу неподаною.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільну справу передано Верховному Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у зазначеній цивільній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

04 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом установлено, що ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Косівський районний відділ державної виконавчої служби оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби залишено без руху з підстав несплати заявником судового збору за подачу апеляційної скарги до суду та не зазначення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим надано строк для усунення вказаних недоліків.

Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції отримана заявником 08 вересня 2017 року.

15 вересні 2017 року на адресу апеляційного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не усунуто недоліків апеляційної скарги зі сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та заявнику повторно надано строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі, а саме для сплати судового збору, які мали бути усунені протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 19 вересня 2017 року отримана заявником 22 вересня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 24 жовтня 2017 року заявник не направив на адресу суду квитанцію про сплату судового збору, тобто не виконав вимог ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Нормативно-правове обґрунтування

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України, у редакції, чинній на момент постановлення ухвали апеляційним судом, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 121 ЦПК України, у редакції, чинній на момент постановлення ухвали апеляційним судом, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає вимоги, визначені статтями 119, 120 ЦПК України, не сплатить суму судового збору і не усуне недоліки позовної заяви, то позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення скарги без руху від 19 вересня 2017 року сплатило судовий збір за подачу апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 26 вересня 2017 року № 2155, тобто заявник у передбачений законом строк виконав вимоги ухвали, що виключає можливість повернення апеляційної скарги заявнику з підстав не усунення недоліків.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати та передати справу до апеляційного суду на новий розгляд.

Під час нового розгляду апеляційному суду належить вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Сердюк

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров