Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.05.2019 року у справі №753/22283/18

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 753/22283/18-ц

провадження № 61-8783св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи:державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві СніжинськийТарас Євгенович, публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року в складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

(далі - Дарницький РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) Сніжинського Т. Є., заінтересована особа: публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк").

Скарга мотивована тим, що на виконанні у державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження № 48216759 щодо виконання виконавчого листа від 23 квітня 2014 року № 2-6916/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення із ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості у розмірі

151 523,79 швейцарських франків. Постановою державного виконавця

від 02 жовтня 2018 року повернуто виконавчий документ на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того 02 жовтня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 15 151,37 швейцарських франків та 03 жовтня 2018 року на підставі вказаної постанови відкрито виконавче провадження № 57349992 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 15 151,37
швейцарських франків. З метою належного виконання указаного виконавчого провадження державним виконавцем

03 жовтня 2018 року було прийнято постанови, якими накладено арешти на майно ОСОБА_1 та його кошти у межах суми виконавчого збору, зокрема

15 152,37 швейцарських франків. Вважав, що такі дії державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Сніжинського Т. Є. є неправомірними та необґрунтованими, оскільки у межах виконавчого провадження № 48216759 з боржника на користь стягувача не було стягнуто присуджених за виконавчим документом сум, а тому у державного виконавця відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору. Дії, які були вчиненні державним виконавцем у межах цього виконавчого провадження, є примусовими заходами виконання судового рішення, вони були направленні на з'ясування матеріального стану боржника та на забезпечення своєчасного виконання виконавчого листа.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Сніжинського Т. Є. щодо винесення постанов про:

стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження від 02 жовтня 2018 року № 48216759;

відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2018 року № 57349992;

арешт майна боржника у рамках виконавчого провадження від 03 жовтня

2018 року № 57349992;

арешт коштів майна боржника в рамках виконавчого провадження

від 03 жовтня 2018 року № 57349992, а також зобов'язати державного виконавця скасувати зазначені постанови.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявником не надано доказів, які б підтверджували неправомірність дій державного виконавця під час проведення дій щодо оцінки майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 рокупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанови та задовольнити скаргу.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми. У зв'язку із чим вважав, що він не повинен сплачувати виконавчий збір, оскільки виконавчий лист було повернуто стягувачу без виконання. Доказів виконання рішення суду в примусовому порядку, зокрема шляхом звернення стягнення на майно боржника, вилучення у нього грошових коштів, інших цінностей тощо немає.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що на виконанні у державного виконавця Дарницького РВДВС м.

Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження № 48216759 щодо виконання виконавчого листа від 23 квітня 2014 року № 2-6916/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" боргу в розмірі 151 523,79 швейцарських франків.

Постановою державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 02 жовтня 2018 року повернуто вказаний виконавчий лист стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

02 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 15 151,37 швейцарських франків.

Постановою державного виконавця від 03 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57349992 про стягнення з ОСОБА_1 як боржника виконавчого збору в розмірі 15 151,37 швейцарських франків за наслідками проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа від 23 квітня

2014 року № 2-6916/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва.

Також 03 жовтня 2018 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 57349992 було винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої

статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції від 02 червня 2016 року передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 127/9870/16-ц зроблено висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року скасувати, провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сніжинського Тараса Євгеновича, заінтересована особа: публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" - закрити.

Повідомити ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун