Постанова

Іменем України

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 756/16448/18

провадження № 61-16720св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,

третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у складі судді Шевчука А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

У серпні 2019 року ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів, залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що повторна неявка позивача за зустрічним позовом в судове засідання свідчить про небажання підтримувати свої позовні вимоги та затягування розгляду і вирішення справи по суті, що є підставою для залишення зустрічного позову без розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини посилання на зловживання процесуальними правами та неявку без поважних причин ОСОБА_2 та мотиви суду в частині неналежності повноважень представника ОСОБА_2.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при розгляді справи не були встановлені обставини, які свідчать про зловживання ОСОБА_5 своїми процесуальними правами в розумінні статті 44 ЦПК України. Крім того, зловживання процесуальними правами на вказаній стадії розгляду справи є підставою для застосування заходів процесуального примусу, та не можуть бути підставою для залишення зустрічного позову без розгляду, а отже зазначені мотиви підлягають виключенню з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції. В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують повноваження адвоката - Воробей І. В. на представництво інтересів ОСОБА_4, який приймав участь у розгляді вказаної справи і допущений судом до участі у судових засіданнях, а тому посилання суду першої інстанції на неналежність повноважень представника ОСОБА_2 є безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій просить постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року в частині залишення без змін ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року щодо залишення зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів без розгляду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 постійно з'являлась до суду разом зі своїм представником. Засідання відкладались з різних причин. 27 травня 2021 року вона не з'явилась, так як її представник знаходився у цій день в Святошинському районному суді м. Києва в іншому цивільному процесі. Станом на 27 травня 2021 року з вини судді Шевчук А. В. з 12 лютого 2019 року справу не розглянуто, тобто більше двох років. Аналізуючи поведінку ОСОБА_3 в контексте положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суддя Шевчук А. В. не дотримався необхідного балансу між конвенційною вимогою про доступ до суду і забезпечення розгляду справи впродовж розумного строку, так як, враховуючи безпідставні відкладення розгляду справи з боку самого судді, не можна розцінювати як систематичну, на протязі трьох років неявку в судові засідання позивача за зустрічним позовом, який не виявляє ніякого інтересу до своєї позовної заяви, штучно затягує розгляд справи - як зловживання процесуальним правом. Неявка ОСОБА_3 у судове засідання не свідчить про втрату у неї процесуального інтересу до розгляду справи.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що ОСОБА_4 оскаржує ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції лише в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції, тому судові рішення в частині виключення посилань на зловживання правами та неналежність повноважень представника судом касаційної інстанції не переглядаються.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити в силі постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року та ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року щодо залишення зустрічного позову без розгляду.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що провадження у справі було відкрито ще у 2018 році. ОСОБА_2 повідомлялась належним чином про дату та час розгляду справи, однак двічі поспіль не з'явилась у судове засідання без поважних причин та не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування поважності неприбуття у судове засідання. Окрім цього, не були надані належні та допустимі докази на підтвердження перебування представника ОСОБА_2 в інших судових засіданнях та неможливість у зв'язку з цим з'явитися до суду. ОСОБА_2 було добре відомо як про стадію розгляду справи, так і про те, що в судових засіданнях буде відбуватися допит дитини - ОСОБА_2 за участі психолога та педагога. Саме з метою непроведення допиту, відповідач навмисно не з'явилась у судове засідання без поважних на те причин. Суд сприяв учасникам справи у реалізації їхніх процесуальних прав та відклав розгляд справи саме з метою забезпечення явки у судове засідання представників Служби у справах дітей, психолога й педагога для того, щоб провести допит малолітнього ОСОБА_2. Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. ОСОБА_2 двічі не з'явилась саме у судове засідання, а не у підготовче. Крім того, вона не позбавлена права подати окремий позов, якщо вважає, що її права порушені.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 756/16448/18, витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2021 року матеріали цивільної справи №№ 756/16448/18 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини 2 статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

На підставі частин 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суди встановили, що 11 червня 2020 року у судовому засіданні прийнята зустрічна позовна заява. Розгляд справи призначений на 08 грудня 2020 року (т.1, а. с. 222-225).

08 грудня 2020 року позивач за зустрічним позовом та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та дату судового розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, будь-яких клопотань не надали.

У зв'язку з неявкою позивача за зустрічним позовом та її представника розгляд справи відкладений на 27 травня 2021 року, про що ОСОБА_2 повідомлена належним чином 10 грудня 2020 року (т. 2 а. с.19). Позивач за зустрічним позовом та її представник в судове засідання повторно не з'явилися.

26 травня 2021 року на електронну адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_4, адвоката Воробей І. В. про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні (т.2, а. с.22-25). Доказів, які підтверджують зазначені обставини, суду не надано.

Встановивши, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явились в судове засідання (08 грудня 2020 року та 27 травня 2021 року), позивачем за зустрічним позовом не надано заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджають явці в судове засідання, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про наявність підстав для залишення зустрічного позову ОСОБА_2 без розгляду.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині прийняті без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року в незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук