Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.05.2018 року у справі №641/534/17

Постанова

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 641/534/17

провадження № 61-18733св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс», представник позивача - Павленко ЮліяСергіївна,

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - адвокат ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі судді Григор'єва Б. П. від 30 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П. від 26 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» (далі - ТОВ «Харків Екоресурс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 495,53 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач надає послуги з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1, у якому проживає ОСОБА_5 та є споживачем послуг, які надає позивач. Однак вартість наданих послуг з вивезення побутових відходів відповідач не сплачує, унаслідок чого в останнього за період з 01 січня 2015 року по 01 січня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 383,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 94,85 грн та 3 % річних у розмірі 16,81 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року позов ТОВ «Харків Екоресурс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 495,53 грн.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки у ОСОБА_5 перед позивачем існує заборгованість з оплати послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 383,87 грн, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача з урахуванням штрафних санкцій, передбачених частиною другою статтею 625 ЦК України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

У липні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідач не був обізнаний про договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, який був опублікований в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Известия» від 26 лютого 2013 року, а договір про надання послуг з вивезення побутових відходів між ним та ТОВ «Харків Екоресурс» укладено не було, самі послуги позивачем не надавалися, а тому відсутні підстави покладання на нього обов'язку оплачувати такі послуги.

Відзив на касаційну скаргу до суду не подано.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18 квітня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд установив, що ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з вивезення побутових відходів (особовий рахунок НОМЕР_1), які надає ТОВ «Харків Екоресурс».

В офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Известия» від 26 лютого 2013 року опубліковано для власників та мешканців житлових будинків приватної власності договір про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Відповідно до вказаного договору виконавець ТОВ «Харків Екоресурс» зобов'язується згідно графіка надавати споживачам послуги з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4-го скликання від 24 грудня 2003 року № 284/03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Оплата послуг здійснюється щомісячно. Платежі вносяться не пізніше 15-го числа періоду, що настає за розрахунковим.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів за період з 01 січня 2014 року по 01 січня 2017 року ОСОБА_5 має заборгованість з оплати наданих послуг у сумі 383,87 грн, інфляційні втрати у сумі 94,85 грн та 3 % річних у сумі 16,81 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частиною третьою статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки у ОСОБА_5 перед позивачем існує заборгованість з оплати послуг з вивезення побутових відходів, то суд першої інстанції, задовольняючи позов, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами, дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача зазначених коштів з урахуванням штрафних санкцій, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Доводи заявника про не обізнаність з договором про надання послуг з вивезення побутових відходів, який був опублікований в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Известия» від 26 лютого 2013 року та відсутність письмового договору між ним та позивачем про надання послуг з вивезення побутових відходів не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманих відповідачем житлово-комунальних послуг.

Належних та допустимих доказів того, що відповідач не користується послугами ТОВ «Харків Екоресурс» з вивезення побутових відходів, а утилізує їх самостійно, суду не надано.

Наданий ТОВ «Харків Екоресурс» до позовної заяви розрахунок заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів відповідачем не спростовано.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель