Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2018 року у справі №344/4823/18

Постанова

Іменем України

06 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 344/4823/18

провадження № 61-42876св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник- спадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

заінтересовані особи: Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота»,

представники Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області: Кузик ІванІванович, Баран Дмитро Іванович, Каліфіцький Анатолій Сергійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2018 року в складі судді

Татарінової О. А. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області

від 18 липня 2018 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року спадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державних виконавців при виконанні рішення суду.

Скарга мотивована тим, що він є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_4 Зазначав, що 29 січня 2018 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка складається із заставленого майна публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» (далі - ПАТ «Банк Золоті Ворота»). Згідно з відповіддю державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори від 29 січня 2018 року йому стало відомо, що 05 жовтня 2012 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 34544897 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_4, згідно з виконавчим листом від 03 листопада 2011 року № 2-3347/2011, яке вже перебувало під заставою у стягувача ПАТ «Банк Золоті Ворота». Для початку процедури оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_4 необхідно зняти арешт із її майна, накладеного державним виконавцем 05 жовтня 2012 року.

Разом з тим, нотаріусом повідомлено, що державним виконавцем у виконавчому провадженні № 34545000 винесено постанову про арешт майна солідарного боржника ОСОБА_5, згідно виконавчого з листом від 03 листопада 2011 року № 2-3347/2011.

Стверджував, що він як один із спадкоємців ОСОБА_4 направляв 13 березня 2018 року начальнику Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Івано-Франківський МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області) дві заяви щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 34544897 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованості у розмірі 386 413,46 грн, 1 700,00 грн - судового збору, та 120,00 грн витрат зі сплати ІТЗ розгляду справи, із зняттям арешту з майна померлої ОСОБА_4, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05 жовтня 2012 року, та № 34545000 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованості у розмірі 386 413,46 грн, 1 700,00 грн - судового збору, та 120,00 грн витрат зі сплати ІТЗ розгляду справи, із зняттям арешту з майна ОСОБА_5, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05 жовтня 2012 року, у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_4

Посилався на те, що постанови про відкриття виконавчих проваджень не містять резолютивної частини рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2011 року, в тому числі стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором від 09 листопада 2007 року № 02/238Ф, та в порушення вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції 2012 року, відкрито два виконавчі провадження замість одного про стягнення заборгованості у солідарному порядку.

Виконавче провадження № 34545000 щодо ОСОБА_5 вважав таким, що відкрито незаконно і підлягає закриттю. Дані про отримання боржниками постанов про відкриття провадження та постанов про накладення арешту на майно відсутні. У постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 30 червня 2016 року в виконавчому провадженні № 34544897 зазначено, що при проведенні виконавчих дій майна придатного для звернення стягнення не виявлено, в той час коли спірне майно перебувало під заставою у ПАТ «Банк Золоті Ворота», та під арештом відділу державної виконавчої служби. Стягувач у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» умисно не поставив до відома державних виконавців, які продовжували здійснювати виконавчі дії у вказаних виконавчих провадженнях щодо померлої особи та її поручителя.

З урахуванням викладеного, спадкоємець ОСОБА_4 -

ОСОБА_5 просив суд: визнати дії державних виконавців Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Брошняк В. В. та Баран Д. І. при виконанні виконавчих проваджень № 34544897 та № 34545000 незаконними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Баран Д. І. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 34544897 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованості у розмірі 386 413,46 грн, 1 700,00 грн - судового збору та 120,00 грн витрат зі сплати ІТЗ розгляду справи із зняттям арешту з майна померлої ОСОБА_4, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05 жовтня 2012 року; та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 34545000 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованості у розмірі 386 413,46 грн, 1 700,00 грн - судового збору та

120,00 грн витрат зі сплати ІТЗ розгляду справи із зняттям арешту з майна ОСОБА_5 накладеного постановою про арешт майна боржника

від 05 жовтня 2012 року.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 01 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2018 року, відмовлено у задоволенні скарги.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державним виконавцем не було порушено норми чинного законодавства України та Закон України «Про виконавче провадження», тому не має підстав для задоволення скарги.

У серпні 2018 рокуспадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2011 року стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованість за договором кредиту в розмірі 386 413,46 грн.

03 листопада 2011 року на підставі указаного рішення суду Івано-Франківським міським судом видано виконавчий лист №0907/2-3347/2011 року.

Постановою державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ Брошняком В. В. від 03 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження № 34544897 з виконання указаного виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованості у розмірі 386 413,46 грн, 1 700,00 грн - судового збору та 120,00 грн, витрат зі сплати ІТЗ розгляду справи.

Постановою державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ

Брошняком В. В. від 05 жовтня 2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4

Постановою державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ

Брошняком В. В. від 03 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження

№ 34545000 з виконання виконавчого листа № 0907/2-3347/2011 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованості у розмірі 386 413,46 грн, 1 700,00 грн - судового збору та

120,00 грн, витрат зі сплати ІТЗ розгляду справи.

Постановою державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ

Брошняком В. В. від 05 жовтня 2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5

29 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № 34545000 головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ Стельмахом С. Л. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві щодо боржника ОСОБА_5, на підставі пункту 2 частини першої статті 47, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при проведенні виконавчих дій майно придатне для звернення стягнення не виявлено.

30 червня 2016 року у виконавчому провадженні № 34544897 старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Созанським С. Д. винесено постанову про повернення виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_4, на підставі пункту 2 частини першої статті 47, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при проведенні виконавчих дій майно придатне для звернення стягнення не виявлено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Також, судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4

Її спадкоємцем є ОСОБА_5

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 липня 2015 року в справі

за позовом ПАТ «Банк Золоті Ворота» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (стаття 523 ЦК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до частин другої, третьої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суди, врахувавши наведені вище норми права та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення скарги, оскільки відсутні належні та допустимі докази того, що державним виконавцем при винесенні постанови у виконавчому провадженні

№ 34545000 про повернення виконавчого документа стягувачеві щодо боржника ОСОБА_5 від 29 грудня 2015 року та постанови у виконавчому провадженні ВП № 34544897 про повернення виконавчого документа стягувачеві щодо боржника ОСОБА_4 порушено право чи законні інтереси заявника.

Враховуючи те, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (тобто, коли рішення суду фактично не виконано), не є підставою для зняття накладеного арешту на майно боржника, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги в частині зняттям арешту з майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4, накладеного постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 05 жовтня 2012 року, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконано.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 01 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська