Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.11.2018 року у справі №696/370/17

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа №696/370/17-ц

провадження № 61-14736св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., КурилоВ.П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4

заінтересована особа - ОСОБА_5, Кам'янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Черкаській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 11 травня 2017 року в складі судді Шкреби В. В. та на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року в складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про встановлення факту припинення шлюбу.

В обґрунтування заяви указував, що у вересні 1978 року уклав шлюб з ОСОБА_5 18 липня 2001 року за рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області шлюб між ними розірвано.

З метою належної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_5 звернулася до органів державної реєстрації актів цивільного стану та 31 березня 2015 року отримала свідоцтво про розірвання шлюбу.

Оскільки шлюб було укладено за радянських часів у Татарській автономній республіці, яка на даний час є суб'єктом Російської Федерації, для підтвердження часу дійсного розірвання шлюбу ОСОБА_5 14 жовтня 2015 року отримала свідоцтво про розірвання шлюбу у відповідних органах республіки Татарстан Російської Федерації.

Посилаючись на неоднакове визначення законодавством України та Російської Федерації моменту припинення шлюбу, позивач просив установити факт припинення шлюбу між ним та ОСОБА_5 з моменту ухвалення рішення суду, а саме з 18 липня 2001 року.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 11 травня 2017 року в задоволенні заяви відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки момент припинення шлюбу визначено чинним законодавством, підстави для встановлення такого факту відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У липні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким встановити юридичний факт припинення шлюбу з моменту ухвалення рішення, а саме з 18 липня 2001 року. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення на підставі норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), що призвело до ухвалення несправедливого по суті рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 березня 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2018 року справу за позовом призначено до судового розгляду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_4 з 16 вересня 1978 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 18 липня 2001 року шлюб розірвано.

31 березня 2015 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу, видане Орджонікідзевським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області.

14 жовтня 2015 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Леніногорського муніципального району республіки Татарстан Російської Федерації.

Частинами першою та другою статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання заяви)передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, містився у частині першій та другій статті 256 ЦПК України (у редакції закону, яка була чинною на момент подання заяви), не є вичерпним.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Відповідно до статті 44 КпШС України (чинної на час ухвалення судом рішення про розірвання між сторонами шлюбу) шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Оскільки законом визначено, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану, підстави для встановлення факту припинення шлюбу судом в порядку окремого провадження відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували норми процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 11 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 серпня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту припинення шлюбу закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат

В.П. Курило