Історія справи

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 175/180/18

провадження № 61-42711св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року у складі судді Реброва С. О., та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій зазначив, що у провадженні Солонянського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №54742397 із примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року по справі № 175/70/2017-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 795, 80 грн 22 вересня 2017 року, як стягувач у виконавчому провадженні № 54742397 заявник звернувся до начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницького A. B. зі скаргою «На бездіяльність начальника Солонянського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Більчука O. A.».

Усупереч вимогам статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, начальник управління ДВС П`ятницький A. B. відмовився направити копію постанови № 133/35/1/2017 від 30 вересня 2017 року про результати розгляду скарги від 22 вересня 2017 року, про що повідомив ОСОБА_1 листом від 06 жовтня 2017 року за вих №/1-1909-02.

08 грудня 2017 року скаржник звернувся до директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 зі скаргою на відмову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницького A. B. направити ОСОБА_1 копію постанови про результати перевірки виконавчого проваджені № 54742397, яка була прийнята за результатами розгляду його скарги від 22 вересня 2017 року, на що отримав відмову.

З урахуванням уточнень просив суд визнати неправомірним рішення директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 29 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 54742397 щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 08 грудня 2017 року у частині, а саме: визнати неправомірним рішення начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницького A. B., викладене в листі від 06 жовтня 2017 року за вих № Л-1909-02, щодо відмови направити ОСОБА_1 копію постанови про результати перевірки виконавчого провадження № 54742397 за скаргою ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року, зобов`язати начальника цього управління направити ОСОБА_1 копію вказаної постанови, а також зобов`язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Воробйова О. В. або іншу особу, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08 грудня 2017 року, подану у виконавчому провадженні № 54742397.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року скаргу задоволено та постановлено: визнати неправомірним рішення директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 29 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 54742397 щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 08 грудня 2017 року, яке викладене в листі від 06 жовтня 2017 року за вих № Л-1909-02, щодо відмови направити ОСОБА_1 копію постанови про результати перевірки виконавчого провадження № 54742397 за скаргою ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року; зобов`язати начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницького A. B. направити ОСОБА_1 копію постанови про результати перевірки виконавчого провадження № 54742397 за його скаргою від 22 вересня 2017 року, а також постановлено зобов`язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України або іншу особу, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08 грудня 2017 року, подану у виконавчому провадженні № 54742397.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до вимог закону та призвели до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, та зазначив, що дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав та засад виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону №1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Чорнодуб М. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом неправильно дано тлумачення частини першої статті 28 Закону країни «Про виконавче провадження». Крім того, не було застосовано пункт 4 розділу 12 Інструкції з організації примусового виконання рішення, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/15 та неправильне тлумачено пункт 7 розділу 12 вказаної інструкції.

Аргументи інших учасників справи

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 оку та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.

01 серпня 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до вимог закону та призвели до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що рішення директора Департаменту ДВС ОСОБА_2 про те, що начальник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницький A. B. правомірно не направив копію постанови № 133/35/1/2017 від 30 вересня 2017 року про результати перевірки виконавчого провадження № 54742397 за скаргою від 22 вересня 2017 року - є неправильним, та таким, що суперечить вимогам статей 7, 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну виконавчу службу», абзаців 1, 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 2, 7 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, частин першої та четвертої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Частиною 4 цієї статті передбачено, що на підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку (частина 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Отже дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав та засад виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Встановивши, що результати перевірки виконавчого провадження № 54742397 за скаргою від 22 вересня 2017 року не були направлені скаржнику, як стороні виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшли обґрунтованих висновків про задоволення скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат