Історія справи

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 175/403/18

провадження № 61-42417св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. П., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Централ Фінанси»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме :

- житловий будинок загальною площею 236,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» вчиняти буд-які дії, спрямовані на позасудове чи судове стягнення на предмет іпотеки (продаж предмету іпотеки від імені іпотекодержателя, оформлення права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем на своє ім`я тощо) в рахунок задоволення вимог по кредитному договору та договор) іпотеки (в порядку ст. 35, 38 ЗУ «Про іпотеку»).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2018 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову поданої до подання позовної заяви задоволено.

Накладено арешт на наступне майно :

- житловий будинок загальною площею 236,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонено TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» вчиняти буд-які дії, спрямовані на позасудове чи судове стягнення на предмет іпотеки (продаж предмету іпотеки від імені іпотекодержателя, оформлення права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем на своє ім`я тощо) в рахунок задоволення вимог по кредитному договору та договор) іпотеки (в порядку ст. 35, 38 ЗУ «Про іпотеку»).

Ухвала першої інстанції мотивована тим, що існує можливість відчуження або розпродавання майна, що буде предметом майбутнього спору, дає підстави припустити, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» задоволено.

Ухвалу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2018 року скасовано.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено у повному обсязі.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача суд апеляційної інстанції виходив з того, що накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку є неспівмірним із заявленими вимогами. Забезпечуючи даний позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на позасудове чи судове стягнення на предмет іпотеки (продаж предмету іпотеки від імені іпотекодержателя, оформлення права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем на своє ім`я тощо) в рахунок задоволення вимог по кредитному договору та договору іпотеки (в порядку ст. 35, 38 ЗУ «Про іпотеку»), - місцевий суд не дотримався принципу співмірності із заявленими позовними вимогами, фактично вирішив спір по суті, адже позовні вимоги стосуються саме твердження позивача про відсутність у TOB «Фінансова компанія «Централ Фінанс» права звернення стягнення на вказане майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року, у якій просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована відсутністю у неї, як майнового поручителя, інформації щодо обсягу переданих прав, підстав, на яких ґрунтується передача, законності передачі прав. Належним чином засвідчених копій документів, які б підтверджували перехід права вимоги позивач не отримала. На її думку, є реальні підстави вважати, що її майно може бути у незаконний спосіб відчужене.

Позиція інших учасників справи.

Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористалися.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

15 липня 2019 року матеріали цивільної справи № 175/403/18 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 16 лютого 2018 року звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс», в якому просить визнати відсутнім право ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» здійснювати стягнення в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 236,6 кв.м. та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року відкрито провадження у справі .

У частині першій-третій статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; 8) встановленням обов`язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об`єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання (розміщення) яких у мережі Інтернет є предметом спору. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно частини п`ятої статті 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тлумачення статей 152, 153 ЦПК України свідчить, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги стосуються обґрунтованості позовних вимог по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що постанова апеляційного суду постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 410, 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат