Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.09.2019 року у справі №344/10069/18

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 344/10069/18

провадження № 61-16676св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар", Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення", нотаріус Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Строєв Олексій Сергійович, Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року у складі головуючого судді Гургули В. Б., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі суддів:

Матківського Р. Й., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (далі - ТОВ "ФК "Авістар"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" (далі - ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення"), нотаріус Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Строєв О. С., Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації, про застосування наслідків недійсності правочину, визнання прав іпотекодержателя та відновлення обтяжень.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 17 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 250/ФКВ-07, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 103 300 доларів США зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 13 серпня 2032 року. У забезпечення цього договору, ОСОБА_2 за іпотечним договором від 17 серпня 2017 року передала в іпотеку банку майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме майнові права на будинок № АДРЕСА_1.

30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк ", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги до боржників по кредитних та забезпечувальних договорах.

За договором купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" продало ТОВ "ФК "Авістар" право вимоги за кредитним договором № 250/ФКВ-07 від 17 серпня 2007 року, укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 зі змінами та доповненнями до нього, а також за договорами забезпечення за ним.

В свою чергу ТОВ "ФК "Авістар" за договором № 2-14 від 28 листопада 2014 року продало право вимоги за вказаними договорами ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2016 року визнано недійсними договори купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08 жовтня 2014 року та № 2-14 від 28 листопада 2014 року, зобов'язано ТОВ "ФК "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути ПАТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язань, які передані згідно актів приймання-передачі прав вимоги від 08 жовтня 2014 року та від 28 листопада 2014 року за клієнтами-боржниками банку відповідно переліку.

Посилаючись на те, що на даний час відповідно до рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється процедура ліквідації банку, яка спрямована у першу чергу на задоволення вимог держави в особі Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому безпідставна відсутність обтяжень іпотечного майна, що надає змогу здійснювати перехід права власності, завдає збитки не тільки банку, а і державі в цілому, отже, на даний час невідновлене в повному обсязі попереднє становище, а також права і обов'язки осіб, які існували до укладення договорів, які в судовому порядку визнано недійсними, ПАТ "Дельта банк" просило застосувати наслідки недійсності правочину шляхом визнання ПАТ "Дельта Банк" стороною (іпотекодержателем) за іпотечним договором від 17 серпня 2007 року, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію зміни іпотеко держателя з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" по обтяженню майна іпотекою та поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 17 серпня 2007 року) запис про обтяження нерухомого майна іпотекою, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відомостей про суб'єктів в записі про іпотеку № 5505805 та змінити іпотекодержателя на ПАТ "Дельта Банк".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року позов задоволено. Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08 жовтня 2014 року та договору купівлі-продажу прав вимоги № 2-14 від 28 листопада 2014 року шляхом визнання ПАТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) за кредитним договором № 250/ФКВ-07 від 17 серпня 2007 року та стороною (іпотекодержателем) за іпотечним договором від 17 серпня 2007 року. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію зміни іпотекодержателя з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" по обтяженню майна іпотекою та поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (17 серпня 2007 року) запис про обтяження нерухомого майна щодо відомостей про суб'єктів в записі про іпотеку № 5505805 та змінено іпотекодержателя на ПАТ "Дельта Банк".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на даний час не відновлене в повному обсязі попереднє становище, а також права та обов'язки осіб, які існували до укладення недійсних договорів про купівлю-продаж права вимоги.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає приписам закону, що в певних випадках може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. А також залишили поза увагою, що позивач, посилаючись на порушення його прав, як іпотекодержателя нерухомого майна, не звертався в установленому законом порядку до державного реєстратора із заявою про вчинення реєстраційних дій на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2016 року й відповідно йому не було відмовлено у вчиненні таких дій, отже вимоги банку до відповідача є передчасними і не доведені у належний спосіб. При цьому, ні в позовній заяві, ні в рішенні суду не вказано жодного порушення, невизнання або оспорення відповідачем прав, свобод чи законних інтересів банку, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом. Крім того, відповідач не є стороною договорів, наслідки недійсності яких просить застосувати позивач.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У поданому 10 жовтня 2019 року відзиві, ПАТ "Дельта Банк" просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року є законними і обґрунтованими, ухвалені із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а касаційна скарга відповідача є необґрунтованою і безпідставною, та як наслідок такою, що не спростовує висновків судів та не підлягає задоволенню.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року (08 лютого 2020 року).

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 17 серпня 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 250/ФКВ-07, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 103 300 доларів США зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 13 серпня 2032 року.

З метою забезпечення кредитного договору, ОСОБА_2 за іпотечним договором від 17 серпня 2017 року передала в іпотеку банку майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме майнові права на будинок № АДРЕСА_1.

30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк ", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги до боржників по кредитних та забезпечувальних договорах.

За договором купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" продало ТОВ "ФК "Авістар" право вимоги за кредитним договором № 250/ФКВ-07 від 17 серпня 2007 року, укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 зі змінами та доповненнями до нього, а також за договорами забезпечення за ним.

За договором № 2-14 від 28 листопада 2014 року ТОВ "ФК "Авістар" продало право вимоги за вказаними договорами ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2016 року визнано недійсними договори купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08 жовтня 2014 року та № 2-14 від 28 листопада 2014 року, зобов'язано ТОВ "ФК "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути ПАТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язань, які передані згідно актів приймання-передачі прав вимоги від 08 жовтня 2014 року та від 28 листопада 2014 року за клієнтами-боржниками банку відповідно переліку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до вимог частини 1 статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частини 1 статті 215 ЦК України.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (абзац 1 ~law27~).

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину (~law28~).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

У справі, що переглядається ПАТ "Дельта Банк" пред'явлено позов до ОСОБА_1, яка не є стороною договорів купівлі-продажу прав вимоги, натомість сторони правочинів, про застосування наслідків недійсності яких заявлено позовні вимоги, ТОВ "ФК "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" залучені до участі у справі як треті особи, клопотань про залучення їх до участі у справі як відповідачів ПАТ "Дельта Банк" не заявляло, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що участь у справі як третя особа бере відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації, натомість не з'ясовано чи цей відділ є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади чи є самостійним підрозділом з ознаками юридичної особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною 1 статті 412 ЦПК Українивизначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених Частиною 1 статті 412 ЦПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк".

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частинами 1 , 2 статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: зокрема, у разі відмови в позові - на позивача. Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів "б ", "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК Україниу постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З урахуванням стягнутого з ОСОБА_1 сплаченого ПАТ "Дельта Банк" судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 286 грн, сплаченого ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги - 6 429 грн, за подання касаційної скарги - 10 572 грн, то з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 22 287 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар", Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення", нотаріус Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Строєв Олексій Сергівйович, Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації, про застосування наслідків недійсності правочину, визнання прав іпотеко держателя та відновлення обтяжень, відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 22 287 грн судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М.

Ю. Тітов